Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Фізико-математичні науки / Астрофізика, радіоастрономія


Федорова Олена Валентинівна. Ефекти мікролінзування і будова гравітаційно-лінзових систем : Дис... канд. фіз.-мат. наук: 01.03.02 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2005. — 159арк. : рис. — Бібліогр.: арк. 144-159.



Анотація до роботи:

Федорова О. В. Ефекти мікролінзування і будова гравітаційно-лінзових систем. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового степеня кандидата фізико-математичних наук за спеціальністю 01.03.02 - астрофізика, радіоастрономія. - Головна Астрономічна Обсерваторія НАН України, Київ, 2005 р.

Дисертацію присвячено моделюванню та аналізу спостережних проявів гравітаційного мікролінзування (ГМ) позагалактичних джерел випромінювання. Промодельовані траєкторії центру яскравості (ЦЯЗ) та криві підсилення зображень джерел із різними розподілами яскравості, мікролінзованих лінзою Чанга-Рефсдала та двома точковими масами із фоновим полем (зсувом) та неперервною матерією на промені зору (конвергенцією). Складено набір траєкторій ЦЯЗ та кривих підсилення в залежності від траєкторії джерела, зсуву та конвергенції для лінзи Чанга-Рефсдала. Проведено аналіз точності відновлення параметрів ГЛС по кривих блиску за допомогою асимптотичних співвідношень для підсилення в околі каустики. Обчислено параметри подій з великим підсиленням в ГЛС "Хрест Ейнштейна" за кривими блиску, виміряними групами OGLE та GLITP. Промодельовано ефект захоплення позагалактичної системи відліку (СВ) внаслідок слабкого ГМ позагалактичних джерел масами Галактики. Вплив тіл Сонячної системи на координати таких джерел враховано шляхом побудови релятивістських СВ в наближенні слабкого гравітаційного поля.

  1. В дисертації промодельовано траєкторії ЦЯЗ та криві підсилення малих джерел випромінювання, мікролінзованих однією точковою масою, що рухається прямолінійно, за наявності фонового поля та конвергенції. Розглянуто усі можливі варіанти перетину каустик лінзи центром джерела. Розгляд включає точкові джерела, моделі малого протяжного джерела з степеневим та гауcівським розподілом яскравості, а також модель акреційного диску та тонкої оболонки, що розширюється. Форма траєкторій ЦЯЗ сильно відрізняється в різних випадках, що дозволяє судити про характер перетину каустик джерелом, і навіть, в певних випадках, про модель джерела. При досягненні необхідної точності спостережень траєкторії ЦЯЗ в ГЛС, астрометрична інформація може суттєво доповнювати результати фотометрії з метою визначення параметрів ГЛС.

  2. Для моделей джерела ГД, АД та СР проведено послідовний аналіз точності визначення параметрів ГЛС в ПВП, що відповідають перетину регулярної точки каустики з радіусом кривини порядка RE джерелом з розмірами 0,1RE. Це зроблено на основі аналітичних співвідношень, отриманих в дисертації, та з використанням результатів чисельного моделювання. Отримано оцінки параметрів джерела в різних моделях; при цьому виявлено істотну модельну залежність результатів, визначених на основі даних спостережень групами OGLE та GLITP ПВП в ГЛС Q2237; показано, що ці дані не дозволяють зробити однозначний вибір моделі джерела.

  3. Показано, що завдяки слабкому ГМ рухомими зірками виникає середня швидкість зображення позагалактичного джерела в напрямку обертання Галактики. Цей ефект відрізняється у разі дискретного розподілу маси (зірки) та неперервного розподілу, притаманного моделям темної матерії. Максимальне значення середнього руху (в напрямку галактичного центру) складає 1,510–7 секунд дуги на рік.

  1. В лінійному наближенні ЗТВ знайдено трансформаційні формули та метричний тензор простору–часу в КФ та ОК у квадратурах від збурення метрики.

