Анотація до роботи:

Пенішкевич Я.І. Ефективність диференційованих патогенетично–орієнтованих методик лікування в клініці травм ока. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.18 – очні хвороби. – Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П.Філатова АМН України, Одеса, 2004.

Дисертація присвячена підвищенню ефективності лікування хворих з проникними пораненнями ока шляхом патогенетично обгрунтованої корекції окислювального метаболізму арахідонової кислоти за допомогою спрямованої блокади її метаболізму в програмах комплексного лікування проникних травм ока. Експериментальні проникні поранення ока викликають підвищення вмісту у волозі передньої камери PGЕ₂, 6–keto–PGF_1a, ТхВ₂ (при крововиливах), LTВ₄ (при інфікуванні), активують процеси ПОЛ, колагеноліз, ферментативний фібриноліз і протеолітичну деструкцію низько– і високомолекулярних білків, пригнічують антиоксидантні реакції. Інстиляції PGЕ₁, PGF_2a парацетамолу, диклофенаку і дексаметазону у різній мірі пригнічують вільнорадикальні та інтенсифікують антиоксидантні реакції, ензиматичний лізис фібрину, нормалізують або зменшують казеїнолітичну активність та лізис низько– і високомолекулярних білків. Введення PGЕ₂ виявляє протилежний вплив. Парацетамол зменшує вміст PGЕ₂, ТхВ₂, LTВ₄ на тлі збереження високого рівня PGF_2a і 6–keto–PGF_1a. У комплексі лікування хворих з проникними пораненнями ока парацетамол у різіній мірі покращує перебіг післятравматичного періоду і запобігає розвитку ексудативно–проліферативних ускладнень, що супроводжується зменшенням запалення, прискоренням загоєння рани, відновленням прозорості оптичних середовищ травмованого ока, а також параметрів електроретино– і офтальмореограм.

У дисертації наведене концептуальне узагальнення результатів експериментального вивчення ролі ейкозаноїдів у розвитку й клінічному перебігу післятравматичного запалення ока при різних видах поранення структур очного яблука та нове вирішення науково–практичного завдання, що полягає у патогенетичному обґрунтуванні використання парацетамолу як нової лікарської форми в комплексному лікуванні проникних травм ока і впровадження його в клініку.

1. Проникні поранення ока та їх наслідки залишаються однією з основних причин інвалідності та сліпоти осіб працездатного віку. Патогенез післятравматичного запалення ока щодо метаболізму арахідонової кислоти, фібринолізу, протеолізу, кровопостачання і антиоксидантного захисту недостатньо вивчені, що обумовлює актуальність і необхідність спрямованої корекції в комплексному лікуванні проникних травм ока.

2. При різних видах експериментальних проникних поранень очного яблука у волозі передньої камери травмованого ока закономірно підвищується вміст прозапальних ейкозаноїдів PGЕ₂ і 6–keto–PGF_1a, а також різко зростає співвідношення функціонально антагоністичних простаноїдів PGЕ₂/PGF_2a. При травмах, ускладнених крововиливами в передню камеру ока або у склоподібне тіло, значно підвищується рівень ТхВ₂, збільшується коефіцієнт співвідношення ТхВ₂/6–keto–PGF_1a, а приєднання інфекційного агенту призводить до різкого підвищення вмісту LTВ₄. Порушення функціонального стану ока при проникних пораненнях характеризуються субнормальним типом ЕРГ–кривої.

3. Загальною закономірністю проникних травм ока є активація процесів ПОЛ. При цьому PGЕ₂ збільшує інтенсивність ліпопероксидації, PGЕ₁ та PGF_2a зменшують її, а парацетамол, диклофенак і дексаметазон у різній мірі сприяють пригніченню вільнорадикальних реакцій. Істотно і тривало пригнічується активність СОД і ГПО, що відбувається на тлі зниження кровопостачання травмованого ока. PGЕ₂ додатково знижує інтенсивність антиоксидантних реакцій, які каталізуються СОД і ГПО. PGЕ₁, PGF_2a, а також парацетамол, диклофенак і дексаметазон, навпаки, сприяють інтенсифікації супероксиддисмутазної та глутатіонпероксидазної реакцій, що є одним з механізмів їх захисної дії при післятравматичному запаленні тканин очного яблука.

