Дітковська Тамара Петрівна. Диференційована комплексна корекція клініко-імунологічних порушень у хворих на персистуючу бронхіальну астму легкого та середньотяжкого перебігу : Дис... канд. наук: 14.01.27 - 2004.
Анотація до роботи:
Дітковська Т.П. Диференційована корекція клініко-імунологічних порушень у хворих на персистуючу бронхіальну астму легкого та середньотяжкого перебігу. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.27 – пульмонологія. – Iнститут фтизіатрії i пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України, Київ, 2004.
Дисертація присвячена визначенню ефективності методик лікування бронхіальної астми у період загострення на фоні інгаляцій беклометазону дипропіонатом та салметеролом з використанням електромагнітного випромінювання надвисокої частоти та таблеток “Фітору”.
Оцінювали динаміку клінічних та інструментально-лабораторних даних, а саме показники функції зовнішнього дихання, системного імунітету, стан місцевого імунітету, рівень кортизолу у плазмі крові.
Встановлено, що використання електромагнітного випромінювання надвисокої частоти (НВЧ-терапії) та таблеток “Фітору” дозволяє досягти стабілізації перебігу бронхіальної астми з позитивною динамікою показників функції зовнішнього дихання, підвищенням рівня кортизолу. Місцева імунокорегуюча дія проявилась нормалізацією адгезивної та поглинальної здатності альвеолярних макрофагів у групі з використанням НВЧ-терапії і нормалізацією поглинальної здатності нейтрофільних гранулоцитів (у групах із НВЧ-терапією та “Фітором“).
Розроблено диференційований підхід до корекції клініко-імунологічних порушень у хворих на бронхіальну астму із залученням НВЧ-терапії та таблеток “Фітору”.
У дисертаційній роботі узагальнені теоретичні та практичні дані щодо вирішення актуальної наукової задачі пульмонології підвищення ефективності лікування хворих на персистуючу БА легкого та середньотяжкого перебігу. Розроблені методи корекції клініко-імунологічних порушень у хворих на персистуючу бронхіальну астму легкого та середньотяжкого перебігу шляхом диференційованого використання електромагнітного випромінювання надвисокої частоти (ЕМВ НВЧ) на ділянки проекції наднирників (окремо та в поєднанні з НВЧ-впливом на зони відповідності легеням і бронхам згідно з принципами су-джок терапії) та застосуванням таблеток “Фітору” на тлі базисної терапії беклометазону дипропіонатом і салметеролом.
1. Особливістю місцевого імунітету у хворих на персистуючу БА легкого та середньотяжкого перебігу є зниження загальної кількості та життєздатності клітин бронхоальвеолярної лаважної рідини; збільшення питомої ваги лімфоцитів, нейтрофільних гранулоцитів та еозинофілів за рахунок зниження більш ніж на 30 % кількості альвеолярних макрофагів; більш ніж дворазове зниження адгезивної здатності альвеолярних макрофагів; зниження здатності до фагоцитозу альвеолярних макрофагів і нейтрофільних гранулоцитів на тлі вираженої активації кисневозалежного метаболізму в обох популяціях клітин.
2. Базисна терапія салметеролом і беклометазону дипропіонатом у хворих на персистуючу БА легкого та середньотяжкого перебігу сприяє зменшенню частоти астматичних нападів, значному зниженню кількості інгаляцій сальбутамола “за необхідністю”, покращанню ФЗД та зменшенню гіперреактивністі бронхів. З'являється тенденція до підвищення кількості Т-супресорів; практично нормалізується “клітинна формула” бронхоальвеолярної лаважної рідини; підвищується адгезивність і фагоцитарне число альвеолярних макрофагів. Через 2 місяці від початку лікування рівень кортизолу плазми крові нормалізується.
3. Використання ЕМВ НВЧ (на область проекції наднирників у поєднанні з НВЧ-ініціацією області відповідності бронхам і легеням на китицях згідно з принципами су-джок терапії) на тлі терапії беклометазону дипропіонатом і салметеролом у хворих на персистуючу БА легкого та середньотяжкого перебігу сприяє більш швидкому збільшенню рівня показників ФЗД (ОФВ1 зріс більш ніж на 10 % у порівнянні з контролем). Це супроводжується зростанням функціональної активності альвеолярних макрофагів на 9 – 27 %, нейтрофільних гранулоцитів – на 25 – 35 % із зниженням у них кисневозалежного метаболізму на 19 – 23 %, вираженою пролонгованою стимуляцією коркового шару наднирників.
