Анотація до роботи:

Бордій Т.А. Ефективність інтерфероніндукуючої терапії у дітей, хворих на рецидивуючий та хронічний бронхіти. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, Харків, 2004.

Дисертація присвячена питанням удосконалення методів імунореабілітації дітей, хворих на рецидивуючий та хронічний бронхіти, на підставі вивчення клінічних особливостей, показників імунної системи, інтерферонового статусу та продукції фактору некрозу пухлин в періоді ремісії захворювань.

В роботі уточнено фактори ризику формування рецидивуючої та хронічної патології бронхів у дітей.

Досліджено особливості продукції інтерферонів та фактору некрозу пухлин клітинами периферійної крові, встановлено характер взаємозв’язків між показниками системного, місцевого імунітету та цитокінового статусу залежно від нозологічної форми.

Представлено клініко-імунологічне обґрунтування та вивчено ефективність застосування індуктора інтерферону - циклоферону в комплексі реабілітаційних заходів у дітей з рецидивуючим та хронічним бронхітом.

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі удосконалення реабілітації дітей, хворих на рецидивуючий та хронічний бронхіти, на основі вивчення особливостей їх імунного та цитокінового статусу та клініко-імунологічного обґрунтування доцільності використання індукторів інтерферону (циклоферону) в комплексі імунореабілітаційних заходів при даній патології.

2. Серед ендогенних та екзогенних чинників ризик формування рецидивуючого або хронічного варіанту перебігу бронхітів у дітей найбільшою мірою визначає характер респіраторної захворюваності на першому році життя (вік виникнення першого епізоду ГРЗ, частота та тяжкість ГРЗ, перенесених за цей період).

3. Період ремісії хронічного бронхіту у дітей характеризується стійкими аускультативних змінами в легенях та кашлем у сполученні з наявністю постійного ендобронхіту, а також рентгенологічних ознак бронхіального запалення і пневмосклерозу та вентиляційних порушень у більшості хворих. В періоді ремісії РБ респіраторна симптоматика, вентиляційні порушення, бронхологічні та рентгенологічні зміни виявляються у п’ятої частини хворих, переважно в перші тижні ремісії, і надалі регресують протягом 1-2 місяців.

4. У 17,1 % хворих на ХБ в періоді ремісії виявлено стійкий бронхообструктивний синдром, що вказує на можливість формування хронічного обструктивного бронхіту вже в дитячому віці.

5. Зміни системного імунітету у дітей, хворих на РБ та ХБ в періоді ремісії, мають односпрямований характер і проявляються низьким рівнем відносного (а при ХБ і абсолютного) вмісту Т-лімфоцитів переважно за рахунок хелперно-індукторної субпопуляції, що супроводжується порушенням балансу імунорегуляторних клітин, високим відносним та абсолютним вмістом В-лімфоцитів та дисімуноглобулінемією типу aMg при РБ та типу AMG при ХБ.

6. Стан природної резистентності хворих на РБ та ХБ в періоді ремісії характеризується зниженням фагоцитарної активності нейтрофілів з одночасною активацією їх поглинальної здатності та кисневозалежного метаболізму, а також зниженням вмісту натуральних кілерів.

7. В інтеркурентному періоді хвороби у 31,7 % дітей, хворих на РБ, та у 50,9 % дітей, хворих на ХБ, відзначається підвищення рівня ендогенного інтерферону, що вказує на наявність триваючого запального процесу. Незалежно від рівня ендогенного інтерферону у всіх хворих на РБ та ХБ в періоді ремісії має місце порушення здатності імунокомпетентних клітин до продукції - та -інтерферону. Продукція - та -інтерферону при РБ знижена відповідно у 7,26 та 3,88 разів порівняно з практично здоровими дітьми, а при ХБ – відповідно у 5,69 та 3,37 разів.

8. Продукція фактору некрозу пухлин клітинами периферійної крові дітей, хворих на РБ та ХБ в періоді ремісії, характеризується активацією спонтанного синтезу даного цитокіну при зниженні резервів його продукції у відповідь на індукцію.

9. Застосування циклоферону в комплексі реабілітаційних заходів при РБ та ХБ у дітей супроводжується нормалізацією показників клітинного імунітету та фагоцитозу, збільшенням вмісту натуральних кілерів, підвищенням здатності лейкоцитів до продукції - та -інтерферону, відновленням балансу між спонтанною та індукованою продукцією фактору некрозу пухлин. Клінічна ефективність застосування циклоферону виражається у зменшенні частоти епізодів ГРВІ протягом наступного року у 1,7-1,8 разів, зменшенні частоти загострень рецидивуючого та хронічного бронхіту (відповідно у 2,17 та у 2,35 разів), а також у скороченні тривалості загострень ХБ.

Публікації автора:

1. Інтерфероновий статус та продукція фактору некрозу пухлин у дітей з рецидивним бронхітом // Медичні перспективи. – 2002, Т. VII. – № 3. – С. 78-81. (Співавт.: Ю.К.Больбот, О.В.Братусь). Автором сумісно проведено імунологічне обстеження хворих, самостійно – аналіз результатів та оформлення роботи.

