Анотація до роботи:

Кисельов С.М. Дисфункція ендотелію, зміни добового профілю артеріального тиску, кардіогемодинаміки у хворих на гострий коронарний синдром без елевації сегмента ST на електрокардіограмі з артеріальною гіпертензією та їх медикаментозна корекція. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 – Кардіологія. – Запорізький державний медичний університет, Запоріжжя, 2005.

Дисертацію присвячено оптимізації лікування гострого коронарного синдрому без елевації сегмента ST (нестабільної стенокардії та не-Q-інфаркта міокарда) у осіб з артеріальною гіпертензією з урахуванням особливостей порушень добового профілю артеріального тиску, кардіогемодинаміки та функціонального стану судинного ендотелію шляхом диференційованого застосування бета-адреноблокаторів з вазодилатуючими властивостями. У роботі вперше визначено наявність взаємозв’язку між показниками добового профілю артеріального тиску, функціонального стану судинного ендотелію та кардіогемодинаміки. Встановлено, що карведілол і небіволол перевищують метопролол за здатністю покращувати показники діастолічної функції ЛШ, добового профілю артеріального тиску, функціонального стану судинного ендотелію, тоді як метопрололу притаманна виразніша негативна хронотропна дія. Виявлена особливість карведілолу покращувати насосну та скоротливу функцію ЛШ у хворих на не-Q-інфаркт міокарда з артеріальною гіпертензією.

1. В дисертаційній роботі вирішено актуальне завдання кардіології щодо оптимізації лікування гострого коронарного синдрому (нестабільної стенокардії та не-Q-інфаркта міокарда) у осіб з артеріальною гіпертензією з урахуванням особливостей добового профілю артеріального тиску, порушень кардіогемодинаміки та функціонального стану судинного ендотелію шляхом диференційованого застосування бета-адреноблокаторів з вазодилатуючими властивостями.

2. Встановлено, що при нестабільній стенокардії та не-Q-інфаркті міокарда у осіб з артеріальною гіпертензією у порівнянні з аналогічними групами хворих без артеріальної гіпертензії визначаються концентрична гіпертрофія з діастолічною дисфункцією ЛШ за типом порушеної релаксації; переважання типів добового профілю АТ нон-діпер і найт-пікер, середніх значень і показників «навантаження» систолічним і діастолічним АТ за добу, денний і нічний періоди, тривалості та площі ішемії міокарда.

3. У хворих на не-Q-інфаркт міокарда на відміну від пацієнтів з нестабільною стенокардією, асоційованих з артеріальною гіпертензією, спостерігали більш виразну дилатацію ЛШ (КДО – на 7,62%, р<0,05, КСО – на 40,33%, р<0,05, ІС – на 12,09%, р<0,05), нижчі показники насосної (ФВ – на 22,72%, р<0,001) та скорочувальної (Vcf на 26,91%, р<0,001, підвищення ІЛСЗ – на 76,21%, р<0,01) функцій ЛШ; вищу варіабельність САТ вночі (на 24,58%, р<0,05) та ДАТ протягом доби (на 20,92%, р<0,05) і нічного (на 26,84%, р<0,05) періоду, більші показники «навантаження тиском»: ІЧ САТ протягом дня (на 19,79%, р<0,01) і ДАТ за добу (на 20,03%, р<0,05), денний (на 24,44%, р<0,01) і нічний (на 26,23%, р<0,01) періоди та ІП ДАТ за добу (на 52,22%, р<0,05) і нічний (на 88,69%, р<0,001) періоди; менший коефіцієнт чутливості артерії до напруги зрушення (на 37,04%, р<0,01). Виявлено кореляційну залежність індексу сферичності ЛШ від показників варіабельності і «навантаження» систолічним АТ; індексу маси міокарда від показників варіабельності систолічного і діастолічного АТ; показників діастолічної функції ЛШ від показників варіабельності і «навантаження» діастолічним АТ; ішемії міокарда від товщини міжшлуночкової перетинки, відносної товщини стінок, індексу маси міокарда лівого шлуночка та ступеня нічного зниження АТ; чутливості плечової артерії до напруги зрушення на ендотелії від індексу сферичності, індексу маси міокарда, відносної товщини стінок, кінцево-діастолічного тиску, показників варіабельності і «навантаження» систолічном і діастолічним АТ.

4. У хворих на не-Q-інфаркт міокарда у порівнянні з хворими на нестабільну стенокардію, асоційованих з артеріальною гіпертензією, спостерігали вірогідно більш високий рівень ендотеліну-1 (на 65,97%, р<0,05) та менші значення 6-кетопростагландіну F_1б (на 25,79%, р<0,05) у сироватці крові.

5. У хворих на нестабільну стенокардію та не-Q-інфаркт міокарда, асоційованих з артеріальною гіпертензією, карведілол (25 мг двічі на добу) та небіволол (5 мг один раз на добу) перевищують метопролол (50 мг двічі на добу) за здатністю покращувати показники діастолічної функції ЛШ, знижувати кінцево-діастолічний тиск, середні значення, варіабельність та показники «навантаження» САТ і ДАТ за добу, денний і нічний період. Особливість карведілолу полягає в здатності покращувати насосну та скорочувальну функції ЛШ.

