Анотація до роботи:

Красюк Е.К. Дисметаболічні процеси та їх корекція у хворих з первинними ураженнями нирок та гіпертонічною хворобою на ранніх ступенях хронічної ниркової недостатності. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02 – внутрішні хвороби. – Харківський державний медичний університет МОЗ України, 2006.

Дисертація присвячена вивченню змін балансу перикисного окислення ліпідів, антиоксидантного захисту та ліпідного обміну у хворих з ХНН I-II ступеня та розробки методу їх комплексної медикаментозної корекції.

Показано, що в хворих на ранніх ступенях ХНН має місце висока частота порушень показників перикисного окислення ліпідів, антиоксидантного захисту та складу жирних кислот крові, які мають відмінності в залежності від етіології та ступеню ХНН. Досліджено динаміку відновлення балансу перикисного окислення ліпідів та антиоксидантного захисту в залежності від методів терапії у хворих з ХНН на ранніх ступенях. Включення сукупного застосування кверцетину й еритропоетину в комплексну терапію хворих з ХНН I-II ступеня підвищує ефективність лікування за рахунок нормалізації рівня вільно-радикальних процесів, антиоксидантної стійкості крові та покращення клінічних показників.

У роботі наведене теоретичне узагальнення та практичне вирішення актуальної наукової задачі – виявлення особливостей змін в системі антиоксидантного захисту, показниках вільнорадикального окислення та ліпідів крові у хворих з первинними ураженнями нирок та гіпертонічною хворобою, які призвели до формування хронічної ниркової недостатності. Підвищено ефективність лікування цієї патології шляхом включення до загальновизнаної терапії кверцетину та ЕПО.

1. Зміни СХЛ крові у хворих з ХНН І-ІІ ступеня залежать від киснезалежного метаболізму фагоцитів: у 77% в разі підвищення генерації активних форм кисню фагоцитами крові рівень СХЛ зростає, у 17% за знижених значень киснезалежного метаболізму фагоцитів спонтанне світіння крові знижується.

2. У хворих з ХНН І-ІІ ступеня виявляється декілька варіантів ІХЛ крові: у 70% (1-ий і 2-ий кінетичний варіант) зростає інтенсивність ініційованої хемілюмінесценції, у 26% (3-ій кінетичний варіант) показники хемілюмінесценції знижуються. АОС крові у хворих з ХНН I-II ступеня вірогідно знижена: в 4,5 рази при 1-ому, в 2 рази при 2-ому, в 1,7 рази при 3-ому варіанті кінетичних параметрів ІХЛ порівняно з показником здорових.

3. Зіставлення показників кінетичних варіантів ІХЛ крові та сечі дозволяє оцінювати стан процесів ПОЛ та АОЗ за даними ІХЛ сечі у хворих з ХНН І-ІІ ступеня: у 34% з 1-м кінетичним варіантом відбувається активація, що в 93% випадків відповідає 1-му кінетичному варіанту ІХЛ крові, у 66% з 2-м кінетичним варіантом встановлено гальмування вільно-радикальних процесів, що в 54% випадків асоціюється з 3-м кінетичним варіантом ІХЛ крові.

4. При ХНН І-ІІ ступеня в складі ліпідів еритроцитів крові в 1,2-1,3 рази збільшується відсоток НЖК та в 1,75-2,1 рази зменшується відсоток ПНЖК, в сироватці зростає відсоток ПНЖК в 3 рази за 1-ого кінетичного варіанта ІХЛ крові порівняно з показником здорових.

5. ХНН I-II ступеня на тлі ГН в порівнянні з групами ПГХ та ХННф характеризується неістотними змінами СХЛ крові, 2-м (50±8,33%) та 3-м (30,55±7,68%) кінетичним варіантом ІХЛ крові, 2-м (80,55±6,6%) кінетичним варіантом ІХЛ сечі, достовірно зменшеним НСТ-тестом (23,9±3,6 порівняно з 28,3±1,2% у здорових осіб). Розлади ПОЛ-АОЗ поглиблюються з прогресуванням ХНН.

6. Застосування кверцетину в комплексному лікуванні хворих з ХНН I-II ступеня поліпшує у 24% хворих клініко-лабораторні показники, а також впродовж першого місяця істотно позитивно впливає на стан процесів ПОЛ, АОС у хворих з 1-им та 2-им кінетичними варіантами ХЛ крові.

7. ЕПО у сукупності з традиційною терапією покращує у 58% хворих з ХНН I-II ст. клініко-лабораторні показники, впродовж першого місяця лікування не викликає істотні зміни показників ХЛ і АОС крові, але через три місяця лікування сприяє незначному покращенню АОС та достовірному покращенню показників ХЛ крові.

8. Для корекції антипрооксидантного дисбалансу у хворих на ранніх ступенях ХНН найперспективнішим є комплексне застосування кверцетину й ЕПО. Вже через 1 міс після початку лікування відбувається нормалізація рівня вільно-радикальних процесів і АОС за всіх кінетичних варіантів ІХЛ крові та покращуються клініко-лабораторні показники у 82% хворих з ХНН I-II ступеня.

Публікації автора:

1. Никула Т.Д., Красюк Е.К., Красюк І. В., Кучма І.Л., Гончар Ю.І. Патогенетичне лікування хворих на уремічну анемію // Український медичний часопис.-1999.- № 8.-С.28-31. (Автор приймав участь у підборі хворих, досліджені клініко-лабораторно-інструментальних показників в динаміці, провів статистичну обробку отриманих даних).

