Анотація до роботи:

Бабійчук Ю.В. Динаміка первинної інвалідності, фактори ризику її виникнення, показники якості життя хворих бронхіальною астмою. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.27 - пульмонологія. - Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України, Київ, 2002.

У роботі представлені результати комплексного аналізу первинної інвалідності хворих на бронхіальну астму (БА) серед жителів Вінницької області. Встановлено, що динаміка показників первинної інвалідності хворих на БА у 1993-2000 рр. мала тенденцію до зменшення: 13,1 на 100 тис. дорослого населення у 1993 р. і 9,1 на 100 тис. дорослого населення у 2000 р.

У результаті аналізу факторів ризику (соціальних, спадкових, медичних) встановлено, що тривале, неадекватне щодо режиму і дози застосування системних і інгаляційних глюкокортикостероїдів, b2-агоністів, часті і повторні пневмонії в анамнезі, супутня гіпертонічна хвороба є достовірно встановленими факторами ризику інвалідизації.

Вперше адаптований за міжнародною процедурою опитувальник “Medical Outcomes Study Short Form-36”. Показники якості життя хворих-інвалідів з БА були достовірно знижені: роль емоційних проблем в обмеженні життєдіяльності, фізична активність, роль фізичних проблем в обмеженні життєдіяльності.

У дисертації проаналізовані показникі первинної інвалідності хворих на бронхіальну астму за період 1993-2000 років, проведений багатофакторний аналіз факторів ризику, що сприяють виникненню бронхіальної астми. Вивчені параметри якості життя хворих-інвалідів з бронхіальною астмою порівняно з хворими-неінвалідами за створеною українською версією міжнародного опитувальника “Medical Outcomes Study Short Form-36”.

1. У Вінницькій області у період 1993-2000 років в 1,4 рази зменшилась первинна інвалідизація хворих на бронхіальну астму (13,1 на 100 тис. дорослого населення у 1993 році і 9,1 на 100 тис. дорослого населення в 2000 році). У структурі первинної інвалідності хворих з недугами органів дихання питома вага бронхіальної астми збільшилась з 29% в 1993 році до 50,6% в 2000 році.

2. У віковій структурі первинної інвалідності хворих на бронхіальну астму збільшилась питома вага інвалідів віком 18-39 років і зменшилась частка хворих пенсійного віку. Частка вперше визнаних інвалідами віком 18-39 років за вивчений період збільшилась з 26,7% у 1993 році до 38,1% у 2000 році. Питома вага інвалідів віком від 40 років до пенсійного віку не змінилась.

Частка вперше визнаних інвалідами у пенсійному віці зменшилась: 28,7% у 1993 році; 16,4% у 2000 році, що свідчить про формування "прихованої" інвалідності серед осіб пенсійного віку.

3. Неадекватне застосування щодо режиму, дози, тривалості прийому системних глюкокортикостероїдів, інгаляційних глюкокортикостероїдів, b2-агоністів є достовірно встановленим фактором ризику інвалідизації хворих бронхіальною астмою (Ка=0,8).

4. Серед хворих на бронхіальну астму, що стали інвалідами, достовірно частіше, ніж серед неінвалідів, діагностована гіпертонічна хвороба (38,5% > 9,2%), яка у більшості випадків виникала на фоні розгорнутої клінічної картини бронхіальної астми. Приєднання гіпертонічної хвороби до бронхіальної астми є достовірно встановленим інвалідизуючим фактором (Ка=0,7).

5. Бронхіальна астма, що сформувалась у результаті неефективно лікованих інфекційних захворювань нижніх дихальних шляхів, з високим ступенем вірогідності призводить до інвалідизації хворого на бронхіальну астму (Ка=0,6).

6. Створена та адаптована за міжнародною процедурою українська версія опитувальника “Medical Outcomes Study Short Form-36”, застосована для обстеження хворих на бронхіальну астму.

7. При порівнянні показників якості життя хворих-інвалідів з бронхіальною астмою і хворих, які не мали інвалідності встановлено, що найвагоміше значення в обмеженні якості життя інвалідів мають емоційні проблеми в обмеженні життєдіяльності - 12,3 бала, у хворих БА неінвалідів цей показник дорівнював 65,3 бала. В інвалідів спостерігались достовірно нижчі показники: фізичної активності (33,4 бала<60,7 бала), ролі фізичних проблем в обмеженні життєдіяльності (18,5 бала<41,0 бала), соціальної активності (33,3 бала<53,5 бала) та життєздатності (21,7 бала<44,6 бала).

Публікації автора:

1. Ю.М. Мостовий, Бабійчук Ю.В., Петренко О.О., Мостова Д.Ю. Про деякі економічні аспекти медицини. Розрахунок вартості лікування бронхіальної астми з використанням беклометазону дипропіонату (беклазону) і сальбутамолу (саламолу) // Укр. мед. часопис. – 2000. - №4. – С. 54 – 57. Участь у зборі матеріалу, статистична обробка матеріалу.

2. Бабійчук Ю.В. Особливості впливу бронхіальної астми на якість життя хворих працездатного віку // Вісник Вінницького державного мед. університету. – 2001. –5(1). – С. 227- 230.

3. Бабійчук Ю.В. Фактори ризику інвалідизації при бронхіальній астмі // Вісник Вінницького державного мед. університету. – 2001. –5(2). – С. 379- 381

4. Бабійчук Ю.В. Динаміка первинної інвалідності при бронхіальній астмі у Вінницькій області // Укр. пульмон. журнал. – 2001. - № 4. – С. 39 – 41.

5. Бабійчук Ю.В. Фактори ризику формування ранньої інвалідизації при бронхіальній астмі у Вінницькій області // Імунологія та алергологія. – 1999. - №3. – С. 32-33.

6. Бабійчук Ю.В. Фактори ризику формування ранньої інвалідності у хворих на бронхіальну астму // Матеріали XIV з’їзду терапевтів. Київ. –1998. - С. 25 – 27.

7. Бабійчук Ю.В. Бронхіальна астма та інвалідність – нові аспекти хронічних обструктивних захворювань легень // Матеріали XIV з’їзду терапевтів. Київ. –1998. - С. 27 – 28.

8. Бабийчук Ю.В. Динамика показателей первичной инвалидности в Винницкой области при хронических обструктивных заболеваниях органов дыхания // VIII национальный конгресс по болезням органов дыхания. Москва, 20-23 октября. - 1998.

9. Мостовой Ю.М., Бабийчук Ю.В. Факторы риска ранней инвалидизации при бронхиальной астме // IX нац. конгресс по болезням органов дыхания. –1999. – C. 34. Участь у наборі, клінічному обстеженні хворих, статистична обробка матеріалу, написання першого варіанту тез.