Анотація до роботи:

Гайова Ю.Ю. Диференціація рослинного покриву Черкасько-Чигиринського геоботанічного району. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.05 - ботаніка. - Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, Київ, 2008.

Дається характеристика рослинного покриву Черкасько-Чигиринського геоботанічного району та оцінка диференціації у флористичному, ценотичному та екосистемному аспектах. Встановлено, що флора району нараховує 1084 видів, 487 родів та 120 родин. Флористичну диференціацію фітобіоти відбивають 11 ценофлор, котрі об'єднуються в 6 груп. Систематичний та біоморфологічний структурно-порівняльний аналіз флори та ценофлор району виявляють нетипові для Лісостепової зони України риси рослинного покриву і її тяжіння до більш північних районів. Складено класифікаційну схему рослинності (за методом Браун-Бланке), яка включає 19 класів, 36 порядків, 60 союзів, 141 асоціацію; виділено 1 нову субасоціацію. Провідними екологічними чинниками диференціації рослинності є гідрорежим і вміст мінерального азоту в ґрунтах. Недостатнє зволоження і кислотність є лімітуючими факторами для утворення характерних для північніших районів бореальних комплексів. Розроблено ієрархічну класифікацію біотопів І-го рівня – 6 одиниць, ІІ-го рівня – 18, ІІІ-го– 30, IV-го – 51, V-го – 37, VІ-го – 52 і VІІ рівня – 152, із них 33 нових. Створено карту біотопів. На території дослідження зростають 77 видів раритетної фракції флори, із них 29 видів з «Червоної книги України», 2 види занесених до Європейського Червоного списку. Виділено 21 синтаксон із «Зеленої книги України», 35 біотопів, що містять раритетну складову, обґрунтовано створення двох нових заказників та національного природного парку «Черкаський бір». Створено картосхеми ПЗТ, поширення раритетної фракції флори та екомережі.

1. Аналіз флористичної, фітоценотичної, біотичної диференціації свідчить, що рослинний покрив Черкасько-Чигиринського геоботанічного району має нетипові для лісостепової зони риси через велику представленість соснових та змішаних лісів при незначному поширенні широколистяних і відсутності степів, що відображає його тяжіння до північних районів.

2. Флора вищих судинних рослин нараховує 1084 види які відносяться до 487 родів та 120 родин (9,0 : 4,1 : 1). Досліджена територія перевищує площу конкретної флори (207,2 км²) в п`ять разів, що забезпечує репрезентативність отриманих даних. Реальне видове багатство перевищує теоретично розраховане (897 видів) на 17,2%, що пояснюється едафо-орографічними особливостями регіону. Зональний Z-індекс становить 0,91 і характеризує флору як температну з більшим тяжінням до північних, ніж до південних територій.

3. Флористичну диференціацію фітобіоти відображають 11 ценофлор, які об`єднані в 6 груп: Hydrophyton (4,03% від загальної кількості видів), Paludophyton (18,7%), Mesosylvophyton (27,1%), Mezopratophyton (20,17%), Hemixerophyton (47,03%), Synantrоpophyton (27,4%), що свідчить про наростання показників фіторізноманіття в напрямку до ксеротичних умов.

4. Систематична структура флори визначається характерним для Лісостепу порядком родин: Аsteraceae (11,5%), Poaceae (8,2%), Brassicaceae (5,4%), Caryophyllaceaе (5,4%), Fabaceae (5,2%), Cyperaceae (4,7%), Lamiaceae (4,5%), Scrophulariaceae (4,5%), Rosaceae (4,4%), Ranunculaceae (3,6%). Співвідношення Fabaceae / Cyperaceae становить 1,1:1, що свідчить про близькість спектру флор до температного, а не понтичного типу. Співвідношення Аsteraceae / Brassicaceae (2,1:1) свідчить про значну антропогенну порушеність території регіону.

5. За біоморфологічною структурою флора виявляє подібність до аналогічних флор Лісової та Лісостепової зон України. Великий відсоток однорічників (20,7%) та малорічників (8,8%) свідчить про відносно високу ступінь антропогенної порушеності території, при цьому однорічники переважають (53,85%) в ценофлорах Synantrоpophyton. Провідними екологічними чинниками, що впливають на розподіл ЦФ є гідрологічний, едафічний фактори та характер антропогенного впливу.

