Анотація до роботи:

Сотник Н. М. «Динаміка порушень добових ритмів функціонування щитовидної та статевих залоз при гіпопінеалізмі та шляхи їх відновлення (експериментальне дослідження)» – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за фахом 14.01.14 - ендокринологія. Державна установа «Інститут проблем ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського Академії медичних наук України», Харків, 2008.

Дисертацію присвячено дослідженню впливу тривалого гіпопінеалізму на динаміку порушень добових ритмів гормональної активності щитовидної та статевих залоз, а також пошуку шляхів їх відновлення.

Встановлено, що утримування молодих статевозрілих кролів-самців в умовах тривалого (п'ять місяців) цілодобового освітлення перешкоджає формуванню нічного піка мелатоніну, сприяє масовій загибелі функціонуючих пінеалоцитів, що вказує на передчасне старіння пінеальної залози та кваліфікується як гіпопінеалізм.

На тлі гіпопінеалізму виникають фазні зміни функціонування активності щитовидної та статевих залоз – першочергове (протягом першого місяця) посилення тиреоїдної та андрогенної активності з наступним (через два – п’ять місяців) прогресуючим їх гальмуванням, що вказує на розвиток гіпотиреозу та гіпогонадизму. Відновлення природного світлового режиму поліпшує, але не нормалізує виявлені зміни. Додаткове курсове введення мелатоніну як засобу замісної терапії призводить до нормалізації гормональної активності й морфофункціонального стану щитовидної та статевих залоз при гіпопінеалізмі.

1. Встановлено, що утримування кролів в умовах тривалого цілодобового освітлення викликає розвиток гіпопінеалізму, який, у свою чергу, індукує виникнення та поглиблення проявів гіпотиреозу і гіпогонадизму. Повернення тварин в умови природної зміни дня і ночі поліпшує, а додаткове курсове введення мелатоніну нормалізує концентрацію тиреоїдних і статевих гормонів за рахунок відновлення структури щитовидної і статевих залоз.

2. Показано, що тривале цілодобове освітлення викликає різке гальмування мелатонінутворюючої функції пінеальної залози за рахунок порушення її мікробудови, що, в свою чергу, призводить до значної, наростаючої у часі втрати нейроендокринної паренхіми органа і характеризується як експериментальний гіпопінеалізм.

3. Виявлено, що в динаміці розвитку гіпопінеалізму гіпофізарно-тиреоїдна система зазнає фазних змін гормональної активності – першочергову активацію (протягом першого місяця) з подальшим наростаючим у часі її гальмуванням (протягом двох – п’яти місяців після початку світлової експозиції). На тлі тривалого гіпопінеалізму розвиваються патологічні зміни гормональної активності та гістострукти щитовидної залози, які характеризуються як експериментальний гіпотиреоз нейроендокринного походження, оскільки в патогенезі цього захворювання лежить гальмування мелатонінутворюючої функції епіфіза і тиреотропної функції гіпофіза.

4. Доведено, що в динаміці розвитку гіпопінеалізму виявляються фазні зміни андрогенної активності гонад – першочергове посилення (протягом першого місяця) з подальшим поступовим її зниженням (через два – п’ять місяців), нівелювання добового ритму концентрації тестостерону на тлі відносної естрогенізації чоловічого організму; ці порушення відбуваються за рахунок значних деструктивних змін гормонпродукуючих клітин Лейдіга, що в більшості сім’яних канальців призводить до повного припинення процесів гаметогенезу. У сукупності отримані дані характеризуються як експериментальна модель гіпогонадизму нейроендокринного ґенезу.

5. Встановлено, що відновлення природної зміни дня і ночі у тварин із гіпопінеалізмом, індукованим тривалим цілодобовим освітленням, викликає компенсаторну активацію пінеалоцитів, які ще збереглися, поліпшує (але не нормалізує) гормональну активність щитовидної та статевих залоз.

6. Показано, що дуже глибокі порушення функціональної активності щитовидної та статевих залоз, виявлені при гіпопінеалізмі, не є незворотними: курсове введення мелатоніну як засобу замісної терапії на тлі відновлення природного світлового режиму здатне нормалізувати структуру і гормональну активність щитовидної і статевих залоз.

