Дослідження функціонування МЧ у спонукальному дискурсі дозволило, по-перше, виділити клас директивних модальних часток німецької мови та вирішити питання встановлення їх інвентарю шляхом ономасеологічного аналізу МА директиву з погляду на роль МЧ у реалізації модусу волевиявлення, яка формує спонукальний дискурс. По-друге, встановлено когнітивно-семантичні та дискурсивно-прагматичні властивості директивних МЧ сучасної німецької мови, яких вони набувають у ході реалізації діалогічного дискурсу. Визначаючи МЧ як клас часток, значення яких є дискурсивно-прагматичним, якого вони набувають в дискурсі, під час реалізації МА, за критерієм модусу волевиявлення виділено підклас директивних МЧ. Директивні МА визначаються як мовленнєва взаємодія мовця і адресата, що ґрунтується на модусі волевиявлення, для досягнення перлокутивної цілі мовця, яка полягає у прагненні так вплинути на адресата, щоб той здійснив певну фізичну, мовленнєву або ментальну дію. Вживання директивних МЧ сприяє реалізації директивного МА, який становить мінімальну одиницю спонукального дискурсу. Спонукальний дискурс характеризується специфікою прояву аспектів мовного використання, когнітивного і соціально-прагматичного, а саме: передавання / конструювання ідей і переконань мовців знаходить відображення в ІКМ МА директиву (когнітивний аспект), взаємодія комунікантів у відповідних до цієї ІКМ соціально-культурних контекстах і ситуаціях відбивається у реалізації МА директивів як мінімальних одициць цього типу дискурсу (соціально-прагматичний аспект), що уможливлюється за допомогою специфічних мовних засобів, до яких належать директивні МЧ (аспект мовного використання). Проведено розгалуження підтипів директивного МА на основі варіювання параметрів ІКМ цього іллокутивного типу МА, до яких належать: агенс, час дії, ступінь здатності агенса, ступінь бажання мовця, ступінь бажання адресата, ступінь витрат / користі, ступінь факультативності, ступінь мітигації, ступінь повноваження, ступінь соціальної дистанції, ступінь формальності контексту. Для МА директиву варіюють всі параметри ІКМ, крім другого – час дії, яка предикується, має місце тільки в майбутньому. Некатегоричні директиви об’єднуються таким спільним параметром ІКМ як високий ступінь факультативності дії агенса (адресата або мовця і адресата). Категоричні директиви об’єднуються такими спільними параметрами ІКМ як низький ступінь факультативності дії агенса (адресата), користь дії для мовця і витрати адресата. Ономасіологічний аналіз вживання МЧ в МА директивах показав, що за критерієм відображення параметрів ІКМ цього іллокутивного типу до директивних МЧ можна віднести МЧ doch, mal, nur, blo, ja, einfach, ruhig, schon, wohl, auch (в порядку зниження їхньої частотності). Компонентний аналіз прагматичного значення директивних МЧ дозволив встановити, що воно зумовлене значенням омонімічних частин мови, від яких вони походять. Серед концептів, які структурують світ, що чуттєво пізнається, релевантними для директивних МЧ є концепти ПОДІЯ, МІСЦЕ, ВЛАСТИВІСТЬ і КІЛЬКІСТЬ, які активізуються в свідомості мовців у процесі реалізації спонукального дискурсу. Ознаки цих концептів відображають волітивний модус висловлювання, тому існують у якості прагматичних характеристик директивних МЧ, зокрема, сема “багато” властива МЧ doch, сема “відомо” – МЧ doch, ja, сема “корекція” – МЧ doch, schon, семи “мало, “коли-небудь” – МЧ mal, сема “зараз” – МЧ mal і schon, сема “обмеження” – МЧ nur, blo, сема “просто” – МЧ einfach, сема “очевидно” – МЧ einfach і wohl, сема “безпроблемно” – МЧ ruhig, сема “норма” – МЧ auch. Ці семи активізують такі параметри ІКМ директивного МА як бажання, повноваження мовця, здатності агенса (адресата, мовця або мовця і адресата), мітигації, факультативності та витрат / користі предикованої дії. У спонукальному дискурсі всі директивні МЧ функціонують як іллокутивні індикатори (у прямих директивних МА), індикуючи директивну іллокутивну силу МА в реченнях спонукальної структури, та всі директивні МЧ, окрім schon, функціонують як іллокутивні модифікатори (у непрямих директивних МА), модифікуючи іллокутивну силу МА в реченнях розповідної і питальної структури у директивну. Директивні МЧ проявляють інтеракційні властивості, які знаходять відображення в їхній здатності функціонувати в ініціальних і реактивних дискурсивних ходах, що робить певний внесок у забезпечення когерентності діалогу. Зокрема, тільки в ініціальних МА в спонукальному дискурсі вживаються директивні МЧ schon, wohl, здебільшого в ініціальних – auch, blo, mal, здебільшого в реактивних – einfach, ruhig. MЧ doch, ja, nur властиві і ініціальним, і реактивним МА в однаковій мірі. Типовими стратегіями дискурсивної реалізації МЧ є: стратегія наполегливості, яка функціонує у вигляді тактик наполягання, умовляння, переконування, аргументації (МЧ doch, ja, einfach, mal, nur, schon); стратегія впевненості (blo, doch, auch, schon, ja, nur) / невпевненості (einfach, ja, mal, wohl, doch); стратегія ввічливості, яка передбачає тактики мітигації та етикету (всі директивні МЧ); емоційно-налагоджувальна стратегія, що представлена тактиками іронії, позитивних та негативних емоцій (всі директивні МЧ); стратегія дискредитації (blo, doch, mal) та діалогова стратегія (auch, doch, mal, schon). Подальші дослідження директивних МЧ можуть проводитися у напрямку сполучуваності окремих директивних часток, залучення діахронічного, контрастивного та гендерного аспекту іх вживання. |