4. При проникних пораненнях ока PGЕ₂ сприяє інтенсифікації протеолітичної деструкції низько– і високомолекулярних білків та істотно пригнічує колагеноліз. PGЕ₁ та PGF_2a виявляють різноспрямовану дію на колагенолітичну активність, що залежить від виду травми, а парацетамол, диклофенак і дексаметазон з різною ефективністю корегують порушення внутрішньоочного протеолізу. Лізис низькомолекулярних білків не змінюється при введенні PGЕ₁, зростає в період введення PGЕ₂ і значно зменшується під впливом PGF_2a, парацетамолу, диклофенаку і дексаметазону. PGЕ₂ підсилює, а PGЕ₁, PGF_2a, парацетамол, диклофенак і дексаметазон у різній мірі знижують казеїнолітичну активність у волозі передньої камери травмованого ока.

5. Проникні травми ока характеризуються тривалим пригніченням ферментативного фібринолізу. ФФА у волозі передньої камери травмованого ока підвищується за умов дії PGЕ₁, тоді як PGЕ₂ збільшує ферментативний фібриноліз тільки на 3–тю добу лікування, а PGF_2a спричиняє тривалу і значну інтенсифікацію ензиматичного лізису фібрину. Суттєве збільшення ФФА на 3–тю добу використання парацетамолу, диклофенаку і дексаметазону змінюється поступовим зменшенням інтенсивності ферментативного фібринолізу.

6. Загальною закономірністю лікувальної дії парацетамолу при проникних пораненнях ока є зниження вмісту у волозі передньої камери травмованого ока прозапальних і вазоконстрикторних ейкозаноїдів (PGЕ₂, ТхВ₂, LTВ₄) на тлі збереження високого рівня цитопротекторних PGF_2a і 6–keto–PGF_1a, які забезпечують інтенсифікацію репараційних процесів і запобігають післятравматичному внутрішньоочному фіброзогенезу.

7. У комплексі післятравматичного лікування хворих з проникним пораненням рогівки парацетамол сприяє швидкому загоєнню рани, запобігає набряку рогівки, ефективніше за дексаметазон зменшує ступінь помутніння вологи передньої камери ока, відкладання фібрину, синехіоутворення та частоту деформування зіниці, а також значно швидше відновлює реакцію зіниці на світло та сприяє підвищенню гостроти зору.

8. Комплексне лікування післятравматичного запалення при проникному пораненні рогівки, обтяженому ушкодженням райдужки, з використанням парацетамолу втричі ефективніше за дексаметазон запобігає набряку рогівки і вдвічі швидше відновлює прозорість вологи передньої камери ока. При використанні парацетамолу в 1,9 разу рідше розвиваються процеси синехіоутворення та швидше відновлюються показники ЕРГ і офтальмореограми.

9. У хворих з проникним пораненням склери парацетамол удвічі швидше за дексаметазон усуває набряк і гіперемію кон’юнктиви травмованого ока, відновлює прозорість рогівки й вологи передньої камери, сприяє нормалізації показників загальної та локальної ЕРГ, усуваючи, крім того, порушення кровопостачання травмованого ока.

10. При проникному пораненні корнеосклеральної зони у комплексі післятравматичного лікування парацетамол вдвічі ефективніше за дексаметазон усуває явища набряку кон’юнктиви, в 5,3 разу швидше відновлює оптичну прозорість рогівки і функціональний стан бар’єру кров–очна рідина, а також у 2,6 разу ефективніше запобігає розвитку синехіоутворення. Парацетамол швидше відновлює показники загальної та локальної ЕРГ і значення реографічного індексу офтальмореограми.

11. Включення дексаметазону до комплексного лікування хворих з корнеосклеральним проникним пораненням, обтяженим гіфемою, прискорює загоєння рани та швидше усуває явища запалення кон’юнктиви, проте парацетамол втричі ефективніше за дексаметазон попереджає набряк рогівки і вдвічі швидше відновлює прозорість вологи передньої камери. За умов дії парацетамолу пригнічуються процеси синехіоутворення, відновлюється реакція зіниці на світло, розсмоктуються згустки крові та нормалізуються параметри ЕРГ і офтальмореограми.

12. У хворих з проникним корнеосклеральним пораненням ока, обтяженим поєднанням гемофтальму і гіфеми, парацетамол вдвічі скоріше усуває набряк країв рани, набряк і гіперемію кон’юнктиви, тоді як ознаки десцеметиту виявляються в 4,4 разу рідше, а відновлення прозорості вологи передньої камери травмованого ока відбувається скоріше, аніж при використанні в комплексному лікуванні дексаметазону. Парацетамол втричі ефективніше за дексаметазон запобігає утворенню синехій у передній камері травмованого ока, а розсмоктування крововиливів у травмованому оці відбувається в 5 разів скоріше, швидше відновлюються показники загальної і локальної ЕРГ та покращується кровопостачання травмованого ока.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАУКОВОГО І ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗДОБУТИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

