Анотація до роботи:

Ціповяз С.В. Ефективність ліпосомальних форм аналогів нейропептидів при лікуванні експериментального панкреатиту (експериментальне дослідження). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.05. - фармакологія. - Одеський державний медичний університет МОЗ України, Одеса, 2002.

В дисертації досліджується ефективність ліпосомальних форм сандостатину та даларгіну за умов гострого експериментального панкреатиту у щурів з метою розробки методики комплексної патогенетичної корекції даної патології.

Показано, що розвиток ГЕП у щурів супроводжується зростанням активності нейтральних і кислих протеаз, збільшенням концентрації a₁-антитрипсину і зниженням концентрації білка в крові. Це супроводжується інтенсифікацією процесів ПОЛ і пригніченням антирадикального захисту в тканині підшлункової залози і печінки. Зазначене є можливими патогенетичними механізмами формування ГЕП.

За нормалізацією показників активності системи протеолізу, виразності процесів

ліпопероксидації та антирадикального захисту в тканині підшлункової залози і печінки, показниками резистентності мембран еритроцитів, а також за вмістом загального холестерину і загальних фосфоліпідів ефективність ліпосомального сандостатину перевищувала таку ж у ліпосом і сандостатину, а активність ліпосомального даларгіну перевищувала таку ж у даларгіну.

Висока фармакологічна ефективність ліпосомальної форми сандостатина порівняно з нативними ліпосомами та неліпосомальною формою сандостатина, а також з ліпосомальною та неліпосомальною формами даларгіну, за умов гострого експериментального панкреатиту, дає змогу рекомендувати її для подальшого клінічного дослідження та впровадження у виробництво в якості нової лікарської форми.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове розв’язання наукової проблеми – пошуку нових шляхів комплексного лікування гострого експериментального панкреатиту. На підставі дослідження відомих та встановлення нових суттєвих механізмів реалізації захисної дії ліпосомальних форм сандостатину та даларгіну за умов експериментального панкреатиту, запропоновано принципово новий ефективний метод його фармакологічної корекції за допомогою вживання розроблених ліпосомальних форм аналогів нейропептидів.

1. За експериментальних умов гострий панкреатит відтворюється у щурів при травматичному впливі на тканині підшлункової залози. Після зазначеного впливу у тварин розвивався гострий експериментальний панкреатит, котрий верифікувався біохімічними тестами, максимальна виразність котрих відзначалася на 3-ю добу.

2. Формування ГЕП у щурів характерується зростанням активності нейтральних і кислих протеаз, збільшенням концентрації a₁-антитрипсину і зменшенням концентрації білка в крові. Це супроводжується інтенсифікацією процесів ПОЛ і зниженням рівня антиоксидантного захисту в тканині підшлункової залози і печінки. При цьому у щурів зменшується перекисна резистентність еритроцитів та зростає сумарна пероксидазна активність крові, зменшується концентрація загального холестерину та вміст загальних фосфоліпідів у сироватці крові, що є важними патогенетичними критеріями експериментальної моделі гострого панкреатиту.

3. Щоденне уведення щурам із гострим експериментальним панкреатитом ліпосомальних форм сандостатину й даларгіну (50 мкг/кг, внутрішньочеревно) сприяло розвитку виразної фармакотерапевтичної дії на 3-ю добу, про що свідчить нормалізація показників, які вивчалися.

4. За нормалізацією показників активності системи протеоліза, виразності процесів ліпопероксидації і антиоксидантного захисту в тканині підшлункової залози і печінки, показниками резистентності мембран еритроцитів, а також за вмістом загального холестерину та загальних фосфоліпідів, ефективність ліпосомального сандостатину перевищувала таку ж у окремих ліпосом і вільного сандостатину, а активність

ліпосомального даларгіну перевищувала таку ж у вільного даларгіну.

5. Нівелювання зазначених розладів за умов ГЕП свідчить про те, що для реалізації захисної дії сандостатину й даларгіну необхідно пролонгування терміну їх дії в крово-носному руслі, що досягалося через їх залучення в ліпосомальну оболонку. Захисна дія препаратів реалізується через їх переважне накопичення в тканині підшлункової залози, а також завдяки антиоксидантним та мембранопротекторним ефектам як ліпосом, так і пептидів.

