Храбра Світлана Збігнівна. Дикорослі лікарські рослини Тернопільської області (еколого-ценотичні особливості, ресурси та раціональне використання) : Дис... канд. наук: 03.00.05 - 2008.
Анотація до роботи:
Храбра С.З. Дикорослі лікарські рослини Тернопільської області (еколого-ценотичні особливості, ресурси і раціональне використання). – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.05 – ботаніка. Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України, Київ, 2007.
Дисертаційна робота присвячена вивченню сучасного стану основних видів дикорослих лікарських рослин у складі фітоценозів Тернопільської області та їхніх ресурсів. Нами було визначено видовий склад лікарських рослин, встановлена їхня
18
еколого-ценотична приуроченість і особливості поширення. Визначені біологічні, експлуатаційні запаси і обсяги можливих щорічних заготівель. Розроблені рекомендації щодо раціонального використання наявних ресурсів та охорони зникаючих дикорослих лікарських рослин. Складено картосхеми розміщення масивів лікарських рослин, перспективних для заготівель сировини. Встановлено вплив едафічних факторів на урожайність і видовий склад дикорослих лікарських рослин.
Встановлено, що на досліджуваній території зростає 412 видів дикорослих лікарських рослин, які належать до 93 родин і 287 родів, серед яких вищі спорові – 5 видів (1,21%), голонасінні – 4 види (0,97%), покритонасінні – 403 види (97,82%). Провідна роль належить родині Asteraceae – 51 вид (12,38%), що належать до 34 родів (11,84%). До родини Rosaceae – 35 видів (8,49%), що належать до 20 родів (6,96%). Третє місце займає родина Lamiaceae – 26 видів (6,31%), що належать до 19 родів (6,62%).
Найбільша кількість видів дикорослих лікарських рослин приурочена до лучних фітоценозів – 166 або 40,3%. Значна кількість – до лісових (153 видів або 37,1%) і синантропних (107 видів або 26%) фітоценозів. 54 види (13,1%) приурочено до лучно-степових фітоценозів, 49 видів (11,9%) до болотних і 4 види (0,9%) до водних. Сировинне значення у науковій і народній медицині мають 37 видів. Серед них найбільш перспективними для заготівлі сировини є 20 видів. При правильному (навіть щорічному) зборі сировини цих рослин їхня урожайність не знижується. Не мають значних запасів 8 видів (заготівля сировини може проводитись в кількостях від 700 до 2000 кг повітряно-сухої сировини). Заготівля сировини 6 видів становлять від 100 до 400 кг повітряно-сухої сировини. Ще три види, запаси сировини яких становить декілька десятків кг, через незначну їхню рясність і мале поширення неможлива.
Найбільші показники урожайності сировини більшості лікарських рослин виявлено на темно-сірих і сірих опідзолених, темно-сірих опідзолених оглеєних, чорноземах опідзолених і чорноземах опідзолених оглеєних ґрунтах.
20 видів дикорослих лікарських рослин є рідкісними, зникаючими і зростають у багатьох об’єктах поодиноко, тому їх необхідно взяти під охорону. Фенологічні спостереження за 29 видами дикорослих лікарських рослин дозволили розробити три етапи черговості заготівлі лікарської сировини для кожного адміністративного району з урахуванням кліматичних особливостей Тернопільської області.
Для збереження дикорослих лікарських рослин проводяться інтродукційні дослідження на території агробіолабораторії і Голицькому біостаціонарі Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, де створено аптекарські городи. Колекція лікарських рослин нараховує 89 видів.
У дисертації наведено результати багаторічних досліджень дикорослих лікарських рослин в умовах Тернопільської області. Проведено комплексне дослідження закономірностей формування ресурсного потенціалу, встановлені запаси сировини (біологічний, експлуатаційний), а також оптимальні режими експлуатації дикорослих лікарських рослин. Складено картосхеми локалізації сировинно-значущих ценопопуляцій цих видів в межах адміністративних районів Тернопільщини. Розроблені рекомендації з охорони і збереження дикорослих лікарських рослин.
Виявлено, що на території Тернопільської області зростає 412 видів дикорослих лікарських рослин, які належать до 287 родів і 93 родин. Найбільш багатими на види лікарських рослин є 10 родин, які включають 225 видів. Провідна роль належить родині Asteraceae – 51 вид (12,38%), Rosaceae – 35 видів (8,49%), Lamiaceae – 26 видів (6,31%).
Встановлено, що найбільша кількість видів дикорослих лікарських рослин приурочена до лучних фітоценозів – 166 або 40,3%. Значна кількість – до лісових (153 видів або 37,1%) і синантропних (107 видів або 26%) фітоценозів. 54 види (13,1%) приурочено до степових фітоценозів, 49 видів (11,9%) до болотних і 4 види (0,9%) до водних.
Сировинне значення мають 37 видів дикорослих лікарських рослин. З них 11 видів мають значні ресурси (Urtica dioica, Crataegus curvisepala, Artemisia absinthium, Hypericum perforatum і ін.), достатні для задоволення існуючого попиту на сировину. Обсяг допустимого щорічного використання сировини у повітряно-сухому стані складає від 1 до 10 тонн.
Встановлено, що 13 видів мають обмежене поширення і ресурси, тому існує необхідність у контролі за використанням їх природних запасів в межах області. Обсяг допустимого щорічного використання сировини цих видів (Plantago major, Euphrasia pectinata, Tanacetum vulgare і ін.)складає 0,1-1,0 тонн.