Встановлені загальні патогенетичні закономірності динаміки запального процесу в травмованому оці розширюють уявлення про роль ейкозаноїдів у механізмах розвитку післятравматичних ускладнень, що призводять до зниження гостроти зору, зменшення прозорості оптичних середовищ ока і провокують інтраокулярний фіброзогенез. За результатами клінічних випробувань, які увійшли до звіту, переданого у Фармакологічний центр МОЗ України, 10 січня 2002 року отримано реєстраційне посвідчення № Р.01.02/04187 МОЗ України про державну реєстрацію нового офтальмологічного лікарського засобу під назвою ПАРАЦЕТАМОЛ (краплі очні 1%, по 10 мл у флаконах).

Публікації автора:

1. Пенішкевич Я.І. Простагландини і око // Простагландини: Навчальний посібник. – Чернівці: Чернівецький медінститут, 1997. – С. 51–57.

2. Медична техніка: Посібник / Стеценко Г.С., Пенішкевич Я.І., Грищенко В.І., Голяченко О.М., Компанець В.С., Тарасюк В.С. – Луцьк: Надстир’я, 2002. – 372 c.

3. Пенішкевич Я.І. Вплив простагландинів, стероїдних та нестероїдних протизапальних препаратів на колагенолітичну активність у волозі передньої камери ока за проникної травми рогівки, райдужки і кришталика // Вісник Вінницького державного медичного університету. – 2001. – №2. – С. 340–342.

4. Пенішкевич Я.І. Вплив екзогенних простаноїдів та інгібіторів їх синтезу на інтенсивність пероксидного окислення ліпідів у травмованому оці за проникного поранення склери, ускладненого гемофтальмом // Український медичний альманах. – 2001. – №6. – С. 128–131.

5. Пенішкевич Я.І. Зміни локальної ліпопероксидації у травмованому оці за проникного поранення рогівки, ускладненого введенням ендотоксину в передню камеру ока: вплив екзогенних простаноїдів та інгібіторів їх синтезу // Ліки. – 2001. – №5–6. – С. 37–41.

6. Пенішкевич Я.І. Ефективність використання парацетамолу, диклофенаку і дексаметазону для корекції змін вмісту ейкозаноїдів у травмованому оці за проникного поранення склери, обтяженого гемофтальмом // Вісник наукових досліджень. – 2001.– №4. – С. 86–89.

7. Пенішкевич Я.І. Вплив стероїдних і нестероїдних протизапальних препаратів на спектр ейкозаноїдів травмованого ока при проникному пораненні рогівки, обтяженому гіфемою // Вісник фармації. – 2001.– №4 (28).– С. 77–81.

8. Пенішкевич Я.І. Зміни фібринолізу в оці кролів з проникним пораненням склери, ускладненим введенням ендотоксину в склисте тіло, за дії простагландинів та інгібіторів їх синтезу // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. – 2001. – №4 (16). – С. 29–35.

9. Пенішкевич Я.І. Вплив простагландинів та інгібіторів їх синтезу на динаміку змін локального фібринолізу у волозі передньої камери ока при проникній травмі рогівки // Медицина сьогодні і завтра. – 2001. – №4. – С. 41–44.

10. Пенішкевич Я.І. Динаміка змін локального фібринолізу в травмованому оці за проникного поранення рогівки і райдужки: вплив парацетамолу, диклофенаку, дексаметазону та простагландинів Е₁, Е₂ і F₂ // Український медичний альманах. – 2001. – №4. – С. 128–132.

11. Пенішкевич Я.І. Динаміка змін фібринолізу у волозі передньої камери ока за проникної травми склери, обтяженої гемофтальмом: вплив простагландинів Е₁, Е₂ і F₂ та інгібіторів їх синтезу // Галицький лікарський вісник. – 2001. – Т. 8. – №4. – С. 87–90.

12. Пенішкевич Я.І. Вплив парацетамолу, диклофенаку, дексаметазону та простагландинів Е₁, Е₂ і F₂ на динаміку змін ферментативного фібринолізу у волозі передньої камери ока за проникної травми рогівки, райдужки і кришталика // Вісник морської медицини. – 2001. – №4. – С. 103–107.

13. Пенішкевич Я.І. Вплив простагландинів, стероїдних та нестероїдних протизапальних препаратів на колагенолітичну активність вологи передньої камери ока за проникної травми склери, обтяженої гемофтальмом // Буковинський медичний вісник. – 2002. – Т.6, № 1. – С. 103–106.

