Анотація до роботи:

Бойко С.А. Дослідження впливу надвисокочастотного електромагнітного поля на швидкість метаболізму ¹³⁷CS в організмі при використанні ентеросорбенту. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.01 – радіобіологія. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ. - 2002.

Вивчено умови за яких відбувається деполяризація і гіперполяризація мембран поперечносмугастих м’язових клітин. Визначення енергетичних “вікон” у межах яких відбуваються прогнозовані відхилення мембранного потенціалу м’язових клітин і, що призводить до прискореного вилучення ¹³⁷Cs з просмугованих м’язових клітин, а в подальшому з організму. Вивчено сорбційні властивості пектинових речовин, їх селективність до ¹³⁷Cs. Визначено кількісні характеристики сорбційних можливостей декотрих пектинових препаратів до ¹³⁷Cs. Розроблена та запропонована до використання методика визначення сорбційної ємності пектинових речовин по ¹³⁷Cs. Розроблена і запропонована для використання методика прижиттєвого визначення активності по ¹³⁷Cs організму лабораторних тварин.

1. Встановлено, що надвисокочастотне електромагнітне поле викликає як зворотні, так і незворотні реакції клітин в організмі. В залежності від інтенсивності спадаючої енергії електромагнітного поля НВЧ діапазону мають місце протилежно спрямовані ефекти, глибина і тривалість яких залежать від кількості поглиненої енергії цього діючого фактора.

2. Визначено параметри опромінення просмугованих м’язів стегна морської свинки НВЧ ЕМ полем, при яких спостерігаються як деполяризація, так і гіперполяризація мембран м’язових клітин. Деполяризацію мембран клітин м’язової тканини викликає НВЧ ЕМ поле із щільністю потоку потужності - 65 мВт/см² і експозицією 20 хв. При цьому МП відновлювався до норми через 60-80 хв із моменту припинення опромінення. Для гіперполяризації клітинної мембрани, що сприяла виведенню ¹³⁷Cs з м’язу, – ЩПП = 16,25 мВт/см² і експозиція = 5 хв. Стимулюючий ефект спостерігався протягом 2 годин.

3. Визначено період ефективного напіввиведення ¹³⁷Cs з організму морської свинки, що складає 10 діб.

4. Встановлено, що застосування лише ентеросорбенту за період ефективного напіввиведення ¹³⁷Cs з організму, практично не прискорює його вихід з м’зової тканини. При використанні лише ентеросорбенту зростає питома вага (по вмісту ¹³⁷Cs) м’язової тканини, тому що радіоцезій акумулюється, в основному, у клітинах просмугованих м’язів.

5. Встановлено, що використання лише НВЧ ЕМ поля практично не прискорює вихід ¹³⁷Cs з організму. Відбувається на деякий час перерозподіл його вмісту в різних органах на шляху інтенсивного кровотоку.

6. Найбільш глибокі зміни МП а також вмісту ¹³⁷Cs в м’язовій тканині викликає опромінення морських свинок НВЧ ЕМ полем із щільністю потоку потужності - 16,25 мВт/см² і експозицією 5 хв. До 40 хв після припинення опромінення концентрація ¹³⁷Cs в м’язовій тканині знижується майже в 2 рази в порівнянні з контролем.

7. При опроміненні організму морської свинки НВЧ ЕМ полем зазначених параметрів зі згодовуванням тваринам ентеросорбенту, селективного до ¹³⁷Cs, спостерігається кореляція між зниженням активності м’язової тканини і накопиченням радіоцезію в шлунково-кишковому тракті в динаміці. Рух винесеного з м’язової тканини в результаті опромінення організму НВЧ ЕМ полем ¹³⁷Cs чітко прослідковується в органах і тканинах на шляху інтенсивного кровотоку.

8. Встановлено, що за умови одночасної дії енергії НВЧ ЕМ поля і ентеросорбенту за 10 діб досягається ефект зниження дозового навантаження як на м’язову тканину – до 2 разів, печінку – 2,5-3 рази, нирки – до 5 разів, серцевий м’яз – 2,5 рази, так і на організм у цілому – 1,4-1,5 рази.

9. Встановлено, що максимальне зв’язування ¹³⁷Cs пектиновими препаратами відбувається в слабколужному середовищі при встановленні величини рН близько 7.2, і цезійзв’язувальна здатність пектинового препарату залежить прямо пропорційно від ступеня дисперсності зразка і зворотнопропорційно від ступеня етерифікації препарату.

