Анотація до роботи:

Шевченко О.А. Диференційована інтенсивна терапія прееклампсії з урахуванням змін вегетативного тонусу вагітних.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.30 – анестезіологія та інтенсивна терапія.- Київська медична академія післядипломної освіти ім..П.Л.Шупика МОЗ України, Київ, 2003.

Дисертація присвячена вивченню патогенетичних механізмів розвитку прееклампсії, обґрунтуванню та впровадженню до практичної медицини нового підходу до діагностики та лікування прееклампсії з урахуванням змін вегетативного тонусу вагітних. Науково обґрунтована і розроблена методика аміназинового тесту. Визначені стадії розвитку прееклампсії(компенсована, декомпенсована). Вперше встановлені зміни об’єму внутрішньосудинної рідини (плазма) у разі застосування розчинів для інфузій для попередження наростання набряків та дефіциту ОЦК.
В роботі визначено, що у випадку тяжкої прееклампсії розвиток гіпоосмотичних станів відображає прогресування набрякового синдрому і супроводжується зменшенням концентрації антидіуретичного гормону в плазмі. Визначені концентрації антидіуретичного гормону при різних ступенях тяжкості прееклампсії, що необхідно враховувати в лікуванні. Впровадження розробленої методики дозволило уникнути розвиток тяжких форм прееклампсії і поліпшити підготовку жінок до розродження.

У дисертації запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо підвищення ефективності лікування прееклампсії з попередженням розвитку її ускладнених форм на підставі розробки патогенетично обумовленого підходу до діагностики ступеня її тяжкості та інтенсивної терапії.

1. У разі позитивного аміназинового тесту діагностують компенсовану стадію прееклампсії зі збереженням вегетативного впливу на судинне русло з відповідністю ОЦК до ємкості судин, у разі негативного – декомпенсовану стадію, що свідчить про розлади вегетативної реактивності й виявляє часткову втрату вегетативного впливу на приведення у відповідність ОЦК до ємкості судин.

2. Характеристики аміназинового тесту мають зв'язок зі ступенем клініко-неврологічних проявів прееклампсії та патологічною спрямованістю вегетативних рефлексів у разі негативного аміназинового тесту.

3. Аміназиновий тест з подальшим внутрішньовенним титрованим введенням аміназину необхідно використовувати при лікуванні прееклампсії з метою діагностики та забезпечення вегетокоригуючого ефекту, як важливого компоненту інтенсивної терапії.

4. У разі тяжкої прееклампсії відбувається формування гіпоосмотичних станів зі зменшенням осмотичного тиску плазми та сечі, наростанням набряків, що потребує відповідної корекції з приведенням до нормоосмотичного стану.

5. Використання розробленої методики інфузійної терапії з урахуванням осмотичного стану плазми крові і осмолярності інфузійних розчинів дозволяє визначити склад, кількість інфузійних розчинів і послідовність їхнього введення, й забезпечити профілактику ускладнень інфузійної терапії.

6. Клінічна ефективність розробленої методики інтенсивної терапії прееклампсії підтверджується попередженням розвитку її ускладненого перебігу, скороченням термінів лікування (в основній групі – 11,1±0,9 днів, в контрольній – 15,56±1,04 днів), зменшенням кількості оперативного родозавершення і збільшенням кількості самостійних пологів.

Публікації автора:

1. Шевченко О.А., Шлапак І.П., Ващук Ф.С. Корекція вегетативного тонусу при прееклампсії вагітності //Педіатрія,акушерство та гінекологія.-1999.- №5.-С.72-74 (збір, систематизація та аналіз матеріалу, підготовка до публікації).

2. Ващук Ф.С., Артамонов В.С., Ярош В.В., Шевченко А.А., Федоришин П.Е., .Ворона В.В. Анестезиологическое обеспечение и интенсивная терапія при кесаревом сечении // Перинатологія та педіатрія.-1999.- №3.- С.50-52 (збір матеріалу, обробка даних, підготовка до публікації).

3. Ващук Ф.С., Шевченко О.А. Вегетокорекція як альтернатива епідуральній анестезії при прееклампсії .//Український медичний часопис.-2000.- №3 (17).-С.111-113 (набір матеріалу, обробка даних, підготовка до публікації).

4. Ващук Ф.С., Шевченко О.А., Артамонов В.С.,Ярош В.В., Макарова С.І. Новий підхід до визначення послідовності розвитку порушень гемодинаміки при пізньому гестозі вагітності //Біль, знеболювання і інтенсивна терапія.-2000.- №1(д).-С.5-7 (набір матеріалу, обробка і аналіз отриманих результатів, підготовка до публікації).

5. Ващук Ф.С., Шевченко А.А., Ворона В.В., Федоришин П.Е., Ярош В.В. Коррекция вегетативного тонуса как метод устранения психоэмоционального напряжения, изменения порога боли и выносливости боли в родах // Біль,знеболювання і інтенсивна терапія .- 2000.- №1(д).-С.21-22 (збір матеріалу, обробка і аналіз отриманих результатів, підготовка до друку).

6. Шевченко О.А., Ващук Ф.С., Шлапак І.П., Ярош В.В., Ворона В.В., Федоришин П. Є. Врахування патофізіологічних механізмів прееклампсії в інтенсивній терапії та попередженні виникнення еклампсії // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія.- 2001.- №2(д).-С.122-124 (збір та систематизація матеріалу, підготовка до публікації).

7. Шевченко О.А., Шлапак І.П., Ващук Ф.С., Бондар М.В., Дем’яновський В.М. Вегетокорекція в знеболюванні пологів у вагітних з прееклампсією // Зб.наук.праць Асоціації акушерів-гінекологів України.- К.:Фенікс,2001.- С.690-691 (збір та систематизація матеріалу, підготовка до друку).

8. Ващук Ф.С., Шевченко О.А., Спосіб диференційованої діагностики тяжкості пізніх гестозів вагітності //Патент України №34608.-15.01.2003.-Бюл. №1, 2003 (набір матеріалу, аналіз отриманих даних).