У дисертації проведено теоретичний аналіз проблеми саморозуміння та його місця у структурі самосвідомості особистості, проведено психологічний аналіз динаміки розвитку саморозуміння в процесі професійної підготовки майбутніх педагогів. Узагальнення отриманих у роботі результатів дозволило зробити наступні висновки: Здійснений теоретичний аналіз наукової літератури дозволяє зробити висновок про те, що в психології самосвідомості донині не існує повних, широко представлених досліджень проблеми саморозуміння. Саморозуміння визначається як осягнення людиною смислу свого існування, в результаті якого відбувається когнітивне й емоційне узгодження продуктів самосвідомості та реальності. На відміну від саморозуміння, самопізнання є складним, багаторівневим процесом, що індивідуалізований у часі і дозволяє людині одержувати нові знання про саму себе, але не наділяти їх смислом, не ієрархізувати їх за цінностями. Разом з тим, розвиток саморозуміння і самопізнання має одні й ті самі стадії розвитку залежно від віку людини: вони проходять стадії від конкретності до узагальненості, від недиференційованості до диференційованості, від безпосередності до опосередкованості. Завдяки самопізнанню людина не тільки конструює уявлення про себе, але й створює основу для емоційно-ціннісного ставлення до себе. Результати інтегративної роботи в сфері самопізнання, з одного боку, і в сфері емоційно-ціннісного ставлення до себе, з іншої, об’єднується в особливе утворення самосвідомості особистості – в її самооцінку. Самооцінка – це результат пізнання себе, чуттєво забарвлене ставлення людини до себе в різних конкретних ситуаціях і різних видах діяльності, що впливає на її поведінку, результати діяльності, взаємостосунки з оточуючими в подальшому.
2. Залежно від рівня розвитку саморозуміння виокремлено три групи досліджуваних. Перша група (низький рівень) – молоді люди, для яких характерне поверхове саморозуміння, вони констатують у себе характеристики, які дають їм оточуючі люди і які пов’язані з конкретною ситуацією; мають підвищену критичність щодо себе. Друга група (середній рівень) – молоді люди, що виокремлювали узагальнені особистісні характеристики, з відсутністю критичності. Третя група (високий рівень) характеризується спробами осмислити себе з адекватним рівнем критичності. 3. Виявлено зв'язок саморозуміння з багатьма особистісними утвореннями молодої людини. Виявлено зв'язок між саморозумінням та інтернальністю–екстернальністю молодої людини. Високий рівень саморозуміння більшою мірою характерний інтерналам, а не екстерналам. Молоді люди, які мають високий рівень саморозуміння, більш успішні в діяльності, яка найбільш актуальна для студентського віку. Усвідомлення своїх здібностей дозволяє, з одного боку, розв’язати завдання цілепокладання, а з іншого, виділяти у себе ті здібності, які необхідні саме для досягнення життєвих цілей. На перше місце у досліджуваних, що позитивно ставляться до себе, виходить «Я», прагнення заявити про себе, проявити себе, включитися до нових для них стосунків. При негативному ставленні до себе молоді люди виявляють інфантильну позицію, потрапляють у залежність від зовнішніх умов, що уповільнює соціальне дозрівання. В цьому випадку спостерігається поверхневе розуміння, яке водночас, дозволяє молодим людям бути «як усі». Студенти, які не виявили критичності щодо себе, мали низьку тривожність і, навпаки, студенти, які показали критичність щодо себе, продемонстрували середню тривожність. Низький рівень мотиву спілкування виявився у досліджуваних, які показали високу і низьку критичність. Високий рівень мотиву спілкування властивий досліджуваним із середнім показником критичності. Одержані дані про залежність мотиву спілкування від рівня розвитку саморозуміння. 4. Аналіз показників сформованості професійного саморозуміння майбутнього вчителя показав, що імпліцитна його структура потерпає істотних змін у зв’язку з певним етапом навчання і виховання юнаків та дівчат. Для студентів першого курсу характерна відсутність необхідного рівня складності саморозуміння як системного утворення: компоненти саморозуміння утворюють окремі, не пов’язані між собою блоки. У студентів другого курсу виокремлені компоненти наявні в професійному саморозумінні, однак зв’язків між компонентами практично не спостерігається. Структура професійного саморозуміння третьокурсників істотно ускладнюється порівняно з першим курсом: велика кількість зв’язків між компонентами структури саморозуміння стає адекватнішою до вимог, які відповідають сутності вчителя. На четвертому курсі розвиваються інтеграційні процеси, хоча при цьому і знижуються кількісна презентація окремих показників. Головне новоутворення цієї соціально-вікової групи полягає у прийнятті власної траєкторії професійного розвитку, що ґрунтується на співвіднесенні свого «образу Я» та майбутніх умов життя і праці, на переоцінці в зв’язку з цим професійних цінностей і смислів педагогічної діяльності. Найсильніший вплив на рівень розвитку професійного саморозуміння мають досвід внутрішнього діалогу і система професійних ідеалів та цінностей, що розвиваються. Порівняння особливостей динаміки реалізацій цінностей-цілей і цінностей-засобів показує, що більшу різноманітність мають цінності-засоби. Цей пояснюється тим, що цінності-засоби представлені в розумінні студентів педагогічного університету більш диференційовано за мірою значущості, ніж цінності-цілі. У структурі ціннісних орієнтацій вершину ієрархії у всіх групах займають цінності «здоров’я», «вихованість», «щасливе сімейне життя» і «освіченість». Внизу ієрархії виявилися цінності «рівність», «щастя інших», «високі запити» і «непримиренність». Оцінки старшокурсників помітно відрізняються тим, що в ієрархії загальнолюдських цінностей вищі місця займають «впевненість у собі», «відповідальність», «самоконтроль», «чесність», «суспільне визнання», тоді як у студентів молодших курсів ці якості в ієрархії цінностей займають нижчі місця. Перспективами подальших дослідження є пошук шляхів оптимізації та формування адекватного саморозуміння в юнацькому віці, оскільки рівень розвитку саморозуміння впливає загалом на особистісне становлення юнаків та дівчат. |
