В ході вирішення поставленої проблеми і проведення відповідних дослід- жень одержано результати, які дозволяють зробити певні висновки, головними з яких є наступні: 1. Головними перевагами фермерської форми організації виробництва перед іншими є: її відповідність закономірностям сільськогосподарської праці; вища реактивність, мобільність і динамічність; справедливість у компенсації трудових затрат; фермерське господарство є консолідуючим фактором української сім’ї на селі; фермери є найбільш потенційними учасниками кооперації аграрного виробництва. 2. Специфікою галузі тваринництва, зокрема - мясного скотарства, є: порівняно більша капітало-, фондо- і енергомісткість продукції; стабільність і ритмічність виробничого процесу протягом року; особливості в калькуляції витрат на виробництво продукції; низький рівень оплатності продукції та окупності витрат; відсутність на сьогодні конкретної державної підтримки розвитку галузі; відсутність належної селекційно-племінної та переробної бази, наукових розробок перспективних напрямів розвитку галузі у фермерських господарствах. 3. Дослідження розвитку м’ясного скотарства у фермерських господарствах практично неможливо провести на належному рівні без здійснення системного підходу, складовими частинами якого є системний аналіз, комплексний аналіз та математичне моделювання. Система показників економічної ефективності виробництва продукції м’ясного скотарства у фермерських господарствах в ідеалі повинна бути так збудованою, щоб забезпечити комплексний підхід до визначення цієї ефективності з економічної, соціальної, технологічної, енергетичної та екологічної її сторін. 4. Уточнено розуміння суті і місця фермерського господарства як орга- нізаційної форми господарювання в аграрному секторі економіки, згідно з яким його можна визначити як сімейно-трудове об’єднання осіб, що спільно ведуть сільськогосподарське виробництво товарного характеру, господарюючи самостійно як господарська виробнича одиниця, забезпечуючи свій особистий добробут і розвиток господарства в умовах певної самостійності і гарантії права власності на засоби виробництва і вироблену продукцію на основі наступних принципів: добровільність створення, вибору партнерів і форми власності; свобода вибору варіантів розпорядження землею, повна економічна відповідальність за результати господарської діяльності; 5. З усієї системи показників ефективності виробництва продукції м’яса вдалось, крім показника рівня витрат кормів на одиницю виробленої продукції (в к.од.) у фермерських господарствах використати також показник трудомісткості одиниці продукції та показник середньодобового приросту живої маси однієї голови відгодівельного стада, показник рівня 17 собівартості одиниці продукції, незважаючи на труднощі, пов’язані зі збором необхідної інформації. 6. У фермерських господарствах Львівської області технологія вирощу- вання великої рогатої худоби витримується в середньому на 50%, внаслі- док чого в значній мірі і ефективність цієї галузі у вказаних госпо- дарствах є дуже низькою. Одним із вагомих факторів цього є незбалансо- вані раціони годівлі тварин. 7. Застосовуючи модель задачі, для молодняка великої рогатої худоби на відгодівлі 6-12 місяців з добовим приростом 800 г і живою масою 350 кг в результаті її розв’язку на ПК одержано оптимальний раціон годівлі, який включає сіно лучне злаково-різнотравне у кількості 1,42 кг, солому горохову – 0,35 кг, силос вико-вівсяний – 10,55 кг, силос кукурудзяний – 10,57 кг, дерть горохова – 1,48 кг, мелясу – 0,68 кг. Це також раціон силосного типу відгодівлі, де на силос припадає 60% від загальної кількості кормових одиниць в раціоні, грубі корми – 10%, концентровані корми – 30%. Даний раціон передбачає високу зоотехнічну і економічну ефективність його використання, оскільки забезпечує потребу в основних елементах поживності для тварин і має порівняно низьку собівартість – 99,6 коп. 8. З метою підвищення ефективності галузі м’ясного скотарства у фермерських господарствах слід розширювати масштаби цієї галузі шляхом розвитку постадійної міжгосподарської кооперації як горизонтального, так і вертикального типів, з залученням до цього інтегративного процесу переробницьких підприємницьких структур. 9. Система економічних показників, що характеризує відносини між інтегрованими підприємствами в цінах відтворення, передбачає державну підтримку виробників і дозволяє значно підвищити ефективність виробництва приросту живої маси в усіх типах підприємств. 10.Інтеграція та спеціалізація підприємств різних типів при вирощуванні і відгодівлі худоби на м’ясо дозволить знизити витрати праці на виробництво 1 ц приросту живої маси на 53-58%, а кормів – на 53% і довести їх до 12 люд.-год.і 9,2 ц к.од. з розрахунку на 1 ц. | 