Анотація до роботи:

Коровайченко Н.Ю. Ефективне використання експортного потенціалу базових галузей промисловості України в процесі міжнародної економічної інтеграції. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 – світове господарство і міжнародні економічні відносини. – Тернопільський національний економічний університет. – Тернопіль, 2007.

У дисертації досліджено динаміку розвитку експортного потенціалу базових галузей української промисловості (зокрема чорної металургії та хімічної промисловості) та проблему ефективності його використання в умовах міжнародної інтеграції економіки України. В результаті дослідження розроблено комплекс заходів щодо забезпечення ефективної реалізації галузевого експортного потенціалу відповідно до національних економічних інтересів країни.

Крім того, автором запропоновано визначення експортного потенціалу окремої галузі в процесі міжнародної економічної інтеграції як здатності продукції бути реалізованою на світовому ринку за умови відповідності його потребам за якістю і конкурентноздатністю та усунення протекціоністських бар’єрів з боку країн-імпортерів. Автором удосконалено методику оцінки експортного потенціалу галузі шляхом використання комплексного підходу, що враховує потреби внутрішнього ринку та рівень обмеженості доступу до ринків країн-імпортерів.

У дисертаційній роботі розв’язано науково-прикладне завдання обґрунтування комплексу організаційно-економічних заходів та інституціонального забезпечення підвищення ефективності використання експортного потенціалу базових галузей вітчизняної промисловості в процесі міжнародної економічної інтеграції. Проведене дослідження дозволяє зробити такі висновки:

1. Систематизація та узагальнення категоріального апарату щодо визначення поняття “експортний потенціал” дозволили визначити його, в контексті галузі, як здатність реалізувати вироблену продукцію на світовому ринку за умови її відповідності за якістю та конкурентоспроможністю його потребам і усунення протекціоністських бар’єрів з боку країн-імпортерів. Для аналізу ефективності використання експортного потенціалу країни важливо враховувати його зв’язок з виробничим потенціалом (внутрішній аспект) та потенціалом ринку імпорту (зовнішній аспект), структуризацію за галузями, ринками, товарною номенклатурою, а також за ступенем реалізації (досягнутий і перспективний).

2. Методика оцінки експортного потенціалу окремої галузі повинна передбачати структуризацію експортного потенціалу за обсягом виробництва, рівнем внутрішнього попиту, напрямами реалізації (умови ринків країн-імпортерів), періодом часу. У свою чергу, деякі складові також мають свою структурну побудову. Обсяг внутрішнього попиту є сукупним обсягом виробництва споживаючих галузей, а попит на продукцію в рамках країн-імпортерів залежить від співвідношення світових та вітчизняних цін на продукцію галузі, а також від показника закритості ринку, за який прийнято середній рівень тарифів на експорт продукції з України, включаючи антидемпінгові мита. Після визначення рівня експортного потенціалу у дисертації запропоновано здійснювати розрахунок його ефективних обсягів використання за регіонами світу.

3. Досвід інтеграції країн з перехідною економікою показує, що формування та реалізація експортного потенціалу залежать від ступеня інтегрованості перехідної економіки у міжнародні системи. На початку перехідного періоду відбуваються кризові явища, які призводять до скорочення експортного потенціалу через загальні негативні тенденції (зменшення обсягів виробництва, втрата кваліфікованої робочої сили, скорочення внутрішніх інвестицій та відсутність іноземних). Після виходу з кризи відбувається розширення експортного потенціалу на основі експортоорієнтованого зростання економіки. На наступному етапі зростання обсягів експортного потенціалу уповільнюється, але в той же час збільшується його ефективність за рахунок конкурентоспроможності експортної продукції, розвитку внутрішнього споживання та поглиблення диверсифікації зовнішньоекономічних зв’язків.

4. Встановлено, що галузі мають значний експортний потенціал, але не використовують його повною мірою на жодному з восьми основних географічних напрямів експорту. Це пояснюється виробництвом іншими країнами аналогічної продукції та застосуванням ними жорстких обмежувальних заходів. Визначено можливості збільшення рівня ефективності реалізації експортного потенціалу шляхом перерозподілу експортних потоків між регіонами. На основі прогнозу розвитку експортного потенціалу базових галузей у короткостроковому періоді встановлено, що у випадку збереження існуючої структури експорту ефективність реалізації експортного потенціалу як базових галузей, так і економіки в цілому зменшиться у зв’язку з погіршенням кон’юнктури світового ринку.

