У дисертації вперше запропоновано новий спосіб комплексного лікування синдрому обструктивного сонного апное у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень, бронхіальну астму із застосуванням електростимуляції мязів глотки і гортані та селективного b2-агоністу адренорецепторів пролонгованої дії. Вивчено вплив запропонованого лікування на клінічну ефективність синдрому обструктивного сонного апное, динаміку клінічних проявів хронічного обструктивного захворювання легень, бронхіальної астми, функцію зовнішнього дихання та на показники полісомнографії. 1. Синдром обструктивного сонного апное в поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень, бронхіальною астмою взаємно погіршують перебіг обох патологій і потребують комплексного підходу до лікування таких хворих. Не існує даних відносно ефективності терапевтичного лікування цієї поєднаної патології. 2. Включення в комплексну терапію синдрома обструктивного сонного апное у хворих на бронхіальну астму, хронічне обструктивне захворювання легень електростимуляції м`язів глотки і гортані та пролонгованого b2-агоніста дозволяє зменшити симптоми синдрому обструктивного сонного апное у хворих на бронхіальну астму, в середньому, на 20,5 %, у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень на 16,3 %. При цьому в группі хворих на бронхіальну астму спостерігається достовірне зменшення кількості пацієнтів з наявністю пауз уві сні по закінченні 10 процедур електростимуляції; через 2 місяці лікування достовірно зменшується кількість пацієнтів, які мали проблеми із засинанням, скаржились на денну втомлюваність, головний біль, як наслідок покращання якості сну і денної активності. У хворих на хронічне обструктивне захворювання легень симптоми синдрома обструктивного сонного апное також мали тенденцію до покращання. 3. Комплексна терапія хворих на бронхіальну астму із застосуванням електростимуляції м`язів глотки і гортані та пролонгованого b2-агоніста призводила до достовірного зменшення загального астма-рахунку з (4,5 ± 0,5) до (2,9 ±0,2) балів, нічних пробуджень через симптоми бронхіальної астми з (2,3 ± 0,2) до (1,3 ± 0,1) балів, кількості застосування b2-агоністів короткої дії з (2,5 ± 0,1) до (1,7 ± 0,2) інгаляцій на добу, достовірного збільшення пікової об`ємної швидкості видиху з (399,2 ± 25,1) до (540,6 ± 14,5) л/хв після 10 процедур електростимуляції. Позитивна динаміка клінічних показників бронхіальної астми тривала до кінця 2-х місячного курсу лікування. Клінічні показники хворих на хронічне обструктивне захворювання легень мали лише тенденцію до покращання. 4. Комплексне лікування хворих на бронхіальну астму із застосуванням електростимуляції м`язів глотки та гортані та пролонгованого b2-агоніста позитивно впливає на функцію зовнішнього дихання: достовірно зменшується загальний бронхіальний опір з (130,4 ± 8,6) % до (106,5 ± 7,9) %, залишковий об`єм легень з (158,7 ± 8,5) % до (133,4 ± 8,5) %, достовірно збільшується об`єм форсованого видиху за першу секунду з (65,7 ± 4,6) % до (78,1 ± 4,2) % по закінченні курсу електростимуляції. Через 2 місяці лікування спостерігається повна нормалізація загального бронхіального опору до (98,5 ± 8,7) %, достовірне зменшення залишкового об`єму легень до (127,0 ± 8,3) %, достовірне збільшення об`єму форсованого видиху за першу секунду до (83,3 ± 4,4) %, пікової об`ємної швидкості видиху з (59,5 ± 6,0) % до (78,7 ± 6,4) %. Показники функції зовнішнього дихання у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень мають лише тенденцію до покращання. 5. Застосування електростимуляції м`язів глотки і гортані та селективного b2-агоніста адренорецепторів пролонгованої дії в комплексній терапії синдрому обструктивного сонного апное поліпшує показники полісомнографії у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень, в середньому, на 21,6 %. При цьому достовірно зменшується індекс апное з (19,9 ± 3,8)/год до (9,7 ± 2,8)/год, індекс дихальних розладів з (24,7 ± 4,9)/год до (12,5 ± 4,7)/год, значно скорочується тривалість REM-фази сну по закінченні 10 процедур електростимуляції; достовірно зменшується індекс апное до (7,9 ± 3,0)/год, індекс дихальних розладів до (11,6 ± 2,9)/год через 2 місяці лікування. 6. При застосуванні електростимуляції м`язів глотки і гортані та селективного b2-агоніста адренорецепторів пролонгованої дії в комплексній терапії синдрому обструктивного сонного апное у хворих на бронхіальну астму спостерігається покращання показників полісомнографії, в середньому, на 20,2 %. При цьому достовірно зменшується індекс апное з (17,1 ± 4,1)/год до (7,6 ± 1,4)/год, індекс дихальних розладів з (22,4 ± 5,7)/год до (9,3 ± 1,9)/год по закінченні 10 процедур електростимуляції; достовірно зменшується індекс апное до (7,0 ± 2,0)/год, індекс дихальних розладів до (8,7 ± 2,6)/год, значно скорочується тривалість REM-фази сну з (39,9 ± 6,6) % до (23,3 ± 3,8) % через 2 місяці лікування. Практичні рекомендації
Рекомендується використання електростимуляції м`язів глотки і гортані та пролонгованого b2-агоніста в комплексному лікуванні хворих на хронічне обструктивне захворювання легень, бронхіальну астму в поєднанні з синдромом обструктивного сонного апное. Тривалість процедури електростимуляції 20 хвилин № 10; амплітуда імпульсів в межах 20-55 мА, частота модуляції від 20 до 120 Гц. Електроди закріплюються на тілі пацієнта паравертебрально на рівні С4-С7 (2 електроди) і на м`язи глотки й гортані (2 електроди). Включення в комплексну терапію електростимуляції м`язів глотки і гортані та пролонгованого b2-агоніста підвищує ефективність лікування синдрому обструктивного сонного апное у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень, в середньому, на 21,6 %, у хворих на бронхіальну астму, в середньому, на 20,2 %. |