6. У хворих на не-Q-інфаркт міокарда з артеріальною гіпертензією під впливом карведілолу та небівололу спостерігали суттєве відновлення функцій судинного ендотелію: покращення судинно-рухової функції (зростання коефіцієнта чутливості плечової артерії до напруги зрушення на 171,29%, р<0,01 та 75,85%, р<0,001 відповідно), зниження вмісту ендотеліну-1 (на 63,08%, р<0,05 та 54,95%, р<0,01 відповідно) та підвищення 6-кетопростагландіну F_1б (на 33,76%, р<0,05 та 70,03%, р<0,01 відповідно) у сироватці крові.

7. Використання метопрололу в дозі 50 мг двічі на добу в лікуванні хворих на гострий коронарний синдром без елевації сегмента ST з артеріальною гіпертензією супроводжується вірогідним зниженням середніх значень та показників «навантаження» систолічним артеріальним тиском, виразною хронотропною дією.

8. Вибір бета-адреноблокатора для лікування хворих на гострий коронарний синдром без елевації сегмента ST з артеріальною гіпертензією необхідно проводити індивідуально, з оцінкою впливу препарату на функціональний стан судинного ендотелію, добовий профіль артеріального тиску, частоту серцевих скорочень, глобальну та локальну скоротливість міокарда.

Публікації автора:

1. Киселев С.М. Клиническая эффективность и влияние небиволола на суточный профиль артериального давления, ишемию и дисфункцию миокарда левого желудочка у больных острым коронарным синдромом без подъема сегмента ST с артериальной гипертензией // Український терапевтичний журнал. – 2004. – №3. – С. 52-56.

2. Сиволап В.Д., Бондаренко О.П., Кисельов С.М. Дослідження впливу факторів, що зумовлюють клінічний перебіг та прогноз гострого коронарного синдрому // Збірник наукових праць співробітників КМАПН ім. П.А.Шупика. – Випуск 9, Книга 2. – Київ. – 2000. – С. 376-380. (Дисертантом особисто проведений аналіз літературних джерел, клінічне обстеження хворих, оцінка та статистична обробка отриманих даних).

3. Сыволап В.Д., Киселев С.М. Влияние небиволола на суточный профиль АД и показатели внутрисердечной гемодинамики у больных нестабильной стенокардией в сочетании с умеренной артериальной гипертензией // Збірник наукових статей «Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики». – Випуск Х. –Запоріжжя. – 2003. – С. 262-268. (Здобувачем самостійно проведено обстеження хворих, статистичну обробку та узагальнення результатів дослідження, разом зі співавтором розроблено загальний план статті та сформульовано висновки).

4. Сыволап В.Д., Киселев С.М. Эффективность небиволола у тропонин-I-позитивных и тропонин-I-негативных больных острым коронарным синдромом без подъема сегмента ST и артериальной гипертензией // Запорожский медицинский журнал. – 2004. – №3. – С. 10-13. (Здобувачем самостійно здійснювався підбір літератури та її узагальнення, проведено обстеження хворих, аналіз отриманого матеріалу, разом зі співавтором розроблено загальний план статті, сформульовано висновки).

5. Сыволап В.Д., Киселев С.М. Влияние бета-адреноблокаторов с вазодилатирующими свойствами на функциональное состояние сосудистого эндотелия, суточный профиль артериального давления, ишемию миокарда у больных не-Q-инфарктом миокарда с умеренной артериальной гипертензией // Запорожский медицинский журнал. – 2005. – №2(29). – С. 54-58. (Дисертантом особисто проведено аналіз та узагальнення літературних джерел, обстеження хворих, статистична обробка отриманих даних, підготовка статті до друку, разом зі співавтором розроблено план статті, сформульовано висновки).

6. Пат. 69270А Україна, МПК А61К31/00. Спосіб лікування гострого коронарного синдрому у хворих з артеріальною гіпертензією / Кисельов С.М. (Україна) – 20031212273; Заяв. 24.12.2003; Опубл. 16.08.2004. –Бюл. Промисл. Власн. – №8.

7. Сыволап В.Д., Киселев С.М. Эффективность и переносимость небиволола у больных с прогрессирующей стенокардией // Материалы международной научно-практической конференции "Лекарства – человеку". – Харьков. – 2000. – С. 83. (Автором самостійно проведено обстеження хворих, статистична обробка отриманих даних, підготовка до друку).

8. Сыволап В.Д., Киселев С.М. Применение небиволола в лечении больных с впервые возникшей стенокардией напряжения // Матеріали об’єднаного пленуму правління українського наукового товариства кардіологів та асоціації лікарів-інтерністів «Нові напрямки профілактики і лікування ішемічної хвороби серця та артеріальної гіпертензії». – Київ. – 2001. – С. 180. (Дисертантом особисто виконано клінічне та інструментальне обстеження хворих, статистична обробка отриманих даних, формулювання висновків).