Виявлено, що 9 видів потребують обмеження збору сировини у порядку спеціального використання. Обсяг допустимого щорічного використання цих видів (Verbascum densiflorum, Chelidonium majus, Centaurium erythraea і ін.) загалом складє від 10 до 100 кг.
16
Заготівлю сировини Potentilla erecta, Betonica officinalis, Gnaphalium uliginosum, Helichrysum arenarium внаслідок скорочення чисельності і зменшення кількості популяцій, на території Тернопільської області пропонуємо припинити. Ці види потребують застосування заходів охорони та відновлення.
Виявлена залежність сировинної продуктивності досліджуваних лікарських видів від типу ґрунтів. Найвищі показники урожайності сировини лікарських рослин виявлені на темно-сірих, сірих опідзолених, темно-сірих опідзолених оглеєних, чорноземах опідзолених і чорноземах опідзолених оглеєних ґрунтах. Найнижчі – на дерново-карбонатних ґрунтах і торфовищах.
Встановлено, що початок проходження окремих фенофаз розвитку видів в південних районах (Чортківському, Борщівському і Заліщицькому) починається на 10-14 днів раніше, ніж у північних (Кременецькому, Шумському, Ланівецькому і Зборівському), що зумовлено кліматичними умовами регіону. У звязку з цим визначені етапи черговості та терміни заготівлі 29 видів лікарських рослин для кожного адміністративного району.
Розроблені рекомендації щодо оптимізації використання та збереження дикорослих лікарських рослин Тернопільської області можна з успіхом застосовувати для збереження видового складу та підтримання оптимального стану популяцій лікарських рослин.
Виявлені місця зростання рідкісних видів дикорослих лікарських рослин можуть бути генетичною базою для введення цих видів у культуру. Для цього створено два аптекарські городи, на яких зростає 89 видів лікарських рослин, з метою збереження їх ex situ і здійснення репатріації у природні фітоценози.
Публікації автора:
Храбра С.З., Черняк В.М. Дослідження лікарських рослин на Західному Поділлі // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія 4: Біологія. – Тернопіль, 1997. – № 1. – С. 74-77 (автором здійснено аналіз, узагальнено дані, підготовлено статтю до друку)
Храбра С.З. Запаси дикоростучих лікарських рослин в одному із районів Тернопільської області та їх охорона // Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє. Щорічник. За загальною редакцією проф. Богдана Лановика. – Тернопіль: Економічна думка, 1998. – С. 235-237.
Храбра С.З., Черняк С.З. Народна медицина Західного Поділля // Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє. Щорічник. За загальною редакцією проф. Богдана Лановика. – Тернопіль: Економічна думка, 1999. – С. 293-298 (автором здійснено огляд літератури, узагальнено дані).
Храбра С.З. Раціональне використання лікарських рослин Тернопільської області // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Біологія. – 2003. – № 1 (20). – С. 19–22.
17
Храбра С.З. Систематичний і фітоценотичний аналізи дикорослих лікарських рослин Тернопільської області // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Біологія. – 2005. – № 1-2 (25). – С. 16-19.
Раціональне використання дикорослих лікарських рослин / В.М. Черняк, Д.А. Штефанюк, С.З. Храбра, В.О. Шиманська / Матер. звітної наук. конф. Викладачів і студентів природничого факультету за 1991 р. – Тернопіль, 1993. – С.64 (автором проведено польові дослідження, сформульовані висновки).
Храбра С.З., Черняк В.М. Запаси найбільш поширених лікарських рослин Західного Поділля // ІУ Міжнар. конф. з медичної ботаніки. Тези доп. – К.: 1997. – С. 135 (автором проведено польові дослідження, підготовлено статтю до друку).
Черняк В.М., Храбра С.З. Інтродукція лікарських рослин на Західному Поділлі // ІУ Міжнар. конф. з медичної ботаніки. Тези доп. – К.: 1997. – С.263 (автором було здійснено закладання дослідних обєктів, збір польових даних).
Храбра С.З. Лікарські рослини Тернопільської області // Всеукр. наук. конф. “Інтродукція і акліматизація рослин на Волино-Поділлі”. – Тернопіль, 1999. – С. 114-117.
Храбра С.З. Лікарські рослини Тернопільської області // УП з’їзд Всеукраїнського лікарського товариства “Українські медичні вісті”. Тези доп. – Тернопіль, 2003. – Т.5. – № 1 (63). – С. 121.
Храбра С.З. Результати інтродукції деяких видів лікарських рослин в Тернопільській області // Матер. ІУ Міжнар. наук. конф. молодих дослідників „Теоретичні та прикладні аспекти інтродукції рослин і зеленого будівництва”.– Тростянець, 2004. – С. 203-206.
Храбра С.З., Черняк В.М. Ресурсне вивчення деяких лікарських рослин Тернопільської області та їх охорона // Ресурсознавство, колекціонування та охорона біорізноманіття: збірник матер. Міжнар. наук.-практ. конф. – Полтава, 2002. – С. 268-271 (автором проведено польові дослідження, здійснено аналіз, підготовлено тези до друку).
Храбра С.З., Черняк В.М.,Троян Н.А. Інтродукція лікарських рослин в Тернопільській області // Ресурсознавство, колекціонування та охорона біорізноманіття: збірник матер. Міжнар. наук.-практ. конф. – Полтава, 2002. – С. 234-236 (автором проведено польові дослідження, сформульовані висновки).