2. Реабілітація дітей, хворих на рецидивуючий бронхіт, з використанням циклоферону // Вестник физиотерапии и курортологии. – 2002. – № 3. – С. 59-61. (співавт. Ю.К.Больбот). Автором проведено обстеження хворих, статистична обробка даних та оформлення статті.

3. Стан неспецифічної резистентності при рецидивуючому та хронічному бронхіті у дітей // Вісник проблем біології і медицини. – 2003. – № 6. – С. 78-81.

4. Імунокорекція у дітей, хворих на рецидивуючий та хронічний бронхіт // Запорожский медицинский журнал. – 2003. – № 5. – С. 41-45. (Співавт. Ю.К.Больбот). Автором самостійно здійснено обстеження хворих, проаналізовані та оформлені результати дослідження.

5. Циклоферон в лікуванні хронічного бронхіту у дітей // ІІ Нац. з’їзд фармакологів України: Тези доповідей. – Дніпропетровськ, 2001. – С. 29. (Співавт.: Ю.К.Больбот, Р.В.Ковтуненко). Автором розроблено дизайн дослідження, проведено обстеження хворих, оброблені та оформлені результати.

6. Застосування циклоферону в комплексній терапії дітей, хворих на хронічний бронхіт // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2001. – №4. - С. 73. (Співавт.: Ю.К.Больбот, Р.В.Ковтуненко, С.В.Аліфанова, М.В.Калічевська). Автором проведено клініко-імунологічне обстеження хворих, статистична обробка результатів та оформлення роботи.

7. Сучасні аспекти імунокорекції при рецидивному бронхіті у дітей // Материалы конгресса педиатров с международным участием „Ребенок и общество: проблемы здоровья, воспитания и образования”. – К., 2001. – С. 92-93. (Співавт.: Ю.К.Больбот, О.В.Братусь, С.В.Аліфанова, Р.В.Ковтуненко, В.В.Баклунов). Автором сумісно проведено дослідження інтерферонового статусу хворих, самостійно – оцінка ефективності застосування індукторів інтерферону та оформлено роботу.

8. Порушення інтерферонового статусу та продукції фактору некрозу пухлин у дітей, хворих на рецидивуючий бронхіт, та їх корекція // Імунологія та алергологія. – 2002. – № 2. – С.40-41. (Співавт.: Ю.К.Больбот, О.В.Братусь, Р.В.Ковтуненко, О.В.Клімова). Автором проведено збір матеріалу, аналіз отриманих даних та написання роботи.

9. Циклоферон як засіб імунокорекції при рецидивному бронхіті у дітей // Перинатологія та педіатрія. – 2002. – № 3. – С. 99-100. (Співавт.: Ю.К.Больбот, О.В.Братусь, Р.В.Ковтуненко). Автором сумісно виконані імунологічні дослідження, самостійно – впровадження методу лікування, оцінка його ефективності та оформлення результатів.

10. Применение циклоферона при рецидивирующем бронхите у детей // 12-й Национальный конгресс по болезням органов дыхания: Сборник резюме. – М., 2002. – С. 198. (Співавт. Ю.К.Больбот, Н.И.Кузьменко). Автором виконано дослідження та оформлення роботи.

11. Інтерфероновий статус та продукція фактору некрозу пухлин при рецидивуючих та хронічних запальних захворюваннях бронхів у дітей // Вопросы детской пульмонологии и торакальной хирургии: Мат. научно-практической конференции. – Кривой Рог, 2002. – С. 59-60. (Співавт. Ю.К.Больбот, В.В.Баклунов, В.О.Огнянова, Г.М.Кондратенко, Л.Г.Мошик). Автором проведено обстеження хворих на рецидивуючий та хронічний бронхіт, статистична обробка результатів, оформлення роботи.

12. Імунологічні аспекти рецидивуючої та хронічної бронхолегеневої патології у дітей // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2003. – № 2 (додаток). – С. 38-39. (Співавт.: Ю.К.Больбот, С.В.Алифанова, Р.В.Ковтуненко). Автором сумісно проведено клініко-імунологічне обстеження хворих, самостійно – статистична обробка результатів.

13. До питання про оптимізацію антибактеріальної терапії при загостреннях хронічного бронхіту у дітей // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2003. – № 3. – С. 59. (Співавт.: Ю.К.Больбот, Р.В.Ковтуненко, М.В.Калічевська, С.В.Алифанова). Автором проведено дослідження, обробка результатів та написання роботи.

14. Рецидивний бронхіт у дітей: сучасний погляд на проблему // Матеріали конгресу педіатрів України „Актуальні проблеми і напрями розвитку педіатрії на сучасному етапі”. – К., 2003. – С. 87-88. (Співавт.: Ю.К.Больбот, Р.В.Ковтуненко, С.В.Алифанова). Автором сумісно проведено обстеження хворих, самостійно – оформлення роботи.