Відповідно до поставленої мети та завдань дисертаційної роботи, у результаті дослідження виявлено особливості формування ціннісно-нормативної системи особистості військовослужбовця строкової служби: встановлено основні фактори впливу військово-професійного середовищана процес формування ціннісно-нормативної системи особистості військового спеціаліста початкової ланки; виявлено особливості зміни групових та індивідуальних соціальних орієнтацій, особливості перебігу ідентифікаційних процесів. Оскільки українське суспільство не стоїть на місці, то достатньо стрімкий перехід до нових соціально-економічних відносин сприяє інтенсивній перебудові внутрішніх і зовнішніх зв’язків в Збройних силах, формуванню особистості військовослужбовця нового типу. На основі аналізу теоретичного і практичного досвіду вітчизняних фахівців, представників країн, в минулому, радянського простору та зарубіжних авторів, в дисертаційному дослідженні були задані основні положення у відношенні до ціннісно-нормативної структури особистості військовослужбовця строкової служби та її зміни протягом терміну служби з врахуванням сучасних суспільно-політичних реалій. В результаті проведених досліджень, аналізу статистичного матеріалу в роботі отримали розвиток сучасні соціальні технології в області життєтворення військової молоді. За результатами дослідження характеристик зовнішньої ситуації виявлені основні детермінанти, що впливають на процес формування ціннісних орієнтацій та стереотипів поведінки характерних для військових колективів: жорстка регламентація всіх сторін військово-професійної діяльності; міжособистісна та групова субординація; кумулятивний характер ініціативи і творчості; специфічність міжособистісного спілкування в військових колективах; колективіський характер військової служби; особливості допризовної субкультури. Формування ціннісно-нормативної системи особистості військового спеціаліста являє собою процес, пов’язаний, перш за все, з обміном інформацією. У перебігу спілкування, спільної професійної діяльності передається і засвоюється соціальний досвід, відбувається зміна взаємодіючих суб'єктів, формуються нові особистісні якості. Індивід в цьому випадку виступає не як ізольований суб’єкт, а як представник певної соціальної групи, регіональної спільноти, особливої субкультури, професії. Процес формування нових якостей, структури системи цінностей, характерної для військово-професійного середовища в значній мірі визначається приналежністю до цих груп і, отже, соціальними функціями і ролями, через які реалізується психологічний і фізіологічний потенціал людини – темперамент, характер, витривалість. Труднощі в перебудові ціннісно-нормативної системи ведуть до пошуку особистістю стабільності та підтримки в первинних групах, до гуртування по призову та по інших інтересах. Основними типами реакції на військово-професійну субкультуру та її представників з боку військовослужбовців строкової служби є: заперечення розходжень культур; захист власної «культурної переваги»; мінімізація розходжень; сприйняття міжкультурних розходжень; адаптація до нової субкультури; інтеграція елементів рідної субкультури в нову (військово-професійну). Адаптація й інтеграція в військово-професійне середовище ґрунтується не стільки на знанні звичаїв, скільки на особистій зацікавленості в розумінні її цінностей і установок, емоційному, у відомій мірі інтимному контакті з представниками даної субкультури. Процес засвоєння цінностей військово-професійного середовища та формування на цій основі нового типу ціннісно-нормативної структури особистості військового спеціаліста відбувається нерівномірно, U-подібно. Результатом впливу армійського військово-професійного середовища на ціннісно-нормативну систему особистості є формування нової соціальної ідентичності, в основі якої знаходяться колективістські принципи організації життєдіяльності. Формування групової ідентичності подібного типу опирається на об’єктивні процеси соціалізації тому, що безумовна ідентифікація з колективом і повне підпорядкування йому є природнім, як деяка стадія загального процесу і необхідна для формування суспільно-значимого типу особистості. Але реалії сьогоднішнього суспільства призводять до того, що соціальний стан військовослужбовця після звільнення в запас характеризується деякою кризою ідентичності. Це зумовлено тим, що протягом досить короткого проміжку часу проходить подвійна переорієнтація індивіда з однієї системи ціннісних орієнтацій на іншу, що має досить значні відмінності, і навпаки. В кожному випадку особистість отримує нову інтерпретацію свого існування і всього світу взагалі, в тому числі нове пояснення попередньої системи, з якої вона переключилась на іншу. За підсумками роботи можна стверджувати, Збройні сили України з існуючою системою цінностей не можуть до кінця виконувати одну із основних своїх функцій – функцію соціалізації молоді до нових соціальних умов. |