4. Пероральний прийом “Фітору” сприяє покращанню стану хворих на БА безпосередньо після основного курсу лікування і у віддаленому періоді. Це супроводжується підвищенням швидкісних параметрів видиху; зниженням активності ендобронхіту; покращанням поглинальної здатності НГ на 50 % із зниженням внутрішньоклітинного кисневозалежного метаболізму НГ на 50 %.
5. У хворих на персистуючу БА легкого та середньотяжкого перебігу призначення базисної терапії в поєднанні з НВЧ-впливом і “Фітором” підвищує на 12 - 15 % ефективність лікування.
6. Застосування “Фітору” призводить до саногенного ефекту переважно у хворих на неалергічну та змішану БА за рахунок найбільш вираженого відновлення функціональних властивостей нейтрофільних гранулоцитів. НВЧ-терапія ефективна за усіх етіологічних варіантів БА.
7. Призначення базисної терапії в поєднанні з НВЧ-впливом і “Фітором” є достатньо безпечним: незначно виражені та нетривалі побічні легеневі і позалегеневі ускладнення виникають у 5,3% хворих та не вимагають відміни або корекції лікування.
Публікації автора:
Дитковская Т.П., Бобрик Л.М. Сравнительная эффективность сальметерола в виде монотерапии и в сочетании с ингаляционными кортикостероидами у больных бронхиальной астмой // Вісник морської медицини. – 1998. – № 1. – С. 33 – 35 (збір матеріалу, аналіз літератури, статистична обробка результатів, підготовка до друку).
Использование КВЧ-терапии и внутривенного лазерного облучения крови в комплексном восстановительном лечении больных с хронической иммунной недостаточностью / В.М. Юрлов, В.В. Бугерук, П.М. Писковацкий, С.А. Тихонова, Н.Н. Перепелюк, Т.П. Дитковская. // Мед. реабилитация, курортол. и физиотер. – 1999.– № 3. – С. 3 – 6 (збір матеріалу щодо хворих на БА, аналіз літератури, участь у підготовці до друку).
Дітковська Т.П. Застосування НВЧ-терапії в комплексному лікуванні хворих на бронхіальну астму // Одеський медичний журнал. – 2000. – № 2. – С. 58 – 60.
Клинико-функциональный контроль среднетяжелого и тяжелого течения персистирующей бронхиальной астмы на фоне применения беклазона и саламола / Т.В. Костантинович-Чичирельо, Т.А. Перцева, Е.М. Дидятковская, И.А. Агафонова, О.А. Федорченко, В.В. Ефимов, В.И. Блажко, Э.М. Ходош, Е.В. Дронова, Н.В. Кизима, Т.П. Дитковская, О.В. Страфун, И.А. Козачук, В.П. Якимец, С.И. Хвилось) // Укр. медичний часопис. – 2000. – № 9 – 10. – С. 37 – 40 (дослідження багатоцентрове: збір матеріалу у повному обсязі на базі Одеського державного медичного університету; участь у підготовці до друку).
Дитковская Т.П. Бронхиальная астма: современные вопросы эпидемиологии, патогенеза и лечения // Вісник морської медицини. – 2002. – № 2. – С. 90 – 101.
Дітковська Т.П. Ефективність імуномодулятора рослинного походження „Фітору” в комплексному лікуванні хворих на персистуючу бронхіальну астму легкого та середньотяжкого перебігу // Укр. пульмонол. журнал. – 2004. – № 1. – С. 25 –27.
Дітковська Т.П. Стандарти діагностики та лікування бронхіальної астми в практиці сімейного лікаря // Матеріали ІІІ Української науково-практичної конференції з міжнародною участю “Актуальні питання сімейної медицини”. – Одеса. – 2000. – С. 83 – 84.
Дитковская Т.П. Иммуномодулирующее действие КВЧ-терапии у больных бронхиальной астмой на фоне базовой терапии // Матеріали наради-семінару пульмонологів, терапевтів, педіатрів, алергологів України “Актуальні питання діагностики та лікування бронхіальної астми”. – Київ. – 2000. – С. 57.