Публікації автора:

1. Значення гіпопінеалізму для функціонування сім’яників: про- та антигонадні ефекти [Текст] / Л. О. Бондаренко, Г. І. Губіна-Вакулик, О. М. Чаговець, Н. М. Сотник, В. О. Дунаєв // Здоровье мужчины. - К. - 2004. - Т. 4, № 11. – С. 26-28. (Дисертант приймав безпосередню участь у постановці експерименту, особисто здійснював забір матеріалу, гормональні дослідження, статистичну обробку).

2. Влияние постоянного освещения на суточный ритм мелатонина и структуру пинеальной железы у кроликов [Текст] / Л. А. Бондаренко, Г. И. Губина-Вакулик, Н. Н. Сотник, А. Р. Геворкян // Пробл. ендокрин. патології. - 2005. - № 4. - С. 38-45. (Дисертант приймав безпосередню участь у постановці експерименту, особисто здійснював забір матеріалу, гормональні дослідження, статистичну обробку даних).

3. Гормональные и структурные корреляты нарушения функциональной активности семенников в условиях избытка света [Текст] / Л. А. Бондаренко, Л. Ю. Сергиенко, Н. Н. Сотник, А. Н. Черевко // Фотобиология и фотомедицина. - 2007. - Т. 5, № 1,2. – С. 70-75. (Дисертант приймав участь в постановці експерименту, особисто виконував забір матеріалу, гормональні дослідження, статистичну обробку, оформлення результатів у вигляді статті).

4. Сотник, Н. М. Динаміка добових ритмів гормональної активності сім’яників при гіпогонадизмі нейроендокринного ґенезу, індукованому тривалим цілодобовим освітленням [Текст] / Н. М. Сотник, Л. О. Бондаренко // Пробл. ендокрин. патології. - 2008. - № 3. - С. 38-45. (Дисертант приймав безпосередню участь у постановці експерименту, особисто здійснював забір матеріалу, гормональні дослідження, статистичну обробку, оформлення результатів у вигляді статті).

5. Пат. 63695А Україна, МПК⁷ G09В23/28. Спосіб моделювання експериментального гіпотиреозу [Текст] / Л. О. Бондаренко, Г. І. Губіна-Вакулик, О. М. Чаговець, В. В. Гаргін, Н. М. Сотник (UA) ; заявник і патентовласник Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського АМН України (UA). – № 2003054972 ; заявл. 30.05.03 ; опубл. 15.01.04, Бюл. № 1. – 4 с. (Дисертант приймав безпосередню участь у отриманні експериментальних даних та їх аналізі).

6. Пат. 64243А Україна, МПК⁷ G09B23/28. Спосіб моделювання інволютивних процесів у пінеальній залозі [Текст] / Л. О. Бондаренко, Г. І. Губіна-Вакулик, Н. М. Сотник (UA) ; заявник і патентовласник Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського АМН України (UA). – № u 200608742 ; заявл. 04.08.06 ; опубл. 15.01.07, Бюл. № 1 – 8 с. (Дисертант приймав безпосередню участь у отриманні експериментальних даних та їх аналізі).

7. Пат. 27798 Україна, МПК (2006) A61K31/40, G1N33/48. G09B23/28. Спосіб відновлення інкреторної та генеративної функції сім’яників при гіпогонадизмі нейроендокринного ґенезу [Текст] // Л. О. Бондаренко, Л. Ю. Сергієнко, Н. М. Сотник, Г. М. Черевко (UA) ; заявник і патентовласник Інститут проблем ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського АМН України (UA). – № u 200708517; заявл. 24.07.07 ; опубл. 12.11.07, Бюл. № 18 – 6 с. (Дисертант приймав безпосередню участь у отриманні експериментальних даних та їх аналізі).

8. Губина-Вакулик, Г. И. Длительное круглосуточное освещение как фактор ускоренного старения пинеальной железы [Текст] / Г. И. Губина-Вакулик, Л. А. Бондаренко, Н. Н. Сотник // Успехи геронтологии. - 2007. - Вып. 20, № 1. – С. 92-95. (Дисертант приймав безпосередню участь у отриманні експериментальних даних та їх аналізі, оформленні результатів у вигляді статті).

За матеріалами дисертації опубліковано також 17 тез доповідей у збірниках та матеріалах міжнародних та вітчизняних наукових з’їздів, конгресів, симпозіумів, конференцій.