Анотація до роботи:

Бобейко Ю.С. Диференційований підхід до лікування гніздової алопеції з урахуванням клініко-патогенетичного поліморфізму, порушень амінокислотного спектра та імунної системи. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.20 – шкірні та венеричні хвороби. – Інститут дерматології та венерології Академії медичних наук України, Харків, 2004.

Дисертація присвячена вивченню особливостей клінічних проявів, амінокислотного спектра та імунної системи, а також розробці методу терапії метаболічних та імунних розладів у хворих на гніздову алопецію (ГА). Показано зв’язок клінічного перебігу хвороби з характером супутньої патології та виділено три клініко-патогенетичних варіанти. У пацієнтів з інфекційно-запальним варіантом відбувалося зменшення сумарного вмісту замінних, сірковмісних та збільшення незамінних амінокислот (АК) сироватки крові. При гастроентерологічному варіанті загальна кількість вільних АК незначно зменшувалася за рахунок зниження сумарного рівня замінних, незамінних та сірковмісних АК. У хворих з неврологічно-ендокринним варіантом ГА відзначено підвищення сумарного вмісту незамінних, значне зменшення сірковмісних АК. Порушення імунітету проявлялися депресією Т-, активацією В-клітинної ланки імунітету, пригніченням фагоцитарної та метаболічної активності нейтрофілів периферичної крові. Диференційоване призначення препаратів метаболічної дії, що містять АК (октамін плюс, глутамінова кислота), та імуномодулятора ербісолу дозволило досягти позитивного клінічного ефекту у 81,5 % хворих, скоротити терміни лікування в 1,5 раза, кількість рецидивів – у 2,5 раза порівняно з традиційним лікуванням.

У дисертації подано теоретичне узагальнення і нове розв’язання наукової задачі, що полягає в підвищенні ефективності лікування хворих на ГА на підставі встановлення патогенетичної ролі порушень амінокислотного обміну, імунної системи і використання в комплексному лікуванні препаратів метаболічної та імуномодулюючої дії.

1. Вивчення клінічних проявів, їхнього взаємозв’язку з домінуючою супутньою патологією встановило клініко-патогенетичний поліморфізм ГА. У 30,6 % хворих з інфекційно-запальним варіантом виявлено легкий (75,8 %) з перевагою осередкової форми і середній ступінь тяжкості захворювання – офіазис і субтотальна форми (24,2 %), період прогресування яких склав 40,4±3,1 дня. При гастроентерологічному варіанті (50,0 % хворих) легкий ступінь з однаковою кількістю осередкової і багатоосередкової форм відзначено у 70,3 % пацієнтів, середній і тяжкий ступінь (тотальна, універсальна форми) – у 20,4 % і 9,3 % пацієнтів, з періодом прогресування 68,6±3,7 дня. У 19,4 % хворих з неврологічно-ендокринним варіантом легкий ступінь ГА з перевагою в 10,9 раза багатоосередкової форми виявлено в 57,1 %, середній – у 24,2 % і тяжкий ступінь – у 4,8 % випадків, при цьому тривалість прогресуючої стадії склала 106,1±4,5 дня.

2. Дослідження рівня вільних АК та їхніх метаболітів у сироватці крові визначило істотні порушення їхнього спектра, що залежать від характеру супутньої патології, стадії і ступеня тяжкості ГА. При інфекційно-запальному варіанті хвороби відбувалося зменшення сумарного вмісту замінних АК у дітей (у 1,1 раза, р < 0,05), сірковмісних АК (у 3 рази в дітей, у 2,1 раза в дорослих, р < 0,01), збільшення незамінних АК у дорослих (у 1,3 раза, р < 0,05). Найбільш значущі зміни представлені зниженням вмісту гліцину (у 3,3 раза, р < 0,01), глутамінової кислоти (у 1,3 раза в дорослих, р < 0,05), цистеїну (у 1,8 раза, р < 0,01). При гастроентерологічному варіанті загальна кількість вільних АК незначно зменшувалася за рахунок зниження в 1,2 раза сумарного вмісту замінних (р < 0,05), у 1,3 раза – незамінних і в 1,4 раза – сірковмісних АК (р < 0,01). Дисбаланс АК і продуктів їхнього розпаду характеризувався збільшенням у 1,4–1,6 раза рівня аспарагіну і зниженням фенілаланіну, аланіну, гліцину, треоніну (р < 0,01), зменшенням у 1,3 раза вмісту гістидину, ізолейцину, валіну (р < 0,01), у 1,1–1,2 раза – орнітину, глутамінової кислоти, лейцину, (р < 0,05). У хворих з неврологічно-ендокринним варіантом ГА на фоні незміненої загальної кількості вільних АК відзначено збільшення в 1,4 раза (р < 0,05) сумарного вмісту незамінних АК, зменшення в 1,6 раза (р < 0,01) сірковмісних АК. Дисаміноацидемія виявлялася зменшенням рівня нейромедіаторних АК (у 1,5 раза – глутамінової кислоти, у 1,3 раза – гліцину, р < 0,05), продуктів їхнього розпаду (у 1,9 раза – ГАМК, у 1,4 раза – таурину, р < 0,01).