14. Пенішкевич Я.І. Вплив простагландинів, парацетамолу, диклофенаку та дексаметазону на динаміку змін інтенсивності локального колагенолізу за проникної травми рогівки, обтяженої введенням ендотоксину в передню камеру ока // Шпитальна хірургія. – 2002. – № 2. – С. 70–72.

15. Пенішкевич Я.І. Зміни інтенсивності колагенолізу у волозі передньої камери ока за проникної травми склери, обтяженої введенням ендотоксину в склоподібне тіло: вплив парацетамолу, диклофенаку, дексаметазону і простагландинів Е₁, Е₂, F₂ // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія "Медицина". – 2002. – вип. 17. – С. 161–164.

16. Пенішкевич Я.І. Вплив простагландинів Е₁, Е₂ та F₂ стероїдних і нестероїдних протизапальних препаратів на колагенолітичну активність у волозі передньої камери ока, при проникній травмі рогівки, обтяженій гіфемою // Медицина сьогодні і завтра. – 2002. – №1. – С. 65–67.

17. Пенішкевич Я.І. Вплив простаноїдів та інгібіторів їх синтезу на інтенсивність пероксидного окиснення ліпідів у травмованому оці за проникного поранення рогівки, обтяженого гіфемою // Буковинський медичний вісник. – 2002. – Т.6, №2. – С. 126–129.

18. Пенішкевич Я.І. Зміни пероксидного окиснення ліпідів у травмованому оці при проникному пораненні склери, ускладненому введенням ендотоксину в склоподібне тіло: вплив екзогенних простаноїдів та інгібіторів їх синтезу // Медичні перспективи. – 2002. – Т.7. – №1. – С. 100–104.

19. Пенішкевич Я.І. Зміни вмісту ейкозаноїдів у волозі передньої камери ока за проникної травми рогівки: вплив парацетамолу, диклофенаку і дексаметазону // Одеський медичний журнал. – 2002. – №2(70). – С. 18–21.

20. Пенішкевич Я.І. Вплив стероїдних і нестероїдних протизапальних препаратів на вміст цитопротекторних ейкозаноїдів у волозі передньої камери ока за проникного поранення рогівки та райдужки // Експериментальна та клінічна фізіологія і біологія. – 2002. – №2 (18). – С. 86–91.

21. Пенішкевич Я.І. Роль ейкозаноїдів у післятравматичному запальному процесі внаслідок проникаючої травми війчастого тіла // Офтальмологічний журнал. – 2002. – №4. – С. 42–45.

22. Пенішкевич Я.І. Вплив простагландинів та інгібіторів їх синтезу на динаміку локального фібринолізу у волозі передньої камери ока за подвійного проникного поранення склери // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. – 2002.– №1 (17). – С. 32–37.

23. Пенішкевич Я.І. Локальний фібриноліз у травмованому оці при проникаючому пораненні склери // Лікарська справа. – 2002. – №3–4 (1063). – С. 109–113.

24. Пенішкевич Я.І. Зміни локального фібринолізу у кроликів з проникаючою травмою рогівки, ускладненою гіфемою: вплив простагландинів та інгібіторів їх синтезу // Офтальмологічний журнал. – 2002. – №3. – С. 44–48.

25. Пенішкевич Я.І. Корекція порушень біоелектричної активності сітківки та гемодинаміки 1% парацетамолом у хворих з корнеосклеральним проникним пораненням ока // Довкілля та здоров’я. – 2003. – №3 (26). – С. 30–32.

26. Пенішкевич Я.І. Вплив 1% парацетамолу на біоелектричну активність сітківки та гемодинаміку ока у хворих з проникненим пораненням рогівки, обтяженим пошкодженням райдужки // Вісник морської медицини. – 2003. – №1. – С. 62–66.

27. Пенішкевич Я.І. Вплив 1% парацетамолу на динаміку клінічних показників ока хворих з проникаючим пораненням рогівки // Офтальмологічний журнал. – 2003. – №4. – С. 73–81.

28. Пенішкевич Я.І. Динаміка змін клінічних показників ока хворих з проникненим пораненням рогівки, обтяженого пошкодженням райдужки, під впливом 1% парацетамолу // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Збірник наукових праць. – 2003. – Вип. 4 (50). – С. 329–338.

29. Патент України G 01 N 33/48, №30727А. Спосіб визначення тканинної фібринолітичної активності / Боднар Б.М., Кухарчук О.Л., Магаляс В.М., Пенішкевич Я.І., Пішак О.В., Роговий Ю.Є., Сливка В.І., Шаповалов В.П. Заявл. 28.04.98; Опубл. 15.12.00 // Промислова власність.– Офіційний бюлетень. №7. – С. 1.199.