2. Дудар І., Степанова Н., Величко М., Красюк Е., Гончар Ю., Віннікова Л. Корекція еритропоетиндефіцитної анемії у хворих із хронічною нирковою недостатністю // Ліки України.-2003.-№ 5.-С.10-12. (Автор приймав участь у підборі хворих, досліджені клініко-лабораторно-інструментальних показників в динаміці, провів статистичну обробку отриманих даних).

3. Дудар І., Красюк Е., Афоніна Г. Стан про-антиоксидантної системи у хворих з хронічною нирковою недостатністю // Ліки України.-2003.-№ 10.-С.14-16. (Автор приймав участь у підборі хворих, досліджені клініко-лабораторно-інструментальних показників в динаміці, провів статистичну обробку отриманих даних).

4. Дудар І.О., Гончар Ю.І., Кулизький М.В., Красюк Е.К. і співавт. Клінічний досвід застосування еритропоезстимулюючого препарату – вепоксу у хворих з хронічною нирковою недостатністю, пролонгованою гемодіалізом // Укр.журнал нефрології та діалізу.-2004.-№ 1.– С.24-25. (Автор приймав участь у підборі хворих, досліджені клініко-лабораторно-інструментальних показників у динаміці, провів статистичну обробку отриманих даних).

5. Красюк І. В., Афанасьєва Н. В., Красюк Е. К. Ефективність епрексу у хворих із хронічною нирковою недостатністю // Актуальні проблеми нефрології. Зб. наук. праць (вип.3).-К.:Задруга,1999.-С.80-85. (Автор приймав участь у підборі хворих, досліджені клініко-лабораторно-інструментальних показників в динаміці, провів статистичну обробку отриманих даних).

6. Мойсеєнко В.О., Никула Т.Д., Красюк Е.К. та інші. Епоетин альфа як засіб корекції анемії, гемодинамічних розладів та профілактики виникнення серцево-судинних ускладнень у хворих з хронічною нирковою недостатністю // Актуальні проблеми нефрології: Зб. наук. праць (вип.7). - К.: Задруга, 2002. - С.121-127. (Автор приймав участь у підборі хворих, досліджені клініко-лабораторно-інструментальних показників в динаміці).

7. Красюк Е.К., Дудар І.О., Брюзгіна Г.Б., Величко М.Б. Процеси вільнорадикального окислення та перекисного окислення ліпідів у хворих з хронічною нирковою недостатністю // Актуальні проблеми нефрології: Зб. наук. пр. – К: Задруга, 2003.- Вип. 9.- С. 168-172. (Автором проведено підбір та клінічне обстеження хворих, статистична обробка та аналіз показників жирнокислотного спектру сироватки крові на різних стадіях хронічної ниркової недостатності ).

8. Никула Т.Д. Красюк Е.К. Кучма І.Л. Гончар Ю.І. Патогенетичне лікування хворих на уремічну анемію // Актуальні питання уражень внутрішніх органів: Тези доповід. наук.- практ. конф.- Київ,1999.- С.82-84 (Автор провів клінічне обстеження, комплексне лікування хворих, аналіз та статистичну обробку отриманих даних в динаміці).

9. Красюк І.В., Алєксєєва Н.Г., Красюк Е.К., Осташевська Т.Г. Використання кверцетину в комплексній терапії артеріальної гіпертензії // Матер. Конгресу кардіологів України - Київ, 2000.- С.171. (Автор приймав участь у підборі хворих, досліджені клініко-лабораторно-інструментальних показників в динаміці, провів статистичну обробку отриманих даних).

10. Мойсеєнко В.О., Крот В.Ф., Красюк Е.К. та інші. Корекція анемії у хворих із термінальною хронічною нирковою недостатністю // Актуальні проблеми нефрології: Зб. наук. праць (вип.5). - К.: Задруга, 2001.- С.110-113. (Автор приймав участь у підборі хворих, досліджені клініко-лабораторно-інструментальних показників в динаміці).

11. Красюк Е.К. Новий підхід до критеріїв призначення антиоксидантних препаратів хворим з хронічною нирковою недостатністю // Сучасні аспекти військової медицини: Зб. наук. праць ГВКГ (вип.7). - Київ, 2002.-С.186-189.

12. Красюк Е., Хіміч В., Величко М., Гончар Ю., Дудар І.О. Динаміка процесів ініційованої хемолюмінісценції (ІХЛ) у хворих з хронічною нирковою недостатністю та анемією різного ступеня на фоні лікування еритропоетином // Матер. II Національного з’їзду нефрологів. - 22-24 вересня 2005 р. - Харків. - Укр. журнал нефрології та діалізу.-2005.-№3.-с.29. (Автор провів комплексне лікування хворих, дослідження клініко-лабораторно-інструментальних показників в динаміці).

13. Красюк Е.К., Алексєєва Н.Г., Гончар Ю.І., Дудар І.О. Кінетичні варіанти хемолюмінісценції у хворих з хронічною нирковою недостатністю та анемією різного ступеня на фоні лікування еритропоетином // Матер. II Національного з’їзду нефрологів. - 22-24 вересня 2005 р. - Харків. – Укр. журнал нефрології та діалізу. - 2005. - №3.- С.31. (Автор провів комплексне лікування хворих, дослідження клініко-лабораторно-інструментальних показників в динаміці).

14. Красюк Е.К., Алексєєва Н.Г., Климпуш В.І., Борзих О.А., Дудар І.О. Процеси ВРО крові, ПОЛ та АОЗ у хворих з хронічною нирковою недостатністю // Матер. II Національного з’їзду нефрологів. - 22-24 вересня 2005 р. - Харків. – Укр. журнал нефрології та діалізу. - 2005. - №3. - С. 34. (Автор приймав участь у підборі хворих, досліджені клініко-лабораторно-інструментальних показників в динаміці).