У дисертації наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що полягає у вдосконаленні терапії ГГ, пов’язаної з недостатністю гестаційної трансформації судин плацентарного ложа матки, шляхом патогенетичної корекції первинних порушень кровоплину в спіральних артеріях. 1. У 34–38% випадків при ГГ виявляється недостатня міграція трофобласту в міометральні ділянки спіральних артерій матки. 2. Затримка гестаційної трансформації судин плацентарного ложа матки, збереження ними ендотеліальних та гладком’язевих елементів обумовлюють здатність останніх активно реагувати на вазоконстрикторні стимули. 3. Доплерометричне дослідження матково-плацентарного кровообігу при розладах ангіогенезу судин плацентарного ложа матки виявляє високий опір плину крові в басейні маткової артерії. При цьому показники судинної резистентності (С/Д, ПІ та ІР) у спіральних артеріях перевищують нормативні величини на 25–32%. 4. При ГГ, що супроводжується недостатністю кровоплину у функціональній підсистемі плацентарне ложе матки — плацента, спостерігаються явища гіперфункції міокарда, збільшення об’ємних показників кровообігу (УО на 30% та ХО серця на 20%) у вагітних. 5. Дослідження основних параметрів біофізичного профілю плода при ГГ з підвищенням індексів судинного опору в спіральних артеріях виявляє зниження реактивності та резервних можливостей організму плода. У цих випадках оцінка біофізичного профілю плода за шкалою A.Vintzileos et al. (1983) дорівнює 6,7 ± 0,3 балів. 6. Артеріальна гіпертензія у вагітних із первинним порушенням кровоплину в спіральних артеріях є компенсаторною реакцією, спрямованою на підсилення припливу крові до судин плацентарного ложа матки та покращення оксигенації плода. У цих випадках недоцільно застосовувати гіпотензивні препарати, що впливають на адренергічну інервацію. 7. Застосування антигіпоксанта актовегіну та антагоніста іонів кальцію верапамілу при ГГ з високими індексами судинного опору у спіральних артеріях сприяє встановленню низькорезистентного кровоплину в басейні маткової артерії, позитивно впливає на показники центральної гемодинаміки у вагітних та забезпечує зниження у 2 рази частоти народження дітей у стані асфіксії. |