Дисертаційна робота спрямована на розв`язання важливої економічної проблеми поглиблення і удосконалювання економічних відносин між Україною та Бангладеш на взаємовигідних умовах. Виконане дослідження дає змогу зробити наступні висновки. 1. Сучасний етап розвитку світової економіки характеризується зростаючою тенденцією інтернаціоналізації господарської діяльності, чому сприяли: регіональні інтеграційні зусилля країн; прагнення провідних ринкових держав до всебічної лібералізації системи міжнародної торгівлі, розширення ринків збуту, підвищення ефективності економіки за рахунок налагодження співробітництва і поглиблення процесів міжнародної спеціалізації виробництва. 2. Економічні відносини між Україною та Бангладеш мають як економічні, так і соціально-культурні й політичні передумови. Ці відносини прозорі та довірчі і в перспективі можуть стати міцним фундаментом для їхнього поглиблення й розвитку. За цих умов важливого значення набуває ринкова інфраструктура, адекватна основним тенденціям міжнародного поділу праці й потребам перехідної економіки до ринку. 3. Аналіз виробничих потенціалів України та Бангладеш показав, що вони мають значні можливості, які дають підстави стверджувати, що двостороннє співробітництво може бути взаємовигідним і перспективним у контексті використаних форм міжнародного поділу праці. Це підтверджується структурою експорту й імпорту обох країн, які багато в чому симетричні і відповідають потребам їхніх економік. У системі міжнародних валютно-фінансових і кредитних відносин важливе місце належить відносинам, пов'язаним із залученням іноземних інвестицій. Досвід Бангладеш у залученні інвестицій, створенні вільних економічних зон, державному регулюванні ринкових перетворень досить багатий і його елементи можуть бути корисними для України. 4. Оцінка торгівельно-економічних і науково-технічних можливостей України та Бангладеш показує, що рівень відносин між ними є ще незначним, вони мають потребу в диверсифікації і структурному удосконаленні. Здійснений у дисертації аналіз довів, що в обох країнах є передумови як для створення спільних виробництв на коопераційній основі, так і в сфері підприємницької діяльності, які сприяють взаємозбагаченню досвідом в організації й управлінні господарською діяльністю, створенні додаткових робочих місць, що надзвичайно важливо в умовах ринкової трансформації їхніх економік. 5. З метою визначення перспектив торгівельно-економічних відносин України та Бангладеш та зміни їхніх структур, автором обґрунтовані їхні пріоритетні напрями розвитку. Вони охоплюють чимало сфер діяльності, зокрема від прямого обміну товарами, реалізації проектів у машинобудуванні, суднобудуванні, металургії, нафтохімічній промисловості до створення спільних підприємств і використання прогресивних технологій. У Бангладеш є зацікавленість в участі України у будівництві мереж електропередач, в розробці газових родовищ з наступною їх експлуатацією. З огляду на традиційно високе споживання цукру в Бангладеш, існує попит на збільшення його імпорту, що сприяло б зростанню завантаження потужностей українських цукрових заводів. Умови для співробітництва між Україною та Бангладеш у області технологій і обслуговування виробництва пов'язані з пристосованістю економіки останньої до українських технічних стандартів і орієнтуються на недорогі, але надійні технології й устаткування. 6. На рівні міжурядових угод варто забезпечити відповідну правову, організаційну й адміністративну підтримку в таких сферах двостороннього співробітництва як торгівля товарами, характерними для національної спеціалізації обох країн, для чого варто: гранично спростити взаємний порядок митного й нетарифного регулювання; створити механізм банківсько-кредитних гарантій для торгових контрагентів, які б страхували їх від ризиків і забезпечували б необхідними позиковими фінансовими засобами; використовувати різні форми товарного кредиту із залученням банківських і страхових компаній; будівництво енергетичних, хімічних, металообробних, цементних та інших промислових, а також транспортних об'єктів на території Бангладеш з участю українських фахівців; проводити комплекс меліоративних і гідротехнічних робіт на території Бангладеш. Особливим завданням є створення умов для взаємного інвестування, гарантій репатріації прибутків і вкладів, забезпечення умов для страхування. 7. Інвестиційне співробітництво між Україною та Бангладеш ще не отримало належного розвитку. Тому перспективним напрямом у цій сфері між двома країнами може стати розвиток українського виробництва готової продукції із сільськогосподарської сировини Бангладеш, зокрема створення спільних підприємств по переробці джутової й фармакологічної сировини, а також шкіри. В сфері науково-технічного співробітництва є необхідним обмін делегаціями фахівців і вчених у таких галузях як мікроелектроніка, нові матеріали, дослідження і розробки комп'ютерної техніки; наукова й промислова метрологія; нові технології для промислового комплексу й виробництва енергії; технології збереження та відновлення навколишнього середовища. 8. З метою оновлення і розвитку взаємовигідного співробітництва між Україною та Бангладеш розроблена його стратегія на перспективу, що базується на оцінках потенційних можливостей нарощування взаємних експорту й імпорту і охоплює основні фактори, які забезпечують ефективне здійснення цього процесу. У стратегії враховані перспективи росту національного доходу обох країн, з якими корелює збільшення експорту; поставленні завдання розвитку інфраструктури бізнесу, підтримки ліберальної торгівельної політики відповідно до вимог ВТО; налагодження достовірних каналів інформаційного обміну. 9. Вирішальним фактором успішного взаємовигідного співробітництва є встановлення належних інституціональних рамок та забезпечення умов безпеки (правові рамки, право власності, система правопорядку, банківська й фінансова інфраструктура, бухгалтерська практика тощо), а також успішне здійснення економічних реформ в обох країнах, необхідних не тільки для розширення двосторонніх торгових відносин, але й для досягнення більш високої динаміки економічного зростання кожної із них. |
