1. Аналіз науково-методичної літератури свідчить, що питання фізичного виховання у ВНЗ вивчені недостатньо. Численні дослідження виявили низький рівень фізичної підготовленості студентів, стану здоров'я, рухової активності та інтересу до занять з фізичного виховання. Відсутність сформованої потреби студентів в систематичних заняттях фізичними вправами та байдуже ставлення до навчального процесу вимагають пошуку більш досконалих засобів і методів фізичного виховання у ВНЗ. У навчальному процесі доцільно відмовитись від примусового змісту фізичного виховання і звернутись до особистості студента, його інтересів і потреб у сфері фізичного виховання. 2. Результати дослідження, проведені зі студентками Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка, свідчать про те, що: - фізичний розвиток студенток за показниками довжини, маси тіла та ОГК знаходиться в межах норми. В процесі навчання параметри фізичного розвитку вірогідних змін не зазнають. За співвідношенням довжини і маси тіла спостерігається тенденція до дефіциту маси; - у студенток спостерігаються ознаки напруження роботи серцево-судинної і дихальної систем, помічено зростання показників ЧСС, артеріального тиску відповідно до вікових норм, виражена тенденція зниження середньостатистичних величин ЖЄЛ; - виявлена тенденція зниження фізичної підготовленості студенток (на 1 курсі студенток з високим рівнем фізичної підготовленості – 6,4%, вищим за середній – 27,7%, середнім – 40,4%, нижчим за середній – 25,5%; на 2 курсі – 5,9% студенток з високим рівнем фізичної підготовленості, 25,5% – з вищим за середній, 41,2% – з середнім і 29,4% – з нижчим за середній рівнем фізичної підготовленості; на 3 курсі 4,4% студенток мають високий рівень фізичної підготовленості, 22,2% – вищий за середній, 44,4% – середній і 28,9% – нижчий за середній; серед студенток 4 курсу – 2,6%, 10,3%, 41,0% та 46,1% відповідно; - результати дослідження рівня фізичного здоров’я свідчать про поступове його зниження з першого по четвертий курс (на першому курсі низький рівень фізичного здоров’я мають 19,1% студенток, на другому – 17,6%, на третьому – 33,3% і на четвертому – 30,8%); - необхідні зміни засобів і методів навчальних та позанавчальних занять для забезпечення позитивного впливу на рівень фізичної підготовленості та здоров’я студенток враховуючи інтереси, потреби і їх особистісні орієнтації. 3. Вивчення фізкультурно-оздоровчих потреб студенток дозволяє стверджувати, що провідним мотивом до занять фізичними вправами є бажання отримати залікову оцінку (56,3%). З метою зміцнення здоров’я відвідує заняття з фізичного виховання 21,2 % студенток. 35,9% опитаних дає негативну оцінку традиційному змістові навчальних форм занять фізичним вихованням і пропонує надати можливість займатися видами спорту за власним вибором (42,5%). Це, на їх думку, сприятиме зростанню інтересу до навчальних занять, підвищенню рівня фізичної підготовленості та зміцненню здоров’я. Серед найбільш бажаних видів спорту на заняттях з фізичного виховання студентки називають ритмічну гімнастику (21,4%), міні-футбол (17,2%), волейбол (16,8%). Друге рангове місце міні-футболу пояснюється тим, що 78,5% опитаних студенток – вихідці з сільських районів, де немає в достатній кількості басейнів, спортивних залів, а також кваліфікованих спеціалістів з фізичного виховання, а отже, і немає можливості займатись ритмічною гімнастикою, шейпінгом, аеробікою, плаванням, спортивними танцями та іншими видами спорту, що популярні серед студенток міст. 4. Експериментальна методика фізичної підготовки студенток засобами міні-футболу, впроваджена в Сумському державному педагогічному університеті ім. А.С.Макаренка передбачала можливість займатись обраним, пріоритетним видом спорту (міні-футболом), систему етапів, засобів і методів навчання, самостійну роботу студенток та запровадження регулярного контролю фізичної підготовленості студенток в кінці кожного змістового модулю навчальної програми. Розроблено співвідношення засобів фізичного виховання, що використовуються на заняттях з міні-футболу та комплекси вправ для концентрованго розвитку фізичних якостей, а також комплекси для додаткових (самостійних) занять студенток фізичними вправами. 5. В результаті впровадження в навчальний процес методики фізичної підготовки студенток засобами міні-футболу виявлено, що 76,6% студенток подобаються заняття за запропонованою методикою, 80% – оцінюють зміст занять на „відмінно” та „добре”. 90% – мають високий та середній рівень інтересу до занять, 53% – бадьорий настрій, 47% – відзначають позитивні емоції. 6. Серед найважливіших мотивів відвідування занять студентки, що займались міні-футболом, назвали: зміцнення та збереження здоров’я, формування гарної статури, спортивні досягнення студентів-спортсменів, підвищення працездатності та покращення настрою. Виявлено, що постійно займаються спортом у позанавчальний час 25,8% студенток і 32% студенток постійно беруть участь в спортивно-масових заходах ВНЗ. 46% студенток експериментальної групи не пропускають занять через хворобу, 25% – пропускають до 5 занять протягом навчального року, тоді як у студенток, що займались фізичним вихованням за традиційним змістом, ці показники становлять 5% та 38% відповідно. 7. Методика фізичної підготовки студенток засобами міні-футболу сприяла підвищенню рівня фізичної підготовленості (з високим та вищим за середній рівнем фізичної підготовленості кількість студенток збільшилась на 11,1% та 14,7%, а з середнім та нижчим за середній рівнем фізичної підготовленості – зменшилась на 11,2% та 14,8% відповідно) та рівня фізичного здоров’я (зросла кількість студенток з вищим за середній рівнем фізичного здоров’я – на 66,6%, і на 50,0% знизилася кількість студенток з низьким рівнем фізичного здоров’я ). 8. Впровадження експериментальної методики сприяло збільшенню обсягу загальної рухової активності у студенток експериментальної групи за період експерименту на 32,6%, обсяг фізкультурно-оздоровчої рухової активності студенток експериментальної групи збільшився на 42,6%. Значно зросли показники розумової працездатності у студенток експериментальної групи за навчальний рік: кількість переглянутих знаків – на 9,6 знаків, коефіцієнт точності виконаної роботи – на 0,12 ум. од., коефіцієнт продуктивності роботи – на 6,2 %. Покращився також на 12,1% показник фізичної працездатності у студенток експериментальної групи. Проведене дисертаційне дослідження не претендує на вивчення всіх аспектів фізичного виховання у вищих педагогічних навчальних закладах. Ми пропонуємо один із багатьох шляхів підвищення рівня фізичної підготовленості студенток. Більш детального дослідження потребує, на нашу думку, вплив таких методик на стан здоров’я студентів, їх соціальну активність, взаємозв’язок психічного і фізичного здоров’я. |