6. Рослинність Черкасько-Чигиринського геоботанічного району репрезентована 19 класами, 36 порядками, 60 союзами, 141 асоціацією. Найвищим синтаксономічним багатством в районі характеризуються водно-болотна рослинність класів Phragmiti-Magnocaricetea (16 ас.), Potametea та Lemnetea (16 і 8 ас. відповідно). В межах синантропної рослинності найвищі показники ценотичного різноманіття мають класи Chenopodietea (17 ас.) та Artemisietea vulgaris (16 ас.), Secalietea (8 ас). Майже повна відсутність зональної степової рослинності (клас Festuco-Brometea), та значне поширення рослинності класу Vaccinio-Piceetea свідчить про нетиповість рослинності району досліджень і її тяжіння до більш північних широт. Проте зональна наземна рослинність класу Querco-Fagetea має найвище ценотичне різноманіття незважаючи на її незначне поширення в межах регіону досліджень.

7. На основі методу синфітоіндикації встановлено закономірності розподілу рослинних угруповань в залежності від зміни основних екологічних факторів. Провідними екологічними факторами, які визначають диференціацію рослинності, є гідрологічний режим та вміст мінерального азоту в ґрунті. Значна амплітуда коливання едафічних показників пов`язана із ландшафтним різноманіттям території, складними геологічними та гідрологічними процесами, в яких суттєву роль продовжує відігравати р. Дніпро і її заплава. За сумою всіх показників екологічних факторів найближчими до екофону є угруповання класів Epilobietea angustifolii (1,83%), що формуються на місці вирубок, Querco-Fagetea (2,10%) та Molinio-Arrrhenatheretea (2,23%). Найвищі відхилення притаманні угрупованням пісків класу Festucetea vaginatae (6,46%), боліт Phragmiti-Magnocaricetea (5,30%), Alnetea glutinosae (5,35%) та посадок Robinietea (4,17%). Розраховано, що можлива зміна кліматичних факторів виявляється лімітуючою для бореальної рослинності і оптимальною для вторинних угруповань класів Robinietea pseudoacacii i Epilobilobietea angistifolii.

8. Виділено 6 одиниць біотопів I-го рівня ієрархії, 18 одиниць II-го рівня, 30 одиниць III го рівня, 51 одиниця IV-го рівня, 37 одиницьV-го рівня, 52 одиниці VI-го рівня і 152 одиниці VII-го рівня. Кількість одиниць біотопів VII-го рівня становить майже 43% (без урбо- і технотопів) від кількості біотопів Галицько-Слобожанського екологічного коридору. У межах дослідженої території виділено нові для Галицько-Слобожанського екологічного коридору 33 одиниці біотопів VII-го рівня, при цьому 35 біотопів є місцем існування рідкісних видів, що перебувають під загрозою зникнення і потребують охорони. Таке високе різноманіття біотопів Черкасько-Чигиринського геоботанічного району свідчить про його значну роль у створенні і функціонування екомережі України.

9. У дослідженому регіоні функціонують 48 ботанічних, гідрологічних та ландшафтних природно-заповідних територій, які займають лише близько 1,05% від загальної площі регіону, що значно менше ніж в цілому в Україні та Черкаській області. У складі флори відмічено 77 видів раритетної фракції, що становить 7,1% від флори судинних рослин регіону. Із них 34 види міждержавної та державної охорони: 29 видів (6,61%) з Червоної книги України, 2 – з Європейського Червоного списку, 3 – пропонується включити до нового видання Червоної книги України. Для охорони на регіональному рівні в районі досліджень пропонується 43 види, з яких 32 рідкісні для Черкаської області, 11 – для Лісостепу. Поширено 21 синтаксон, занесений до Зеленої книги України, 22 асоціації включають раритетні види. З метою збереження та охорони рідкісних видів, фітоценозів та біотопів запропоновано створити 2 нові заказники місцевого значення, посилити режим охорони в заказниках «Яснозірський» та «Михайлівський», створити національний природний парк «Черкаський бір».

