У дисертації проаналізовані показникі первинної інвалідності хворих на бронхіальну астму за період 1993-2000 років, проведений багатофакторний аналіз факторів ризику, що сприяють виникненню бронхіальної астми. Вивчені параметри якості життя хворих-інвалідів з бронхіальною астмою порівняно з хворими-неінвалідами за створеною українською версією міжнародного опитувальника “Medical Outcomes Study Short Form-36”. 1. У Вінницькій області у період 1993-2000 років в 1,4 рази зменшилась первинна інвалідизація хворих на бронхіальну астму (13,1 на 100 тис. дорослого населення у 1993 році і 9,1 на 100 тис. дорослого населення в 2000 році). У структурі первинної інвалідності хворих з недугами органів дихання питома вага бронхіальної астми збільшилась з 29% в 1993 році до 50,6% в 2000 році. 2. У віковій структурі первинної інвалідності хворих на бронхіальну астму збільшилась питома вага інвалідів віком 18-39 років і зменшилась частка хворих пенсійного віку. Частка вперше визнаних інвалідами віком 18-39 років за вивчений період збільшилась з 26,7% у 1993 році до 38,1% у 2000 році. Питома вага інвалідів віком від 40 років до пенсійного віку не змінилась. Частка вперше визнаних інвалідами у пенсійному віці зменшилась: 28,7% у 1993 році; 16,4% у 2000 році, що свідчить про формування "прихованої" інвалідності серед осіб пенсійного віку. 3. Неадекватне застосування щодо режиму, дози, тривалості прийому системних глюкокортикостероїдів, інгаляційних глюкокортикостероїдів, b2-агоністів є достовірно встановленим фактором ризику інвалідизації хворих бронхіальною астмою (Ка=0,8). 4. Серед хворих на бронхіальну астму, що стали інвалідами, достовірно частіше, ніж серед неінвалідів, діагностована гіпертонічна хвороба (38,5% > 9,2%), яка у більшості випадків виникала на фоні розгорнутої клінічної картини бронхіальної астми. Приєднання гіпертонічної хвороби до бронхіальної астми є достовірно встановленим інвалідизуючим фактором (Ка=0,7). 5. Бронхіальна астма, що сформувалась у результаті неефективно лікованих інфекційних захворювань нижніх дихальних шляхів, з високим ступенем вірогідності призводить до інвалідизації хворого на бронхіальну астму (Ка=0,6). 6. Створена та адаптована за міжнародною процедурою українська версія опитувальника “Medical Outcomes Study Short Form-36”, застосована для обстеження хворих на бронхіальну астму. 7. При порівнянні показників якості життя хворих-інвалідів з бронхіальною астмою і хворих, які не мали інвалідності встановлено, що найвагоміше значення в обмеженні якості життя інвалідів мають емоційні проблеми в обмеженні життєдіяльності - 12,3 бала, у хворих БА неінвалідів цей показник дорівнював 65,3 бала. В інвалідів спостерігались достовірно нижчі показники: фізичної активності (33,4 бала<60,7 бала), ролі фізичних проблем в обмеженні життєдіяльності (18,5 бала<41,0 бала), соціальної активності (33,3 бала<53,5 бала) та життєздатності (21,7 бала<44,6 бала). |