Анотація до роботи:

Розанова З.А. Ефективність ГАМК-похідних вітамінів в комплексному лікуванні регматогенного відшарування сітківки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.18 – Офтальмологія. – Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім.В.П.Філатова АМН України, Одеса, 2005.

Дисертацію присвячено питанням підвищення ефективності лікування хворих на регматогенне відшарування сітківки (РВС) шляхом застосування в до- та післяопераційному періоді антигіпоксантів для захисту нейронів сітківки. Дослідження на ізольованій сітківці та на відділах мозку і структурах ока експериментальних тварин показали, що нікотиноїл-ГАМК (пікамілон) інтенсивніше, ніж інші вивчені вітамінні похідні ГАМК проникає до сітківки, тобто перспективний до застосування для лікування патологічних станів сітківки, пов'язаних з гіпоксією. При застосуванні пікамілону в доопераційному періоді РВС відбувається поліпшення порогу електричної чутливості та лабільності за фосфеном на очах із РВС, та на парному оці, що свідчить про системний характер лікувальної дії пікамілону. Тривале лікування пікамілоном хворих на РВС протягом місяця в післяопераційному періоді приводить до підвищення гостроти зору прооперованого ока у терміні 3-6 місяців після операції до 0,4 у порівнянні із 0,2 у контрольній групі хворих.

1. Регматогенне відшарування сітківки є розповсюдженим інвалідизуючим захворюванням. Забезпечення прилягання сітківки після хірургічного втручання, як правило не супроводжується відновленням гостроти зору до початкового рівня. Проблема ретинопротекції сітківки при її регматогенному відшаруванні актуальна, на сьогоднішній момент знаходиться в стадії розвитку та потребує подальшого вивчення та розробки. Однією із значущих метаболічних систем сітківки є система ГАМК, на яку доцільно спрямувати пошук засобів корекції. Ефективність самої ГАМК обмежується її слабким проникненням у нейроструктури при системному застосуванні.

2. Вивчення транспорту ГАМК та її кон'югатів (ПАЛФ-ГАМК, нікотиноїл-ГАМК, біотиніл-ГАМК) в ізольовану сітківку великої рогатої худоби показало, що в умовах гіпоксії швидкість поглинання всіх сполук на 13-15% вище, ніж в умовах нормоксії. Швидкість поглинання нікотиноїл-ГАМК вища, ніж усіх вивчених препаратів, та з підвищенням концентрації в інкубаційному середовищі підвищується, не виявляючи ознак насичення, що є підставою для вибору його як ретинопротектору.

3. При підшкірному введенні еквімолярних доз (50 нмолей/г) мічених ГАМК та її кон'югатів морським свинкам у сітківку, більше ніж інші препарати проникає нікотиноїл-ГАМК (пікамілон). ГАМК та вивчені її похідні краще (в 5,4–2,0 рази) потрапляють у сітківку, ніж у відділи головного мозку, що свідчить про більшу проникливість для вивчених сполук гематоофтальмічного бар'єру, порівняно з гематоенцефалічним, та ставить ці сполуки в низку потенціальних ретинопротекторів.

4. У модельних умовах гіпоксії при системному застосуванні мічених ГАМК та її похідних (у дозі 50 нмолей/г) накопичення препаратів у сітківці підвищується або залишається незмінним, а в судинній оболонці та скловидному тілі знижується, що свідчить про перерозподіл введених з терапевтичною метою сполук на користь сітківки, як функціонально важливого елемента ока та посередньо вказує на підвищення метаболізму ГАМК та її похідних у сітківці.

5. Застосування препарату пікамілон (нікотиноїл-ГАМК) у хворих на регматогенне відшарування сітківки в передопераційному періоді дозволяє покращити функціональний стан сітківки, про що свідчить достовірне зниження порогу електричної чутливості у 75% хворих і підвищення електричної лабільності за фосфеном у 67,5% хворих на оці з наявністю РВС; а також зорового аналізатора в цілому, про що свідчить покращення показників електричної чутливості та лабільності за фосфеном і світлової чутливості парного ока до операції. Таким чином обґрунтовується доцільність передопераційного застосування пікамілону.

6. Пікамілон при системному застосуванні в післяопераційному періоді призводить до достовірного підвищення післяопераційної гостроти зору у терміні 3-6 місяців після операції з 0,2 у контрольній групі до 0,4 в основній групі. Це свідчить про доцільність тривалого призначення пікамілону в ранньому та віддаленому післяопераційному періоді.

7. Запропонований та патогенетично обґрунтований спосіб лікування хворих на регматогенне відшарування сітківки, що полягає в призначенні пікамілону до оперативного втручання із послідовним застосуванням його в комплексній терапії післяопераційного періоду, що забезпечує стійкий функціональний результат.

Публікації автора:

1. Логай И.М., Леус Н.Ф., Розанова З.А. Особенности поглощения сетчаткой меченых препаратов пикамилона и ГАМК // Физиологический журнал. -1991.-Т.37, №2.-С.116-118.

2.Тищенко Д.В., Розанова З.А. Розподіл [1-¹⁴С]-ГАМК та її кон'югатів із нікотинатом, пірідоксальфосфатом та біотином в тканина морських свинок при дії факторів замкненого простору // Фізіологічний журнал. -1993.-Т.39, №4.-С.33-38.

3. Розанова З.А. Кінетика поглинання ізольованою сітківкою бика ¹⁴C-ГАМК та її кон'югатів з деякими вітамінами групи В // Фізіологічний журнал. - 2001.-Т.47, №4.-С.63-66.

4. Розанова З.А., Костюшов В.В., Леус Н.Ф. Исследование активности ферментов субретинальной жидкости у больных с регматогенной отслойкой сетчатки // Офтальмологический журнал. -2004. -№4. -С.27-31.

5. Пасечникова Н.В., Розанова З.А., Чаура А.Г. Эффективность применения антигипоксического препарата пикамилон у больных с регматогенной отслойкой сетчатки // Офтальмологический журнал. -2005. -№1. -С.4-7.

6. Розанова З.А. Применение пикамилона в комплексной терапии восстановительного периода после оперативного лечения отслойки сетчатки // Материалы конференции "Пикамилон в современной неврологической и психиатрической практике". - Москва, 1994.-С.165.

7. Розанова З.А. Распределение 1-[¹⁴С]-ГАМК и её конъюгатов с никотинатом, пиридоксальфосфатом и биотином в тканях глаза при гипоксии // Тези X міжнародного симпозіума Одеса- Генуя. – Одеса, 1997. -С.208-209.

8. Rozanova Z.A. Protection of retina against hypoxia in retinal detachment surgery // XI Congress of the European Society of Ophthalmology: Final Program and Abstract Book.-Hungary, Budapest, 1997.- P.218.

9. Rodin S.S., Rozanova Z.A., Levitskaya G.V., Putienko A.A., Brazhnikova E.G. Some biochemical indexes of subretinal fluid in rhegmatogenous retinal detachment // Тези IV Украинсько-польської конференції з офтальмології.-Київ, 2003. -С.127-128.

10. Розанова З.А., Чаура А.Г. Влияние цереброваскулярного препарата пикамилон на световую чувствительность отслоенной сетчатки при ее регматогенной отслойке // Хірургічне лікування та реабілітація хворих з офтальмологічною патологією: Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю. -Київ, 2004.-С.187-188.