У дисертації запропоновано нові підходи до розв’язання актуального науково-практичного завдання розробки теоретичних засад та методичного забезпечення оцінювання ефективності інвестицій у розвиток персоналу підприємства. Одержані результати дозволили сформулювати пропозиції щодо вдосконалення інвестування розвитку людських ресурсів у контексті підвищення ефективності управління персоналом на промислових підприємствах. Конструктивні аспекти дослідження дають змогу зробити наступні висновки: 1. За сучасних умов відбуваються фундаментальні зміни характеру праці шляхом її ускладнення та інтелектуалізації, що обумовлює перетворення людського фактору виробництва на вирішальний базис усіх характеристик діяльності підприємства. Провідна роль високоякісної робочої сили у забезпеченні перспектив розвитку вітчизняних підприємств обумовлює об’єктивну необхідність постійного зростання кваліфікаційного рівня персоналу, що відбувається шляхом безперервного розвитку працівників. 2. Трактування розвитку персоналу, що існують в сучасній науці, потребують уточнення, позаяк переважно ґрунтуються на організаційному аспекті даного процесу та не повною мірою передають його сутність як складного системного об’єкту соціально-економічного дослідження. На основі синтезу та доповнення існуючих підходів у роботі запропоновано авторське визначення поняття «розвиток персоналу» як цілісного активного процесу удосконалення знань, умінь та навичок, а також реалізації потенційних можливостей працівників підприємства, що здійснюється через систему організаційно-економічних заходів, які передбачають навчання персоналу, його адаптацію, атестацію та планування трудової кар’єри. 3. З метою раціональної організації розвитку персоналу підприємства та підвищення його результативності систематизовано форми професійного навчання працівників за такими основними групами: змістом навчання; місцем проведення навчальних заходів; тривалістю навчального періоду; часом здійснення; характером отримуваних знань та навичок; суб’єктами навчання. 4. Обґрунтовано необхідність та з’ясовано економічну сутність інвестування в розвиток персоналу як важливої передумови формування та нарощення людського капіталу підприємства з метою отримання значного за обсягом і тривалого за часом економічного і соціального ефектів. Здійснено класифікацію інвестицій у розвиток персоналу підприємства за наступними ознаками: соціально-економічною сутністю (витрати на навчання, охорону здоров’я, виробничу адаптацію та атестацію працівників, на професійно-кваліфікаційне просування, посилення мотивації до праці); джерелами фінансування (власні та залучені); терміном інвестування (короткострокові та довгострокові). 5. З метою дослідження ефективності інвестицій у розвиток персоналу підприємства узагальнено та адаптовано до особливостей навчальних заходів основні методи оцінки ефективності інвестиційних проектів, а саме: метод чистої приведеної (теперішньої) вартості; метод внутрішньої норми доходності; метод індексів прибутковості; метод точок Фішера. Труднощі застосування цих методів при оцінці ефективності інвестування у розвиток персоналу підприємства полягають в тому, що вони базуються виключно на фінансових аспектах інвестування та не враховують фактору невизначеності індивідуальної поведінки працівника. Для подолання зазначених труднощів запропонована інтегральна методика, що доповнює фінансові методи оцінки ефективності інвестицій у розвиток персоналу показниками, які враховують людський фактор та дозволяють оцінити досягнутий рівень розвитку працівників. 6. Результати аналізу процесів інвестування у розвиток персоналу на промислових підприємствах України свідчать про те, що вітчизняні підприємства недооцінюють значення інвестицій у розвиток працівників як передумови формування високоякісної та конкурентоспроможної робочої сили. З огляду на це особливої ваги набуває доведення роботодавцям необхідності переорієнтації з матеріально-речового на людський чинник виробництва, реалізації підходу до працівника як до капіталу – об’єкту інвестицій з високою нормою віддачі. 7. Здійснено обчислення показників ефективності інвестицій у заходи з розвитку персоналу на десяти підприємствах обробної промисловості, результати якого підтвердили доцільність здійснення таких вкладень. З’ясовано, що найбільш прибутковими та успішними на ринку є саме ті суб’єкти господарювання, які активно інвестують кошти у навчання своїх працівників. Такий висновок підтверджений на основі економіко-математичного обґрунтування, що описує залежність впливу частки навченого персоналу у загальній кількості штатних працівників на обсяг валового прибутку підприємства у розрахунку на одного працівника. 8. На вітчизняних підприємствах поки що не створено єдиної системи показників, які описують та прогнозують динаміку витрат на персонал та продуктивності використання людських ресурсів, що значно утруднює результативне управління процесами розвитку персоналу. Зважаючи на це, розроблено систему показників розвитку персоналу на мікроекономічному рівні. Також запропоновано узагальнену систему показників людських ресурсів підприємства, яка враховує характеристики не лише розвитку персоналу, але й його залучення, утримання та збереження, а також дозволяє відслідковувати вплив зміни одного параметра даної системи на усі інші. Акцентовано увагу на вартісних, кількісних та якісних показних з їх диференціацією за абсолютними та відносними величинами. 9. Суттєвим важелем активізації інвестиційних процесів та підвищення ефективності інвестицій у заходи з розвитку персоналу на вітчизняних підприємствах є використання засобів соціального партнерства, що передбачає поєднання зусиль держави, підприємств та найманих працівників. Обґрунтовано головні напрямки діяльності соціальних партнерів, зокрема: формування державної стратегії розвитку персоналу; створення регіональних та галузевих структур з питань професійної підготовки; мобілізація фінансових ресурсів для здійснення заходів з розвитку персоналу; укладання колективних угод, які містять положення про безперервну освіту працівників; створення національного стандарту якості, що буде відображати прогресивну практику підвищення ефективності діяльності підприємств за рахунок розвитку їх працівників. 10. З’ясовано, що ефективність інвестицій у підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників підприємства значною мірою залежить від ефективності організації навчальних процесів, що досягається на проектній основі. Розроблено модель проекту розвитку персоналу, що характеризується чіткою структурованістю та містить послідовні етапи: період планування проекту, реалізації проекту та період корисної дії. Організація розвитку персоналу на засадах проектного підходу дозволяє чітко налагодити навчальні процеси, збільшити їх результативність та максимізувати віддачу від інвестованих у них коштів. Застосування розроблених у дисертаційній роботі пропозицій та рекомендацій щодо підвищення ефективності інвестицій у розвиток людських ресурсів стане підґрунтям формування висококваліфікованого персоналу, здатного забезпечити зростання конкурентоспроможності та прибутковості вітчизняних підприємств. | 