9. Сыволап В.Д., Киселев С.М. Влияние венозного возврата на спектр трансмитрального диастолического потока у больных с нестабильной стенокардией // Матеріали об’єднаного пленуму правління українського наукового товариства кардіологів та асоціації лікарів-інтерністів «Нові напрямки профілактики і лікування ішемічної хвороби серця та артеріальної гіпертензії». – Київ. – 2001. – С. 78-79. (Дисертантом особисто проведений аналіз літературних джерел, клінічне обстеження, оцінка даних клінічних, інструментальних, лабораторних досліджень, статистична обробка отриманих даних, формулювання висновків, підготовка статті до друку).

10. Сыволап В.Д., Киселев С.М. Сравнительное изучение влияния небиволола и метопролола на диастолическую функцию левого желудочка и суточный профиль артериального давления у больных с острым коронарным синдромом без подъема сегмента ST // Матеріали пленуму правління Українського наукового товариства кардіологів «Атеросклероз і ішемічна хвороба серця: сучасний стан проблеми. Артеріальна гіпертензія як фактор ризику ІХС; профілактика ускладнень». – Київ. – 2003. – С. 154-155. (Здобувачем самостійно проведено обстеження хворих, статистичну обробку та узагальнення результатів дослідження, разом зі співавтором розроблено план статті та сформульовано висновки).

11. Сыволап В.Д., Киселев С.М. Влияние карведилола на суточный профиль артериального давления у больных с острым коронарным синдромом без подъема сегмента ST в сочетании с артериальной гипертензией // Матеріали Української науково-практичної конференції «Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії в Україні». – Київ. – 2004. – С. 136. (Здобувачем самостійно здійснювався підбір літератури та її узагальнення, обстеження хворих, аналіз отриманого матеріалу, разом зі співавтором розроблено загальний план статті, сформульовано висновки).

12. Сыволап В.Д., Киселев С.М. Влияние карведилола на суточный профиль артериального давления и функцию эндотелия у больных острым коронарным синдромом без подъема сегмента ST в сочетании с артериальной гипертензией // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю «Діагностика і лікування ураження серця та нирок при артеріальній гіпертензії». – Харків. – 2004. – С. 94-95. (Дисертантом особисто проведено аналіз літературних джерел, обстеження хворих, статистична обробка отриманих даних, підготовка статті до друку, разом зі співавтором розроблено загальний план статті, сформульовано висновки).

13. Сыволап В.Д., Киселев С.М. Влияние небиволола на суточный профиль артериального давления, ишемию и дисфункцию миокарда у тропонин-I-позитивных и тропонин-I-негативных больных острым коронарным синдромом без подъема сегмента ST с умеренной артериальной гипертензией // Матеріали VII національного конгресу кардіологів України. – Дніпропетровськ. – 2004. – С. 261. (Дисертантом особисто проведений аналіз літературних джерел, клінічне обстеження, оцінка даних клініко-інструментальних та лабораторних досліджень, статистична обробка отриманих даних, формулювання висновків, підготовка статті до друку).

14. Сыволап В.Д., Киселев С.М. Функциональное состояние сосудистого эндотелия и адгезивность тромбоцитов у больных острым коронарным синдромом без подъема сегмента ST с артериальной гипертензией при применении небиволола и карведилола // Матеріали І-ї Української конференції з міжнародною участю «Тромбози в клінічній практиці: профілактика, діагностика, лікування». – Київ. – 2004. – Додаток до науково-практичного журналу «Кровообіг та гемостаз». – 2004. – С. 194-196. (Автором самостійно проведено обстеження хворих, статистична обробка отриманих даних, формулювання висновків, підготовка статті до друку).

15. Сиволап В.Д., Кисельов С.М. Динаміка концентрації ендотеліна-1, 6-кетопростагландіна F1б і параметрів судиннорухової функції ендотелію під впливом карведілолу у хворих на не-Q-інфаркт міокарда з артеріальною гіпертензією // Матеріали регіональної науково-практичної конференції «Артеріальна гіпертензія: виявлення, поширеність, диспансеризація, профілактика та лікування». – Івано-Франківськ. – 2005. – С. 83. (Дисертантом особисто проведено аналіз літературних джерел, клінічне, інструментальне та лабораторне обстеження хворих, оцінка, статистична обробка даних, формулювання висновків, підготовка до друку).

16. Сыволап В.Д., Михайловская Н.С., Киселев С.М. Сравнительная оценка эффективности антитромботической терапии гепарином и клексаном у больных инфарктом миокарда без зубца Q // Лекарства-человеку. – 2002. – Том XVII, №3. – С. 52-54. (Дисертантом особисто виконано інструментальне обстеження хворих, статистична обробка отриманих даних, формулювання висновків).