Основний науковий результат дисертаційної роботи міститься в розробці механізму державної податкової політики, адекватного вимогам соціально орієнтованої ринкової економіки. Загальні висновки і результати дослідження зводяться до наступного. 1. Необхідність формування ефективного механізму державної податкової політики визначається її недостатнім впливом на надходження державних та місцевих доходів, що стримує перехід до інноваційної моделі розвитку суспільства, побудування соціально орієнтованої економічної системи. Зважаючи на те, що податкова система – це універсальний механізм державного управління суспільством, його економічною складовою забезпечення ефективності та соціальної спрямованості економічного зростання передбачає переформування державної податкової політики із переважно фіскальної в більш гнучку, з елементами податкового стимулювання домашніх господарств та бізнесу. Цей перехід повинен супроводжуватися формуванням сучасного податкового механізму держави і передбачати неможливість повернення до надмірного адміністративного тиску на платників податків. 2. Ефективна податкова система формується із урахуванням історичного досвіду, особливостей національного господарства, у відповідності до функцій податків та на підставі принципів оподаткування. Вона забезпечує баланс соціальної справедливості та економічної ефективності. Вимогами до податкової системи, яку можна вважати ефективною, є: простота та прозорість за кількістю податків та зборів; стійкість баз оподаткування для відповідних податків та збільшення частини податків на споживання; забезпечення мінімізації ухилення від оподаткування; введення єдиних ставок податків для усієї території країни при наданні прав регіонам щодо їх зниження для стимулювання розвитку приоритетних галузей та виробництв, але без зменшення відрахувань до вище розташованих рівнів управління. 3. Розвиток податкової системи, ефективне застосування різних видів податків залежить від удосконалення механізму податкового державного управління. Це – податкові служби, їх структура, кадри, характер взаємовідносин з платниками податків. Для розвитку механізму податкового управління необхідно вирішити наступні питання: реорганізація бізнес-процесів (це – завдання держави і уряду) та створення нової організаційно-технологічної моделі діяльності податкових органів; модернізація системи обліку платників податків і побудування ефективно діючого загальнодержавного механізму реєстрації юридичних осіб; застосування економіко-математичних і статистичних моделей аналізу та прогнозування у податкових органах; удосконалення системи обліку платежів; централізація інформації та обробки даних в податковій сфері, створення та впровадження великомасштабних автоматизованих інформаційних систем. 4. Найважливішим елементом податкового механізму є податкове навантаження. Це узагальнююче поняття, що характеризує ту частину виробленого суспільством продукту, яка перерозподіляється у доход держави через податковий механізм з урахуванням рівня суспільних потреб. За результатами аналізу різних методик розроблений алгоритм визначення податкового навантаження, який містить: моніторинг діючого законодавства країни, регламентуючого базу оподаткування; складання реєстру податків та визначення осіб, що їх сплачують; розділення розмірів податків по суб’єктах оподаткування; розрахунок сумарного розміру податків, які сплачують різні суб’єкти оподаткування; розрахунок податкового навантаження на різних суб’єктів оподаткування – юридичних та фізичних осіб. 5. Для порівняння фактичного рівня податків в Україні з міжнародними стандартами застосований податковий коефіцієнт (tax ratio), який з позиції платників податків виступає як показник податкового тиску (tax burden). Податковий коефіцієнт є інтегральним показником і розраховується як часткове від розділу суми сплачених податків на валовий внутрішній продукт. В умовах України, при невисокому життєвому рівні населення, слабкій конкурентоспроможності більшості підприємств, курс на загальне зниження податків не може бути ефективним. Податкове навантаження буде знижатися по відношенню до споживання та підвищуватися по відношенню до бізнесу, що загрожує країні стратегічними утратами як економічного, так і соціального характеру. 6. Система відносин з приводу податків являє собою сукупність блоків відносин з прямими та зворотними зв’язками: держава – податкова політика – податкова система – податкове навантаження – платники податків – держава. Коли між платниками податків і державою є довіра, уся система податкових відносин буде працювати ефективно. Але довіра, моральні зобов’язання держави та платників податків не можуть замінити юридичних форм організації взаємовідносин. Довіра є додатковим засобом підвищення ефективності податкової системи та податкової політики держави. 7. Умовою ефективності податкового механізму є його відповідність функціям податків, принципам оподаткування, вимогам сучасної податкової політики та організації управління у податковій сфері. Основними напрямами формування ефективної податкової системи країни є: визначення податкового потенціалу; урахування податкового потенціалу як бази для встановлення податкового навантаження; встановлення податкового навантаження, верхня межа якого не стримує економічного розвитку та життєдіяльності суб’єктів оподаткування. Ефективність податкової системи визначається таким збільшенням надходжень до бюджету, при якому росте виробництво та обсяги реалізації, а податок на одиницю продукції (послуг) знижується, тобто збільшення надходжень здійснюється не за рахунок збільшення кількості податків та ставок оподаткування, а за рахунок зростання прибутку у суб’єктів господарювання і доходів громадян. 8. Методи реформування податкового механізму повинні відповідати функціям податків та принципам оподаткування, тоді їх використання забезпечує стійкість податкової системи та ефективність податкової політики. Сукупність методів формування податкового механізму, адекватного вимогам соціально орієнтованої ринкової економіки, складають: метод протяжності за часом, який дозволяє враховувати та реалізовувати в податкових інструментах мінливі умови країни, адаптуватися до них, не порушуючи виробничі процеси, а стимулюючи їх розширення та розвиток; його застосування забезпечує соціальну адекватність податкової системи; метод урахування співвідношення рівня оподаткування та пільг, забезпечуючи при цьому гнучкість податкової системи, здатність держави до фінансового саморегулювання; метод оптимізації податкового навантаження як процесу досягнення публічного консенсусу держави, бізнесу та громадян відносно соціально-економічної політики та її бюджетного забезпечення; його застосування породжує довіру платників податків до держави, а податки як тягар хоч би і не повністю перетворює у податки довіри; метод визначення точки максимально припустимого податкового навантаження (по економіці в цілому та по окремих підприємствах), за межами якого фіскальна функція податків витісняє стимулюючу та регулюючу функції, а податковий тиск становиться негативним для економіки; застосування цього методу забезпечує узгодження інтересів держави та платників податків, упереджує негативні наслідки для економіки та суспільства. | 