3. У хворих на ГА виявлено ознаки вторинного імунодефіцитного стану, що супроводжувалися депресією Т-клітинної ланки імунітету (зменшення кількості СD3⁺- і CD4⁺-клітин у 1,1 раза, CD8⁺-клітин – у 1,4 раза, р < 0,05), пригніченням фагоцитарної (зниження ФП і ФІ в 1,3–1,5 раза, р < 0,01) і метаболічної активності нейтрофілів (зменшення показників спонтанного і стимульованого НСТ-тесту в 1,2–1,6 раза, р < 0,01), активацією В-клітинного імунітету (збільшення кількості СD19⁺-клітин у дорослих в 1,3 раза, р < 0,05, ЦІК – у 1,9–2,1 раза, р < 0,01, Іg G, М, A – у 1,3–1,4 раза, р < 0,05). Найвиразніші імунорегуляторні порушення встановлено у хворих з гастроентерологічним, менш істотні – у пацієнтів з інфекційно-запальним клініко-патогенетичним варіантом.

4. Розроблено та обґрунтовано диференційований підхід до лікування ГА препаратами метаболічної та імуномодулюючої дії (октамін плюс, глутамінова кислота, ербісол) залежно від клініко-патогенетичного варіанта і ступеня тяжкості захворювання. Розроблений метод лікування дозволяє досягти видужання і значного поліпшення у 81,5 % хворих порівняно з 57,4 % при традиційній терапії, зменшити терміни лікування в 1,5 раза, кількість рецидивів – у 2,5 раза.

5. Запропонований спосіб лікування сприяє нормалізації більшості показників амінокислотного профілю – загального рівня вільних АК, замінних, незамінних і сірковмісних АК (відповідно у хворих 1, 2 і 3 груп – 3326,5±22,1, 2161,0±14,6, 802,3±3,4 і 103,1±1,3 мкмоль/л; 3392,5±22,6, 2085,4±15,7, 773,7±3,6 і 101,1±1,7 мколь/л; 3246,1±25,3, 2169,3±19,3, 730,8±3,2 і 102,1±4,6 мкмоль/л, р < 0,05) та імунної системи – вмісту CD3⁺-клітин (52,6±0,3, 53,1±0,6, 54,0±0,7 %, р < 0,05), ІРІ (2,0±0,4, 2,1±0,1, 1,9±0,3, р < 0,05), CD19⁺-клітин (19,0±0,6, 18,6±0,5, 18,2±0,2 %, р < 0,05), ФІ (6,4±0,3, 6,5±0,6, 6,2±0,3, р < 0,05), ІСН (2,71±0,06, 2,50±0,04, 2,67±0,05, р < 0,05).

Публікації автора:

1. Бобейко Ю.С. Этиология и патогенез гнездной алопеции // Дерматологія та венерологія. – 2002. – № 4 (18). – С. 16–19.

2. Болотная Л.А., Бобейко Ю.С. Очаговая и диффузная алопеция // Международный медицинский журнал – 2002. – № 1–2. – С. 178–180.

3. Бобейко Ю.С. Современные тенденции в лечении больных с очаговой алопецией // Дерматологія та венерологія. – 2003. – № 1 (19). – С. 11–14.

4. Болотна Л.А., Бобейко Ю.С. Клініко-імунологічні аспекти застосування препарату “Ербісол” у комплексній терапії осередкової алопеції // Врачебная практика. – 2003. – № 3. – С. 80–82.

5. Бобейко Ю.С. Количественные и качественные характеристики аминокислотного пула у больных очаговой алопецией // Медицина сегодня и завтра. – 2003. – № 1. – С. 64–67.

6. Бобейко Ю.С. Стратегия лечения гнездной алопеции // Тези доповідей II Національного Конгресу дерматологів “Сучасні питання дерматокосметології та естетичної медицини. – Донецьк, 2001. – С. 11.

7. Бобейко Ю.С. Возрастные особенности иммунной системы у детей, больных очаговой алопецией // Мат. наук.-практ. конф. молодих вчених ХМАПО “Нові технології в медицині”. – Харків, 2001. – С.9.

8. Бобейко Ю.С. Порівняльна характеристика імунологічних показників у хворих на осередкову алопецію // Мат. наук.-практ. конф. молодих вчених ХМАПО “Нові технології в медицині”. – Харків, 2002. – С.7–8.

9. Бобейко Ю.С. Изменения уровня некоторых свободных аминокислот при очаговой алопеции // Мат. Всеукр. наук.-практ. конф. “Актуальні питання теоретичної та практичної медицини”. – Суми, 2002. – С. 95–96.

10. Бобейко Ю.С. Наружные методы в комплексном лечении очаговой алопеции // Мат. наук.-практ. семінару НФУ “Сучасні тенденції розвитку практичної косметології”. – Харків, 2003. – С. 21–23.

11. Бобейко Ю.С. Октамин плюс в комплексном лечении больных очаговой алопецией // Тезисы научных работ I Российского конгресса дерматовенерологов. – СПб., 2003. – С. 18.

12. Пат. 60659 А. UA, МКИ 7 А61К31/00. Спосіб комплексного лікування алопеції / Болотна Л.А., Бобейко Ю.С. – № 2003010683; Заявл. 27.01.2003; Опубл. 15.10.2003, Бюл. № 10.

13. Пат. 61639 А. UA, МКИ 7 А61К31/00. Спосіб лікування осередкової алопеції / Бобейко Ю.С. – № 2003032439; Заявл. 21.03.2003; Опубл. 17.11.2003, Бюл. № 11.