Анотація до роботи:

Семчишин Роксолана Олександрівна. Диференційована терапія гестаційної гіпертензії. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 — акушерство та гінекологія. Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України, 2007 рік.

Мета даного дослідження полягає у вдосконаленні терапії ГГ, пов’язаної з недостатністю гестаційної трансформації судин плацентарного ложа матки, шляхом патогенетичної корекції первинних порушень кровоплину у спіральних артеріях.

Проведені дослідження показали, що при ГГ у 34–38% випадків спостерігаються розлади формування матково-плацентарних судин. При цьому простежуються первинні порушення інвазії цитотрофобласта в стінку спіральних артерій. У судинах зберігаються ендотеліальні та гладком’язеві елементи, які активно реагують на вазоконстрикторні стимули, мають вузький просвіт, що обумовлює високий преплацентарний опір плину крові.

Доплерометричне дослідження матково-плацентарного кровообігу при розладах ангіогенезу судин плацентарного ложа матки виявляє високий опір плину крові в басейні маткової артерії. При цьому показники судинної резистентності (С/Д, ПІ та ІР) у спіральних артеріях перевищують нормативні величини на 25–32%.

При ГГ, що супроводжується недостатністю кровоплину у функціональній підсистемі плацентарне ложе матки — плацента, спостерігаються явища гіперфункції міокарда, збільшення об’ємних показників кровообігу (УО на 30% та ХО серця на 20%) у вагітних.

Використання антигіпоксанта актовегіну та антагоніста іонів кальцію верапамілу при ГГ з високими індексами судинного опору у спіральних артеріях сприяє встановленню низькорезистентного кровоплину в басейні маткової артерії, позитивно впливає на показники центральної гемодинаміки у вагітних. На основі отриманих результатів розроблений та впроваджений у практику охорони здоров’я комплекс діагностично-терапевтичних заходів, що забезпечує зниження перинатальної патології при ГГ.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що полягає у вдосконаленні терапії ГГ, пов’язаної з недостатністю гестаційної трансформації судин плацентарного ложа матки, шляхом патогенетичної корекції первинних порушень кровоплину в спіральних артеріях.

1. У 34–38% випадків при ГГ виявляється недостатня міграція трофобласту в міометральні ділянки спіральних артерій матки.

2. Затримка гестаційної трансформації судин плацентарного ложа матки, збереження ними ендотеліальних та гладком’язевих елементів обумовлюють здатність останніх активно реагувати на вазоконстрикторні стимули.

3. Доплерометричне дослідження матково-плацентарного кровообігу при розладах ангіогенезу судин плацентарного ложа матки виявляє високий опір плину крові в басейні маткової артерії. При цьому показники судинної резистентності (С/Д, ПІ та ІР) у спіральних артеріях перевищують нормативні величини на 25–32%.

4. При ГГ, що супроводжується недостатністю кровоплину у функціональній підсистемі плацентарне ложе матки — плацента, спостерігаються явища гіперфункції міокарда, збільшення об’ємних показників кровообігу (УО на 30% та ХО серця на 20%) у вагітних.

5. Дослідження основних параметрів біофізичного профілю плода при ГГ з підвищенням індексів судинного опору в спіральних артеріях виявляє зниження реактивності та резервних можливостей організму плода. У цих випадках оцінка біофізичного профілю плода за шкалою A.Vintzileos et al. (1983) дорівнює 6,7 ± 0,3 балів.

6. Артеріальна гіпертензія у вагітних із первинним порушенням кровоплину в спіральних артеріях є компенсаторною реакцією, спрямованою на підсилення припливу крові до судин плацентарного ложа матки та покращення оксигенації плода. У цих випадках недоцільно застосовувати гіпотензивні препарати, що впливають на адренергічну інервацію.

7. Застосування антигіпоксанта актовегіну та антагоніста іонів кальцію верапамілу при ГГ з високими індексами судинного опору у спіральних артеріях сприяє встановленню низькорезистентного кровоплину в басейні маткової артерії, позитивно впливає на показники центральної гемодинаміки у вагітних та забезпечує зниження у 2 рази частоти народження дітей у стані асфіксії.

Публікації автора:

1. Маркін Л.Б., Черепанин Р.О. Диференційована терапія гестаційної гіпертензії // Педіатрія, акушерство та гінекологія. — 2006. — № 2. — С. 98–102.

2. Маркін Л.Б., Черепанин Р.О. Основні параметри біофізичного профілю плода при гіпертензії вагітних // Вісник наукових досліджень. — 2005. — № 2. — С. 18–19.

3. Маркін Л.Б., Черепанин Р.О. Деякі аспекти етіології, патогенезу і терапії гестаційної гіпертензії // Практична медицина. — 2005. — № 3 (том XI). — С. 82–86.

4. Пренатальний моніторинг стану функціональної системи материнський організм – плацента – плід / Маркін Л.Б., Черепанин Р.О., Гірник О.М., Крочак І.С., Флуд В.В. // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. — Київ. — 2005. — С. 283–285 (особисто здобувач провела узагальнення та аналіз одержаних результатів, підготовку статті до друку ).

5. Черепанин Р.О. Особливості серцевої діяльності плода при гіпертензії вагітних // Тези доповідей 66-ї наукової конференції молодих вчених з міжнародною участю ,,Досягнення сучасної медицини”. – Львів. — 2005. — С. 47.

6. Маркін Л.Б., Черепанин Р.О., Гірник О.М. Гемодинамічні зміни в плацентарному ложі матки в нормі і при недостатності гестаційної трансформації спіральних артерій // Труды Крымского государственного медицинского университета им. С.И.Георгиевского: Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. — Симферополь. — 2005. — Т. 141, часть II. — С. 175 (здобувачеві належить методологія дослідження, теоретичні узагальнення одержаних результатів).