30. Патент України G 09 В 23/28, №49145 А. Спосіб стандартизації моделювання проникної інфікованої травми заднього сегмента ока / Пенішкевич Я.І., Кучук О.П., Кухарчук О.Л., Карлійчук М.А., Пінчук С.В., Магаляс В.М. Заявл. 03.08.00; Опубл. 16.09.02 // Промислова власність. – Офіційний бюлетень. №9. – С. 4.187.

31. Патент України А 61 F 9/00, A 61 K 31/00, №58336 А. Спосіб лікування післятравматичного запалення в офтальмології / Пенішкевич Я.І., Карлійчук М.А., Пінчук С.В. Заявл. 27.11.02; Опубл. 15.07.03 // Промислова власність. – Офіційний бюлетень. №7. – С. 4.27.

32. Пенішкевич Я.І. Значення порушень тканинного фібринолізу в посттравматичній патології ока // Хірургічні проблеми і екологія: Матеріали симпозіуму з міжнародною участю. – Чернівці, 1995. – С. 103.

33. Пенішкевич Я.І. Про значення метаболітів арахідонової кислоти в посттравматичному запальному процесі ока // Тези доповідей ІХ З’їзду офтальмологів України. – Одеса, 1996. – С. 317–318.

34. Пенішкевич Я.І., Пінчук С.В., Карлійчук М.А., Кучук О.П. Стан системи ліпопероксидації при проникних пораненнях ока // Тези IV Міжнародної конференції з офтальмології. – Київ, 1998. – С. 164.

35. Пенішкевич Я.І., Кучук О.П, Карлійчук М.А., Пінчук С.В., Шулєніна Н.В. Зміни метаболізму арахідонової кислоти при травмах ока у білих щурів // Екологічні проблеми в хірургії та інших галузях медицини. – Чернівці, 1998. – С. 61.

36. Y.I. Penishkevich, Kuchuk O.P., Karliychuk M.О., Pinchuck S.V., L.P.Bilinska. Arachidonic acid metabolism` changes induced by eye trauma in white rats // Congress Book of 4<sup>th</sup> International Medical Students` Congress. – Katowice, 1998. – P. 136.

37. Красновид Т.А., Пенішкевич Я.І., Ковиліна І.В. Ефективність застосування парацетамолу для профілактики ускладнень післяопераційного та післятравматичного запального процесу ока // Тези наукової конференції офтальмологів, присвяченої 125–річчю з дня народження акад. В.П. Філатова. – Одеса, 2000. – С. 244–245.

38. Пенішкевич Я.І. Порівняльна ефективність впливу парацетамолу та дексаметазону на функціональний стан сітківки при післятравматичному запальному процесі ока // Тези ХІІ Міжнародного симпозіуму Одеса–Генуя "Хірургічне та медикаментозне відновлення органа зору". – Чернівці, 2001. – С. 121.

39. Пенішкевич Я.І., Карлійчук М.А., Пінчук С.В. Біоелектрична активність сітківки хворих із проникними пораненнями ока з пошкодженням війчастого тіла // Українські медичні вісті: Матеріали VI З’їзду Всеукраїнського лікарського товариства. – Чернівці, 2001. – Т.4. – №1 (62). – С. 89.

40. Пенішкевич Я.І., Карлійчук М.А., Пінчук С.В. Електрофізіологічне дослідження функціонального стану сітківки хворих із проникними корнеосклеральними пораненнями ока // Актуальні питання клініко–лабораторної діагностики захворювань людини: Матеріали науково–практичної конференції, присвяченої 10–річчю Чернівецького обласного медичного діагностичного центру. – Чернівці, 2001. – С. 195–197.

41. Пенішкевич Я.І., Карлійчук М.А., Пінчук С.В. Порівняльна ефективність впливу парацетамолу та дексаметазону на біоелектричну активність сітківки після екстракції катаракти // Праці ІІ симпозіуму "Сучасна хірургія катаракти в Україні". – Київ, 2001. – С. 72–73.

42. Пенішкевич Я.І., Ловля Г.Д., Шуленін В.О., Карлійчук М.А., Пінчук С.В. Клінічна оцінка ефективності застосування парацетамолу в перед– та післяопераційному періодах хірургії катаракти // Тези ХІІ Міжнародного симпозіуму Одеса–Генуя "Хірургічне та медикаментозне відновлення органа зору". – Чернівці, 2001. – С. 122–123.