Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 - акушерство і гінекологія. – Вінницький державний медичний університет ім. М.І.Пирогова МОЗ України, Вінниця, 2002.
Під спостереженням перебували 120 вагітних із загостренням хронічного пієлонефриту і 20 жінок із фізіологічним перебігом вагітності, які були розподілені на групи: І - вагітні із хронічним пієлонефритом, які отримували базову терапію (контрольна група) (n=30); ІІ - вагітні із хронічним пієлонефритом, які отримували базову терапію у поєднанні із фітолізином (n=30); ІІІ - вагітні із хронічним пієлонефритом, які отримували базову терапію у поєднанні із a-токоферолом (n=30); ІV - вагітні із хронічним пієлонефритом, які отримували базову терапію у поєднанні із фітолізином і a-токоферолом (n=30); V - вагітні із фізіологічним перебігом вагітності (n=20).
Використанні клініко-лабораторні та біохімічні обстеження вагітних, морфологічне дослідження плаценти породіль.
Встановлено, що лікування загостреного хронічного пієлонефриту у вагітних із застосуванням базової терапії призводить до покращення клініко-лабораторних і біохімічних показників та ренобіометричних показників УЗ-дослідження нирок у 57,3% обстежених, застосування фітолізину у поєднанні із базовою терапією викликає позитивний терапевтичний ефект у 70,3% вагітних, а у поєднанні із a-токоферолом - у 72,9% вагітних, комплексне застосування фітолізину і a-токоферолу на фоні базової терапії ефективне у 88,6% вагітних.
Патоморфологічні зміни в плаценті породіль при пієлонефриті після використання базової терапії є неспецифічними. Вони проявляються набряково-інфільтративними та дистрофічно-некротичними процесами на фоні виражених розладів місцевого кровообігу та активації явищ апоптозу. Комплексна терапія сприяє відновленню морфо-функціонального стану плаценти, веде до пригнічення набряково-інфільтративних і дистрофічно-некротичних роцесів та явищ апоптозу, активує внутрішньоклітинні компенсаторно-пристосувальні реакції, що позитивно відображається на гісто-ультраструктурній організації синцитіо-капілярних мембран.
1. Загострення хронічного пієлонефриту негативно впливає на загальний стан організму жінки, що дозволяє віднести його до факторів ризику виникнення ускладнень як під час вагітності, так і у післяпологовому періоді. У пацієнток на фоні порушення функціональної здатності нирок посилюються процеси ПОЛ, що приводить до зниження активності системи антиоксидантного захисту організму, яке сприяє прогресуванню ниркової недостатності, негативно впливає на клінічний перебіг захворювання, стан чашечково-мискової системи нирок матері та гісто-ультраструктурну організацію плаценти.
2. Лікування загостреного хронічного пієлонефриту у вагітних із застосуванням базової терапії призводить до покращення клініко-лабораторних показників у 57,3% обстежених. Поряд з цим, не відбувається суттєвих позитивних змін у системі антиоксидантного і антитоксичного захисту організму, про що свідчать показники біохімічних аналізів крові. Незначно зменшуються лінійні і об‘ємні параметри нирок, на що вказують результати їх УЗ дослідження.
3. Застосування фітолізину у поєднанні із базовою терапією викликає позитивний терапевтичний ефект у 70,3% вагітних, що супроводжується покращенням загального стану вагітних, показників складу периферичної крові та сечі, функціональних показників ниркової діяльності, зменшенням рівня концентрації молекул середньої маси та ознак ендогенної інтоксикації, зменшенням лінійних і об‘ємних показників нирок.
4. Застосування a-токоферолу у поєднанні з базовою терапією викликає позитивний терапевтичний ефект у 72,9% вагітних, що супроводжується покращенням загального стану вагітних, показників клініко-лабораторного дослідження крові і сечі, зменшенням розмірів нирок, що обумовлюється активацією системи антиоксидантного захисту організму та пригніченням вільнорадикального окислення ліпідів і проявляється зменшенням проявів ушкодження клітин.
5. Комплексне застосування фітолізину і a-токоферолу на фоні базової терапії ефективне у 88,6% вагітних. Воно найбільш оптимально впливає на загальний стан вагітних, покращення клініко-лабораторних показників периферичної крові і сечі, активацію системи антиоксидантного захисту організму матері, зменшує ендогенну інтоксикацію, покращує функціональні здатності нирок за рахунок нормалізації параметрів нирок в цілому і чашечково-мискової системи, зокрема.
6. Патоморфологічні зміни в плаценті породіль при пієлонефриті після проведеної базової терапії є неспецифічними і можуть бути віднесені до інволютивно-проліферативних, набряково-інфільтративних та дистрофічно-некротичних процесів з вираженими розладами місцевого кровообігу та активацією явищ апоптозу на фоні пригнічення внутрішньоклітинних компенсаторно-пристосувальних реакцій.