10. Обґрунтовано введення коефіцієнту зв’язування пектинового препарату з ¹³⁷Cs, який апроксимується експонентною залежністю від вмісту пектинового препарату у досліджуваному об’ємі.

11. Група пектинових препаратів має перевагу перед кріопорошками в ряді сорбційної активності по ¹³⁷Cs. Найбільшу цезійзв’язувальну здатність виявляє препарат пектиновий буряковий.

Список опублікованих за темою дисертації робіт

1. Бойко С.А. Вплив надвисокочастотного електромагнітного поля на метаболізм радіоактивного цезію в м’язовій тканині: Наук. вісн. Ужгород. ун-ту. (Сер. “Медицина”)- Ужгород, 1999.- Вип. 9.- С. 72-73.

2. Бойко С.А. Розроблення методики визначення сорбційної ємності щодо ¹³⁷Cs пектиновмісних речовин // Гигиена населенных мест: Сб. науч. тр.- К.: Ін-т гігієни та мед.екології, 2000.- Вып. 36 № 42.- С. 461-465.

3. Бойко С.А. Вплив надвисокочастотного електромагнітного поля на іонну рівновагу в клітинах поперечносмугастих м’язів: Зб. наук. праць // Вісник Київ. нац. ун-ту ім. Т. Шевченка (Сер. Біологія).- К.: Либідь, 2001.- Вип. 33.- С. 18-20.

4. Бойко С.А., Долгий Н.Л. Дестабилизация ионного равновесия в клетках поперечно-полосатых мышц морской свинки, вызванная действием постоянного электрического тока // Проблемы сельскохозяйственной радиологии: Сб. науч. тр.- К.: УНИИСХР, 1993.- С. 224-227.

5. Позняков А.А., Бойко С.А., Семенютин А.М., Долгий Н.Л. Разработка методики прижизненного определения цезия-137 в организме лабораторных животных // Пробл. с-х радиологии: Сб. науч. тр.- К.: УНИИСХР,-1992.- С. 38-43.

6. Сімахіна Г.О., Бойко С.А. Пошук та розроблення засобів виведення радіонуклідів з організму людини: Наук. пр. УДУХТ.- К.: УДУХТ, 1998.- № 4.- С. 33-34.

7. Радіологічні особливості галузі м’ясного скотарства / Л.М. Романов, С.А. Бойко, Л.Д. Григор’єва та ін. // Наука. Чорнобиль-96: Тези доп. конф.- К.: УРУЦ, 1997.- С. 47.

8. Соболєв А.С., Бойко С.А., Котченко В.І. Отримання молока з вмістом ¹³⁷Cs в межах ДР-97 в критичному населеному пункті: Наук-практ. конф.//Наука. Чорнобиль-98.- К.: Євр. центр техноген. безпеки, 1998.- С. 67.

9. Юрецкий С.В., Невмержицкий С.Н., Бойко С.А. Солодкий С.Н. Влияние ферроцинсодержащих болюсов и минеральных добавок на содержание радиоцезия в молоке коров // III съезд по радиац. исслед., 1996: Тез. докл.- Пущино, 1997.- Т. 3.- С. 28.

10. Симахина Г.А., Бойко С.А., Павленко С.И. О защитном действии криопорошков при поступлении в организм радионуклидов // Экология человека и проблемы воспитания молодих ученых: Науч. тр. Междунар. конф., 11-14 нояб. 1997 г.- Одесса, 1997.- С. 34.

11. Сімахіна Г.О., Бойко С.А., Павленко С.І. Вуглеводомістка сировина як джерело отримання натуральних радіопротекторів // Розроблення та впровадження прогресивних ресурсоощадних технологій та обладнання в харчову та переробну промисловість: Тези доп. Міжнарод. наук.-техн. конф., 21-24 жовт. 1997 р.- К., 1997.- С. 25.

12. Долгий Н.Л., Бойко С.А., Пристер Б.С. Ускорение выведения радиоактивного цезия при действии СВЧ элетромагнитного поля // III съезд по радиац. исслед., 1996: Тез. докл.- Пущино, 1997.- Т. 3.- С. 28.

Анотації