У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що виявляється в обґрунтуванні теоретико-методичних положень та рекомендацій, які забезпечують ефективність процесу формування фінансових результатів у підприємствах роздрібної торгівлі. У процесі дисертаційного дослідження було досягнуто поставленої мети, вирішено поставлені завдання та одержано такі результати: 1. Розглядаючи прибуток як складну економічну категорію та показник практичної діяльності підприємств, його місце, роль, джерела формування, а також економічний та бухгалтерський підхід до оцінки, агрегування доходів та витрат, розмежовано поняття «прибуток» та «фінансові результати». Це дозволило визначити, що фінансові результати являють собою бухгалтерську оцінку різниці між поточними доходами, в процесі їх формування, розподілу та використання, та відповідними їм елементами витрат підприємства за всіма видами діяльності протягом певного періоду часу і відповідно до нормативної бази складання фінансової звітності. 2. Виходячи із стандартизованого методу визначення величини фінансових результатів і вимог до складання фінансової звітності розмежовано їх види залежно від етапів формування та видів діяльності. Це дозволило представити фінансові результати як систему взаємозалежних показників і чітко визначити їх як самостійні об’єкти управління. 3. Враховуючи складність і особливості формування фінансових результатів в підприємствах роздрібної торгівлі та значну кількість визначальних факторів їх розміру та зміни, останні згруповані за наступними напрямками: фактори, що визначають доходи та витрати; фактори зовнішнього та внутрішнього середовища; фактори об’єктивні та суб’єктивні; групи факторів за видами діяльності. Це дозволяє підвищити цілеспрямованість управління фінансовими результатами. 4. Виходячи із змісту процесу господарювання, процес формування фінансових результатів визначено як частину загальної системи господарювання, що пов’язана з прийняттям рішень, щодо утворення необхідного їх розміру на рівні господарюючого суб’єкту для вирішення тактичних та оперативних цілей, і який складається з наступних етапів: визначення цілей відповідно до основних цілей розвитку торговельного підприємства; вибір критеріїв та визначення планових або нормативних їх значень; аналіз стану, ефективності та рівня впливу зовнішніх та внутрішніх факторів на процес формування фінансових результатів; визначення відхилення фактичних значень цільових показників від планових (або нормативних); обґрунтування альтернативних варіантів та заходів щодо зниження впливу негативних і підвищення впливу позитивних факторів; реалізація прийнятого варіанту; постійний моніторинг генерування доходів та оптимізації затрат і оцінка ефективності всього процесу та окремих його етапів. 5. Розглядаючи процес управління фінансовими результатами як процес розробки, прийняття та реалізації управлінських рішень за всіма основними аспектами їх формування та відповідно із основними стратегічними і тактичними цілями підприємства, сформульовано його основну мету та можливі підцілі. Основна мета полягає у забезпеченні необхідного їх розміру, який дозволяє здійснювати поточні розрахунки підприємства, зберігаючи стабільний рівень платоспроможності, і, в остаточному підсумку, дістати чистий прибуток у розмірі, що відповідає загальним цілям розвитку підприємства. Ця мета видозмінюється відповідно до загальних цілей розвитку і визначається через систему кількісних критеріїв: високі темпи розвитку; мінімальний рівень рентабельності та беззбиткова діяльність; рентабельність інвестованого капіталу. 6. Варіативний, цілеспрямований підхід до формування фінансових результатів та основні принципи теорії ефективності дозволили стверджувати, що ефективне формування фінансових результатів – це такий варіант прийняття рішень щодо генерування доходів і оптимізації витрат, який забезпечує підвищення рівня ефективності підприємства в цілому. Це, в свою чергу, стало основною розробки системи показників щодо оцінки ефективності формування фінансових результатів. З їх допомогою можна кількісно оцінити, як змінилися фінансові результати підприємства відповідно до показників, що беруть участь у їх формуванні як у динаміці, так і у структурі; виявити на якому етапі понесені найбільші втрати; кількісно визначити їх взаємозв’язок та ін. 7. Дослідження сучасного стану, динаміки, складу та ефективності формування фінансових результатів на рівні підприємств роздрібної торгівлі дозволило виявити тенденції їх розвитку: при загальному зменшенні кількості збиткових підприємств торгівлі параметри формування фінансових результатів істотно відрізняються залежно від їх розміру; співвідношення динаміки різних показників доходів, витрат і фінансових результатів не відповідає основним теоретичним положенням; найбільш ефективним процес формування фінансових результатів спостерігається у великих підприємствах, а найменш ефективним – у середніх; найменш ефективними етапами формування фінансових результатів є формування результатів від реалізації та від іншої звичайної діяльності. 8. Базуючись на результатах макроекономічного аналізу обґрунтовано мультиплікативну модель інтегрального показника, який складається з локальних показників, що враховують стан макросередовища, стан і перспективи розвитку галузі, стан конкуренції в цілому у галузі, стан найближчих конкурентів. Вона дозволяє в цілому оцінити характер і напрямок впливу зовнішнього оточення на фінансові результати підприємств роздрібної торгівлі. Використання кореляційного аналізу щодо визначення ступеня впливу внутрішніх факторів на фінансові результати дало змогу дійти висновку, що він істотно відрізняється за рівнем та напрямками зв’язку в розрізі груп підприємств і не завжди високі показники ефективності використання ресурсів призводять до високих значень фінансових результатів. 9. Результати факторного, кореляційного та маржинального аналізу стали основою розробки моделей, які дозволяють цілеспрямовано формувати необхідний розмір фінансових результатів. Перша модель відбиває зв’язок фінансових результатів з такими параметрами як операційний леверидж, роздрібні та закупівельні ціни, ціни і тарифи та ресурси і послуги, а також зміни фізичного обсягу продажу Друга – факторна модель, яка основана на синтезі методів прогнозування фінансових результатів, дозволяє системно та комплексно підійти до кількісної оцінки ступеня впливу факторів, змінюючи які можна впливати на кінцевий фінансовий результат. Апробація елементів даної моделі підтвердила її можливості та значущість в підвищенні ефективності формування фінансових результатів у підприємствах роздрібної торгівлі. |