7. При використанні базової терапії у поєднанні з фітолізином в плаценті спостерігається зменшення набряково-інфільтративних явищ. Застосування a-токоферолу на фоні базової терапії супроводжується значним пригніченням проявів дистрофічно-некротичних процесів, особливо явищ апоптозу у клітинних компонентах ворсинчастого і гладкого хоріону, які є динамічними і найбільш чутливими структурами плаценти до впливу ушкоджуючих факторів екзо- та ендогенного походження.
8. Комплексна терапія із поєднаним застосуванням фітолізину і a-токоферолу сприяє більш повному відновленню морфо-функціонального стану плаценти, веде до зменшення проявів набряково-інфільтративних явищ, дистрофічно-некротичних процесів та процесів апоптозу, активізує внутрішньоклітинні компенсаторно-пристосувальні реакції, що позитивно відображається на гісто-ультраструктурній організації синцитіо-капілярних мембран.
9. Результати проведеного комплексного клінічного, біохімічного, інструментального обстеження та морфологічне дослідження плаценти вагітних із пієлонефритом дозволили встановити ряд нових, морфометрично обгрунтованих даних, які суттєво доповнюють існуючі уявлення про етіопатогенез цього захворювання, особливості його клінічного перебігу, мають важливе теоретичне та практичне значення і обгрунтовують можливість застосування ефективного комплексного лікування.
Публікації автора:
1. Левицький І.В. Особливості комплексного лікування паталогії нирок у вагітних // Галицький лікарський вісник – Івано-Франківськ, 1999. –Т.6, № 3.- С. 99.
2. Левицький І.В. Застосування в комплексній терапії хронічного пієлонефриту токофелолу та фітолізину // Науковий вісник Ужгородського університету, серія “Медицина”, вип. 12, 2000. С. 89-91.
3. Левицький І.В. Плацента та її морфологічні зміни при пієлонефриті та поєднаних пізніх гестозах // Галицький лікарський вісник - Івано-Франківськ, 1999. - Т. 6, № 1. - С. 96-97.
4. Левицький І.В. Апоптоз та некроз клітинних компонентів плаценти при пієлонефриті та пізніх гестозах // Буковинський медичний вісник. – Чернівці, 2000.- Т.4, №2.- С. 83-87.
5. Левицький І.В. Морфологічні зміни плаценти породіль, які під час вагітності хворіли пієлонефритом у поєднанні з пізнім гестозом та отримували базову терапію// Український медичний альманах. - 2000. - Том 3, № 1 (додаток). - С. 35.
6. Левицький І.В. Зміни структурної організації плаценти при пієлонефриті та поєднаних пізніх гестозах // Український медичний альманах. - 2000. - Том 3, № 3. - С. 92-94.
7. Гудивок І.І., Савич Н.Б., Нейко О.В., Левицький І.В. Перебіг вагітності та пологів при хронічному пієлонефриті // Збірник наукових праць Асоціації акушерів і гінекологів України. – Київ, 1999.- С.254-256. (автору належать дані про перебіг вагітності на фоні загострення хронічного пієлонефриту).
8. Нейко Є.М., Левицький В.А., Максимчук Т.П, Шутка Б.В, Левицький І.В., Заєць Л.М. Прояви апоптозу у складових компонентах простої рефлекторної дуги та у плаценті // Галицький лікарський вісник - Івано-Франківськ, 2000. – Т.7, № 2.- С. 10-14. (автору належать дані про морфологічні зміни в плаценті, в тому числі описання явищ апопозу в цьому органі, на фоні базової терапії пієлонефриту).
9. Левицький В.А., Левицький І.В., Попель С.Л., Заяць Л.М. Явища апоптозу нервових елементів простої рефлекторної дуги і плаценти при комплексному лікуванні пієлонефриту та гестозу вагітних // Буковинський медичний вісник, - Чернівці, 2001. – Т. 5, № 3-4.- С.65-67 (автору належить описання явищ апоптозу у плаценті породіль після комплексного лікування пієлонефриту).
10. Volodimir A. Levitsky, Igor V. Levitsky. Apoptosis in nervous system and in placenta // Challenges of mutation research for the XXIst century: Abstracts of 30th annual meeting of European environmental mutagen society. - Budapest, 2000. - P. 163. (автору належить описання явищ апоптозу у плаценті після лікування пієлонефриту за допомогою базової терапії).
11. Кухта О.П., Левицький І.В. Обгрунтування комбінованого застосування антибіотиків і імуномо-дуляторів при запальних процесах нирок і геніталій // Тези доповідей 65 конференції наукового студентського товариства. - Івано-Франківськ, 1996. - С. 34. (автору належить обґрунтування застосування антибіотиків у лікуванні пієлонефриту у вагітних).
