Анотація до роботи:

Єсипова С.І. Диференційоване лікування антисекреторними препаратами хронічних гастродуоденальних захворювань у дітей з урахуванням холатоутворюючої функції печінки.– Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.10.10. – педіатрія. – Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, Київ, 2005.

Робота вміщує результати клініко-лабораторних досліджень, які проведені у 141 дитини з хронічною гастродуоденальною патологією, у більшості з яких встановлено поєднану гепатобіліарну патологію.

Запропоновано методику інтерпретації стану холатоутворюючої функції печінки за показниками ЗЖК печінкової жовчі.

Виявлено особливості впливу антисекреторних препаратів на ХФП, обґрунтовано їх індивідуалізоване застосування з урахуванням типу ХФП.

Доведено перевагу короткого курсу ранітидину при зниженому типі порушень ХФП, високих рівнях ПГ-1 СК та різко виражених больовому та диспепсичному синдромах.

У порівнянні з традиційним пролонгованим курсом ранітидину короткий курс забезпечував найвищу ефективність лікування завдяки зменшенню частоти ранніх рецидивів хвороби.

Доведено клінічне значення ПГ-1 СК як маркера ризику виникнення ВХДК.

Встановлено, що частіше ранні рецидиви виникали у дітей з гіпосекреторним типом ХФП та зниженим типом Ії порушень в поєднанні з високим рівнем ПГ-1 СК та гастрину в стадії ремісії.

Таким чином, показник стану ХФП характеризує механізм саногенезу ХГД та ВХДК і може слугувати критерієм прогнозування їх рецидивів.

У дисертаційній роботі науково обґрунтовані принципи і запропоновано нове вирішення важливої задачі – підвищити ефективність лікування хворих на хронічний гастродуоденіт та ВХДК і зменшити частоту рецидивів хвороби завдяки диференційованому застосуванню антисекреторних препаратів залежно від стану холатоутворюючої функції печінки.

1. Основними факторами ризику виникнення ХГД та ВХДК слід вважати обтяжену спадковість, аліментарні порушення, хронічну вогнищеву інфекцію носогорла, дуоденогастральний рефлюкс, дискинезію жовчновидільних шляхів. Особливо важливою є гіперпепсиногенемія: при ХГД (31,5%) та ВХДК (61,2%).

   Хронічний гастродуоденіт у дітей характеризується клініко-ендоскопічним поліморфізмом. При ХГД, асоційованому з НР, переважають гіпертрофічні форми антрального гастриту (82,6%) в поєднанні з гіпертрофічним дуоденітом та ерозивним гастродуоденітом. Гастроезофагеальний рефлюкс виявлено у 52,2% дітей, дуоденогастральний рефлюкс – у 26,1%. При ХГД, НР-негативному переважають поверхневі форми (79,7%), гіпертрофічні (14,5%) в поєднанні з гіпертрофічним дуоденітом (28,9%) та ерозивним гастродуоденітом (24,6%). Дуоденогастральний рефлюкс виявлено у 50,7%, гастроезофагеальний рефлюкс – у 66,6%. ХГД з підвищеною кислотоутворюючою функцією шлунку спостерігали у 51,1%, зі збереженою – у 48,9 %.

   Перебіг ВХДК характеризується циклічністю, виразковий дефект заживає після курсового лікування незалежно від варіанту останнього. ВХДК, неасоційована з НР-інфекцією, характеризується поєднанням з поверхневим (83,3%) та гіпертрофічним гастритом (16,6%) та гіпертрофічним дуоденітом (38,8%). При ВХДК, асоційованій з НР, переважає нодулярний антральний гастрит (83,9%) в поєднанні з гіпертрофічним дуоденітом (58,1%) та ерозивним гастродуоденітом (35,5%). Однак різною є частота ранніх рецидивів: без використання антисекреторних препаратів у 33,3% дітей, після пролонгованого курсу ранітидину – 36,4%, після короткого курсу ранітидину та ерадикаційного комплексу з включенням ранітидину – 10% та 30% відповідно. Гіпергастринемія як фактор ризику ранніх рецидивів утримується лише у хворих, лікованих пролонгованим курсом ранітидину.

   У хворих з гастродуоденальними захворюваннями виявлено два типи порушень ХФП – знижений та підвищений: при ХГД - 33,7% та 25% відповідно, при ВХДК – 42,9% та 26,5% відповідно. Гастроцепін забезпечує нормалізацію показників гастрину та порушень холатоутворення, що сприяє циклічному перебігу хвороби і знижує частоту ранніх рецидивів.

   Короткий курс ранітитдину має перевагу при лікуванні хворих на ХГД та ВХДК, особливо у дітей з низькою ХФП та високим рівнем ПГ-1 сироватки крові. Показник рівня ХФП характеризує механізм саногенезу гастродуоденальної патології і слугує критерієм для прогнозу рецидивів її.

   Лікування ВХДК пролонгованим курсом ранітидину не завжди забезпечує позитивний ефект: не ліквідує порушень холатоутворюючої функції печінки, зберігається високий рівень гастрину плазми крові, що загрожує ранніми рецидивами хвороби.

   Найвищу ефективність лікування ХГД та ВХДК забезпечує короткий курс ранітидину, який зменшує частоту ранніх рецидивів хвороби завдяки нормалізації ХФП.