10. Черкасько-Чигиринський геоботанічний район знаходиться на перехресті Дніпровського меридіонального та Галицько-Слобожанського широтного екологічних коридорів, є важливим природним ядром, що забезпечить збереження флористичного і ценотичного різноманіття. З метою забезпечення функціонування екомережі слід організувати нові природно-заповідні об’єкти, а на території Черкаського бору, болота Ірдинь та Мошногірського кряжу створити національний природний парк.

Публікації автора:

1. Дідух Я.П. Соснові та дубово-соснові ліси Черкасько-Чигиринського геоботанічного району / Я.П. Дідух, А.А. Куземко, Ю.Ю. Гайова [та ін.] // Рослинність хвойних лісів України: матеріали робочої наради. – 2003. – С. 80-95.

   Гайова Ю.Ю. Заплавні луки північно-західної частини болота Ірдинь / Ю.Ю. Гайова // Актуальні проблеми ботаніки та екології, вип. 9.: матеріали конференції молодих вчених-ботаніків (Канів, 7-10 вересня 2004 р.) / Національна акад. наук України, Ін-т ботан. ім. М.Г. Холодного, Київський нац. ун-тет ім. Тараса Шевченка, Канівський природн. заповідник. – К.: Фітосоціоцентр, 2004. – С. 96-97.

   Гайова Ю.Ю. Еколого-ценотичні особливості лісів Черкасько-Чигиринського геоботанічного району / Ю.Ю. Гайова // Укр. ботан. журнал. – 2005. – Т.62, №1. – С. 29-39.

   Гайова Ю.Ю. Еколого-ценотичний профіль ПНП «Черкаський бір» / Ю.Ю. Гайова // Науковий вісник Чернівецького університету. – 2005. – Вип.260. – С.47-61.

   Гайова Ю.Ю. Трав’яниста рослинність Черкасько-Чигиринського геоботанічного району / Ю.Ю. Гайова // Актуальні проблеми ботаніки та екології. – 2005. – Вип. 1.– С. 119-124.

   Гайова Ю.Ю. Систематичний аналіз флори вищих судинних рослин Черкасько-Чигиринського геоботанічного району / Ю.Ю. Гайова // Актуальні проблеми ботаніки, екології та біотехнології: матеріали міжнародної конференції молодих вчених-ботаніків (Київ, 27-30 вересня 2006р.) / Національна акад. наук України, Ін-т ботан. ім. М.Г. Холодного, Нац. аграрний ун-тет. – К.: Фітосоціоцентр, 2006.– С. 46-47.

   Гайова Ю.Ю. Індикація ступеню трансформованості екосистем на основі біоморфологічного аналізу флори / Ю.Ю. Гайова // Інтеграційна стратегія державних інституцій та громадськості в соціоекологічній інформованості суспільства: теоретичний та практичний аспекти: збірник тез та доповідей Х Міжнародної конференції (Черкаси, 19-21 жовтня 2006 р.) / Міністерство освіти і науки України, М-во охорони навкол. природн. середовища України, Черкаська міськ. рада, Черкаський держ. технолог. ун-тет. – Черкаси, 2006. – С. 59-60.

   Дідух Я.П. Синфітоіндикаційний аналіз рослинних угруповань Черкасько-Чигиринського геоботанічного району / Я.П. Дідух, Ю.Ю. Гайова // Укр. ботан. журнал. – 2008. – Т. 65, № 2. – С. 159-173.

   Гайова Ю.Ю. Рідкісні рослинні угруповання Черкаського бору / Ю.Ю. Гайова // Актуальні проблеми ботаніки та екології: матеріали міжнародної конференції молодих учених (Кам’янец-Подільський, 13-16 серпня 2008 р.) / Національна акад. наук України, Ін-т ботан. ім. М.Г. Холодного, Кам’янець-Подільський нац. ун-тет, Нац. природн. парк «Подільські товтри». – К.: Фітосоціоцентр, 2008.– С. 138-139.