5. Запропоновано комплекс організаційно-економічних заходів щодо підвищення рівня ефективності реалізації експортного потенціалу, специфіка якого полягає у його деталізації відповідно до основних складових експортного потенціалу (виробництва, попиту внутрішнього ринку, умов зовнішнього ринку). З метою збільшення рівня внутрішнього споживання та формування ефективної структури експорту в дисертації запропоновано здійснювати поступове зменшення рівня експортної орієнтованості базових галузей. Шляхом реалізації цієї мети є сприяння розвитку суміжних галузей, таким як металоспоживаючі виробництва, на які потрібно перенести основне експортне навантаження. При цьому, перспективним напрямом доцільно визначити запровадження аналогу економічного експерименту, проведеного у металургійній галузі, який, на відміну від попереднього варіанту, слід реалізувати не як пільги окремим підприємствам, а як програму реструктуризації споживаючих галузей з метою уникнення ускладнень із СОТ.

6. Оскільки темпи зростання інвестицій у модернізацію виробництва залишаються досить повільними, в дисертації обґрунтовано необхідність створення органу, який виконуватиме функції координації інвестиційної політики галузі і фінансування інноваційних проектів за рахунок внесків компаній-виробників та, частково, державних коштів.

7. Покращення умов зовнішнього ринку полягає у зменшенні рівня закритості ринків країн-імпортерів. Цього можна досягти шляхом надання інформаційної підтримки провідним приватним компаніям базових галузей вітчизняної промисловості у створенні ними власних збутових структур в цих країнах. Зазначена підтримка може здійснюватись у вигляді надання експертної інформації з боку торговельно-економічних місій, запровадження системи моніторингу експорту, забезпечення доступу експортерів до відповідних зарубіжних консалтингових структур.

Публікації автора:

У наукових фахових виданнях, які включені до переліку ВАК:

1. Коровайченко Н.Ю. Оптимізація поняття експортного потенціалу галузі як фактора розвитку зовнішньоекономічних зв’язків країни. // Зовнішня торгівля: право та економіка. – 2004. – № 5-6 (17). – С. 75-78. (0,25 друк.арк.).

2. Коровайченко Н.Ю. Проблеми ефективної реалізації експортного потенціалу галузі чорної металургії України на світовому ринку. // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: економічна. – 2005.– Вип.100-2. – С 208-212. (0,25 друк.арк.).

3. Коровайченко Н.Ю. Аналіз розвитку зовнішньоекономічних зв’язків галузі чорної металургії. // Вісник Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут”. – 2006. – Вип. №15. – С 157-162. (0,30 друк.арк.).

4. Коровайченко Н.Ю. Експортний потенціал чорної металургії в контексті європейської інтеграції України. // Вісник Київського національного торговельно-економічного університету. – 2007. – Вип. № 1. – С. 68-74. (0,30 друк.арк.).

У інших виданнях:

5. Коровайченко Н.Ю. Напрямки вдосконалення товарної структури експорту української продукції гірничо-металургійного комплексу // Міжнародно-правове та економічне регулювання торгівлі: проблеми теорії та практики: VII міжнародна науково-практична конференція. 27-28 травня 2004 р. – К., 2004. – С.214-215. (0,08 ум. друк.арк.).

6. Коровайченко Н.Ю. Вплив розширення ЄС на експорт української металопродукції. // Європейські інтеграційні процеси та транскордонне співробітництво: Міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів і молодих науковців. 30 вересня – 1 жовтня 2004 р. – Луцьк, 2004. – С. 79-80. (0,08 ум. друк.арк.).

7. Коровайченко Н.Ю. Наслідки приєднання України до СОТ для галузі чорної металургії. // Міжнародна торгівля у контексті європейської інтеграції: проблеми теорії і практики: VIII міжнародна науково-практична конференція. 27 травня 2005 р. – К., 2005. – С. 147-148. (0,08 ум. друк.арк.).

8. Коровайченко Н.Ю. Актуальні тенденції світового ринку сталі та їхній вплив на розвиток експортного потенціалу України // Соціально-економічні проблеми регіонального розвитку: Зб. наук. праць. – Павлоград, 2005. – С.198-203. (0,20 ум. друк.арк.).

9. Коровайченко Н.Ю. Вплив інтеграційних процесів на експортний потенціал галузі чорної металургії України. // Моделі та стратегії євроінтеграції України – економічний і правовий аспекти: ІХ міжнародна науково-практична конференція. 30 травня 2006 р. – К., 2006. – С.70-71. (0,08 ум. друк.арк.).