6. Виявлена висока фармакологічна ефективність ліпосомальної форми сандостатину порівняно з нативними ліпосомами і неліпосомальною формою сандостатину, а також з ліпосомальною і неліпосомальною формами даларгіну при ГЕП дозволяє рекомендувати її для подальшого клінічного вивчення і впровадження у виробництво в якості нової лікарської форми.

Публікації автора:

1. Влияние аналога энкефалинов на нейрогуморальную регуляцию при остром панкреатите // Вісник морської медицини. –1999. -№2. –С.100-101 (у співавт. з Демидовим В.М., Торбинським А.М., Торбинським А.А.).

2. Нейрогуморальные нарушения при остром панкреатите и их коррекция // Анналы хир. гепатол. -1999. -Т.4, №2. -С.283-284 (у співавт. з Марковим В.О.).

3. Антиоксидантні ефекти ліпосомального сандостатину у щурів за умов моделі хронічного стресу // Одеський медичний журнал. –2000. -№1. –С. 27-29 (у спів-

авт. з Демидовим В.М., Марковим В.О.).

4. К вопросу о механизмах реализации корригирующего действия липосомальных форм аналогов нейропептидов в экспериментальных условиях различных форм патологии органов брюшной полости при модуляции активности симпатического и парасимпатического отделов вегетативной нервной системы // Архив клин. и эксперим. медицины. –2000. –Т.9, №1. –С.119-122 (у співавт. з Демидовим В.М., Демидовим С.М., Кошельнік О.Л., Марковим В.О., Лапшиним Д.Є.).

5. Патогенетичне обгрунтування застосування ліпосомальної форми сандостатину в комплексній терапії гострого експериментального панкреатиту // Львівський медичний часопис. –2000. –Т.6, №2. –С.45-48 (у співавт. з Демидовим В.М., Дмитрієвим Б.І., Торбинським А.М., Котіком Ю.М.).

6. Экспериментальное подтверждение эффективности липосомальной формы даларгина в отношении стабилизации клеточных мембран эритроцитов в условиях хронического панкреатита // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика. –2000. –Книга 4, Вип. 9. –С.979-982 (у співавт. з Торбинським А.М.).

7. Ліпосомальні форми даларгіну та сандостатину сприяють розвиткові позитивного ефекту за умов експериментального гострого панкреатиту у щурів //

Гастроентерологія. –2000. –Вип. 31. –С.80-87 (у співавт. з Демидовим В.М., Демидовим С.М.).

8. Подовження терміну фармакодинамічної дії сандостатину через залучення його до ліпосомальної оболонки // Вісник морської медицини. –2001. -№1(13). –С.125-127.

9. Эффективность аналогов липосомальных форм нейропептидов в отношении изменения липидного состава мембран эритроцитов у крыс с острым экспериментальным панкреатитом // Вісник морської медицини. –2001. -№2(14). –С.113-117 (у співавт. з Демидовим В.М.).

10. Антиоксидантна ефективність ліпосомальних форм сандостатину і даларгіну в тканині підшлункової залози у щурів при лікуванні експериментального панкреатиту // Одеський медичний журнал. –2001. -№5. –С.6-9.

11. Дослідження ролі активування синтезу окису азоту у патогенезі експериментального гострого панкреатиту у щурів // Тез. доп. VIII Конгресу СФУЛТ. –Львів-Трускавець, 2000. –С.444 (у співавт. з Демидовим В.М., Демидовим С.М.).

12. Хирургическая тактика лечения хронического панкреатита, осложненного псев-

докистой // Хирургия поджелудочной железы на рубеже веков. –Матер. Россий-ско-германского симп. –М., 2000. –С.46-47 (у співавт. з Демидовим В.М., Марковим В.О.).

13. Застосування нової фармакологічної сполуки – ліпосомального сандостатину при лікуванні експериментального панкреатиту // Фармакологія 2001 – крок у майбутнє. –Тези ІІ Нац. з’їзду фармакологів України. –Дніпропетровськ, 2001. –С.267.