Публікації автора:

1. Патогенетичне лікування хронічного гастродуоденіту та виразкової хвороби дванадцятипалої кишки у дітей // ПАГ.-1999.-№4.- С. 114-115. (у співавторстві з д.м.н. Лукашуком В.Д., к.м.н. Головатюк Л.М. та к.м.н. Ходаківською С.П.). Дисертанткою проведено підбір і обробку клінічного матеріалу.

2. Стан гастропротекції та фармакологічна корекція її порушень при хронічних гастродуоденальних захворюваннях у дітей // ПАГ.-2001.-№3.- С. 15-19. (у співавторстві з д.м.н. Лукашуком В.Д., к.м.н. Головатюк Л.М., к.м.н. Ходаківською С.П та к.м.н. Алєксєєнко Н.В.). Дисертантка забезпечила підбір матеріалу та ретроспективний аналіз результатів ФЕГДС.

3. Лікування виразкової хвороби дванадцятипалої кишки у дітей з урахуванням гастропротективного потенціалу слизової // Матеріали 6 з’їзду всеукраїнського лікарського товариства, Українські медичні вісті.-2001.-том 4.- № 1(62).-С.64. (у співавторстві з д.м.н. Лукашуком В.Д., к.м.н. Головатюк Л.М., к.м.н. Ходаківською С.П та к.м.н. Алєксєєнко Н.В.). Дисертанткою проведено повне клінічне обстеження дітей, аналіз одержаних результатів і оформлення у вигляді тез.

4. Вплив антисекреторних препаратів на холатоутворюючу функцію печінки при лікуванні виразкової хвороби дванадцятипалої кишки у дітей // ПАГ.-2002.-№2.- С. 35. (у співавторстві з д.м.н. Лукашуком В.Д.). Автором зібрано та оформлено клінічний матеріал, проведено статистичну обробку отриманих результатів, підготовлено роботу до друку.

5. Порушення механізмів захисту слизової оболонки шлунка при хронічних гастродуоденальних захворюваннях у дітей та їх корекція антисекреторними препаратами // ПАГ.-2002.-№2.- С.35-36. (у співавторстві з д.м.н. Лукашуком В.Д., к.м.н. Головатюк Л.М. та к.м.н. Ходаківською С.П.). Автор провела клінічне обстеження хворих та узагальнення отриманих результатів.

6. Показники жовчних кислот та їх спектр у жовчі здорових дітей // Буковинський медичний вісник.- 2003.-том 7.- №1.-с. 49-51. (у співавторстві з д.м.н. Лукашуком В.Д.). Автор забезпечила підбір та обробку клінічного матеріалу.

7. Оцінка порушень холатоутворюючої функції печінки при лікуванні виразкової хвороби дванадцятипалої кишки антисекреторними препаратами у дітей // Матеріали 7 з’їзду всеукраїнського лікарського товариства, Українські медичні вісті.-2003.-том 5.- № 1(63).-С.94. (у співавторстві з д.м.н. Лукашуком В.Д., к.м.н. Головатюк Л.М., к.м.н. Ходаківською С.П та к.м.н. Алєксєєнко Н.В.). Автором зібрано та оформлено клінічний матеріал, проведено статистичну обробку та узагальнення отриманих результатів.

8. Лікування виразкової хвороби дванадцятипалої кишки у дітей з урахуванням холатоутворюючої функції печінки. // ПАГ- 2003.- №6. с.11-16..Автор самостійно виконала повне клінічне обстеження хворих, проаналізувала результати та оформила у вигляді статті.

9. Лікування хронічних гастродуоденальних захворювань у дітей з урахуванням холатоутворюючої функції печінки. ПАГ, №1, 2004, 15 квітня. Матеріали науково-практ. конф. „Сучасні проблеми дитячої гастроентерології” с.76-77. Лукашук В.Д., Єсипова С.І., Головатюк Л.М., Ходаківська С.П., Алєксєєнко Н.В, Петрина Н.І., Сафонова Г.І.. Дисертантка приймала участь у проведенні ФЕГДС, проаналізувала отримані результати та оформила у вигляді тез.

10. Оцінка ефективності лікування виразкової хвороби дванадцятипалої кишки асоційованої з гелікобактерною інфекцією у дітей „Актуальні питання патології органів травлення у дітей”, с. 98-100. 13.01.2004, Тернопіль. Лукашук В.Д., Єсипова С.І., Головатюк Л.М., Ходаківська С.П., Алєксєєнко Н.В. Автором зібрано та оформлено клінічний матеріал, проведено статистичну обробку отриманих результатів, підготовлено роботу до друку.

11. Перебіг хронічного гастродуоденіту та психологічні особливості дітей, батьки яких зазнали радіаційного впливу. „Вплив екопатологічних чинників на стан здоров’я дітей”. - Матеріали Всеукраїнського симпозіума педіатрів. 30-31березня 2004 р. Тернопіль. – Укрмедкнига. с. 68-70. Лукашук В.Д., Головатюк Л.М., Ходаківська С.П., Алєксєєнко Н.В, Єсипова С.І. Автором зібрано та оформлено клінічний матеріал, проведено статистичну обробку отриманих результатів.