Таким чином, в дисертації розв’язано низку задач, що стосуються можливостей отримання параметрів будови ГЛС зі спостережних даних, їх точності, тестування програм опрацювання даних, нових ефектів астрометричного ГМ. Достовірність оригінальних результатів, отриманих в дисертації, обумовлена застосуванням відомих методів теорії гравітаційних лінз та загальної теорії відносності. Вони підтверджується порівнянням чисельних та аналітичних розрахунків, а також порівнянням з роботами інших авторів там, де вони перетинаються з висновками дисертації.

Публікації автора:

  1. Александров А. H., Фёдорова Е. B. Астрономические системы отсчета в линеаризованной теории относительности// Кинем. Физ. Неб. Тел. - 1999. – Приложение, №1.- С. 52-55.

  2. Жданов В.И., Салата С.A., Федорова E.В. Эффекты фонового поля в астрометрическое микролинзирование// Письма в АЖ. – 2001. - №9, Т.27. - С.659-666.

  3. Fedorova E. V., Zhdanov V. I., Alexandrov A. N. Motion of source image in Chang-Refsdal lens// Журнал фізичних досліджень. - 2002. - Т.6, №4. - С.465-468.

  4. Федорова Е. В., Александров A. Н., Жданов В. И. Модели источника в гравитационно-линзовой системе Q2237+0305 и события с высоким усилением: Препр./ НАН Украины. Главная Астрономическая Обсерватория; ГАО-04-1Р, К.: 2004, 22с.

  5. Федорова О. В., Жданов В. І., Александров О. М. Стрибки зображення джерела при перетині каустики у гравітаційній лінзі Чанга-Рефсдала // Вісн. Київ. ун-ту. Астрономія. - 2003. - № 39-40. – С. 108-111.

  6. Жданов В. И., Александров А. Н., Федорова Е. В. Гравитационное движение изображений удаленных источников, обусловленное полем звезд Галактики// Кинем. Физ. Неб. Тел. - 2004. - т. 20, № 5. - С. 422-429; E-print Astro-ph 0409129 (електронна адреса архіву: xxx.lanl.gov\astro-ph\).

Тези конференцій.

  1. Salata S. A., Fedorova E. V., Zhdanov V. I., Alexandrov A. N. Astrometric microlensing by point masses in presence of foreground field // Contrib. to V Int. conference on gravity and astrophysics of Asian-Pacific countries. – Moscow (Russia). – 2001. - p.85.

  2. Fedorova E. V., Zhdanov V. I., Alexandrov A. N. Motion of source image in Chang - Refsdal lens // тези 3-ї наук. конф. “Вибрані питання астрономії та астрофізики”. - Львів (Україна). – 2002. - с.82.

  3. Fedorova E. V., Alexandrov A. N., Zhdanov V. I. High amplification microlensing events and source structure in Q2237+030 // JENAM “New Deal in European Astronomy: Trends and Perspectives”. Abstracts. - Budapest (Hungary). - 2003 - p. 02Р02.

  4. Жданов В. И., Александров А. Н., Фёдорова Е. В. Влияние гравитационного поля случайно распределённых звёзд на положение внегалактических источников // Труды ГАИШ. Тезисы докл. “Всероссийской астрономической конференции “Горизонты Вселенной”. - Том. LXXV. - Москва (Россия): МГУ, ГАИШ. – 2004. - c.201.

  5. Fedorova E. V., Alexandrov A. N., Zhdanov V. I. Microlensing Effects and Structure of Gravitational Lens Systems // Int. conf. “Astronomy in Ukraine – Past, Present and Future”. Abstract Book. - Kyiv (Ukraine): MAO NASU. – 2004. - p. 26.

  6. Zhdanov V. I., Alexandrov A. N., Fedorova E. V. Astrometric microlensing and rotation of extragalactic reference frame // 35th COSPAR Scientific Assembly. - Paris, France. - 2004. - Contributions. -H0.2-0029-04.