Анотація до роботи:

Волкова Т.М. Ефективність модифікованого методу переважної фіксації погляду при візометрії дітей раннього віку. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.18 – офтальмологія. – Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України, Одеса, 2006.

Дисертація присвячена актуальній проблемі об’єктивізації візометрії дітей раннього віку як здорових, так і з неврологічними і офтальмологічними захворюваннями. Визначено напрями удосконалення традиційного методу переважної фіксації погляду (ТМ ПФП). Розроблені і запропоновані нові тестові оціночні карти із стушованими контурами і закругленими кутами тестових полів і приладове забезпечення для модифікованого метода переважної фіксації погляду (ММ ПФП), використання яких значно підвищує об’єктивність і точність інформації з оцінки гостроти зору при значному скороченні затрат часу на дослідження кожної дитини. Одержані нові дані про строки формування макулярного і фовеолярного рефлексів, які співставлені з темпами розвитку гостроти зору у здорових дітей до 2 років. Застосування модифікованого метода ПФП забезпечує зменшення затрат часу на дослідження гостроти зору кожної дитини у порівнянні з ТМ ПФП на 16,2%, з методом реєстрації ОКН (МР ОКН) – на 40,6% та з використанням таблиці Орлової (МВДТ Орлової) на 14,4%. Визначені можливості використання різних методів для визначення гостроти зору дітей раннього віку – здорових, з невропатологією та з офтальмопатологією, які складають відповідно для модифікованого М ПФП – 100; 98,6; 100%; для МР ОКН – 100; 83,1; 100%; для МВДТ Орлової– 70; 41,9; 88,3% від кількості дітей, що підлягали дослідженню. Визначені для модифікованого М ПФП фізіологічні значення гостроти зору здорових дітей від 1 до 48 місячного віку, які пропонується використовувати як нормативні при формуванні груп ризику розвитку косоокості, амбліопії, порушень бінокулярних функцій тощо.

1. Проблема об’єктивізації візометрії дітей раннього віку обумовлює необхідність удосконалення існуючих і розробки нових методів оцінки гостроти зору, а також вивчення її зв’язку із строками формування макулярних світлових рефлексів, а тому є актуальною задачею сучасної дитячої офтальмології.

2. Запропонована модифікована методика візометрії у дітей раннього віку на основі методу переважної фіксації погляду, яка включає: оціночні карти із стушованими контурами і закругленими кутами тестових полів, об’єктивну реєстрацію спрямованості погляду дитини і часу його фіксації.

3. Показані офтальмоергономічні переваги модифікованого метода переважної фіксації погляду, які дозволяють скоротити час дослідження в середньому у порівнянні з: традиційним методом переважної фіксації погляду –на 16,2%; методом реєстрації оптокінетичного ністагму – на 40,6%, при застосуванні таблиці Орлової – на 14,4%.

4. Модифікований метод переважної фіксації погляду однаково ефективний з методом реєстрації оптокінетичного ністагму у 100 % здорових дітей та дітей з аномаліями рефракції і співдружньою косоокостю у віці від 1 до 48 місяців; у дітей з перинатальною енцефалопатією, запропонований метод зберігає високу ефективність у 98,6%, а метод реєстрації оптокінетичного ністагму лише у 83,1% дітей.

5. Доповнені наукові дані про взаємозв’язок розвитку гостроти зору із строками формування макулярних світлових рефлексів і встановлено, що перші проявлення макулярного рефлексу відмічаються у віці 4 місяців при гостроті зору 0,04 і завершується його формування у 7 місяців при гостроті зору 0,09, а фовеолярного – починаються в 9 місяців при гостроті зору 0,17 і завершується формування, в середньому, в 14 місяців при гостроті зору 0,28.

6. Уточнені дані про те, що наявність у дітей раннього віку аномалій рефракції і співдружньої косоокості призводить до зниження щомісячних темпів приросту гостроти зору, в середньому, на 36,6%, зменшенню абсолютних значень гостроти зору, в середньому, на 35,2%, а наявність перинатальної енцефалопатії призводить до відставання гостроти зору на 53,1%.

7. Використання модифікованого метода переважної фіксації погляду для об’єктивної візометрії дозволило визначити фізіологічні норми гостроти зору дітей раннього віку, які становлять: в 1 місяць – 0,02; 3 місяці – 0,04; 6 місяців – 0,09; 9 місяців – 0,17; 12 місяців – 0,23; 15 місяців – 0,28; 18 місяців – 0,34; 21 місяць – 0,36; 24 місяці – 0,46; 30 місяців – 0,57; 36 місяців – 0,71; 42 місяці – 0,81; 48 місяців – 0,94.

Публікації автора:

1. Волкова Т.М., Сердюченко В.І. Застосування методу переважної фіксації погляду для визначення гостроти зору у дітей раннього віку // Одес. мед. журн. – 2003. - №1. – С.83-85 (Особистий внесок здобувача в обстеженні дітей, обробці матеріалу, аналізі отриманих результатів і написанні статті ).

2. Волкова Т.М. Определение остроты зрения у детей первого года жизни методом преимущественной фиксации взора и ее соответствие нормам остроты зрения, установленным методом регистрации оптокинетического нистагма // Офтальмол. журнал. – 2003. - №6. – С. 67-69.

3. Волкова Т.М. Оцінка гостроти зору дітей з ураженнями центральної нервової системи // Науковий вісник Ужгород. ун-ту. Сер. „Медицина”. – 2004. – Вип.22. – С. 29-32.

4. Волкова Т.М. Применение метода преимущественной фиксации взгляда для оценки остроты зрения у детей раннего возраста с аномалиями рефракции // Офтальмол. журнал. – 2004. - №5. – С. 22-25.

5. Деклараційний патент України на корисну модель (11) 6642 (13) U // (51) 7 А61F9/00 „Набір засобів для об’єктивної візометрії, заснованої на реєстрації переважної фіксації погляду” // Сердюченко В. І., Волкова Т. М. Офіційний бюлетень «Промислова власність». – 2005. - №5. – С. 5.42. (Особистий внесок здобувача – патентно-інформаційний пошук, участь у підготовці і оформленні заявки на патент).

6. Волкова Т.М. Визначення гостроти зору у дітей раннього віку методом переважної фіксації погляду // Тези доп. міжнародної конф. офтальмологів „Сучасна мікрохірургія вроджених катаракт у дітей. Жива хірургія”. – Одеса: Астропринт, 2003. – С.59.

7. Volkova T.M. Visuometry in children under 2 years using the preferential looking method // Тези IV-Українсько-Польської конференції з офтальмології. – Київ, 2003. – С. 137-138.

8. Волкова Т.М., Сердюченко В.І. Визначення гостроти зору у дітей з неврологічною патологією // ІІ конф. дитячих офтальмологів України „Сучасні технології діагностики та лікування очної патології у дітей”: Тези та лекції. Київ: КВІЦ, 2003. – С. 56-57 (Особистий внесок здобувача в застосуванні методу обстеження, наборі клінічного матеріалу, узагальненні отриманих результатів, написанні роботи).

9. Сердюченко В.И., Волкова Т.М. Показатели зрительных функций у детей до 3 лет с офтальмопатологией // Тези доп. 2 Міжнародної наукової конф. офтальмологів Причорномор’я. - Одеса, 2004. – С.188. (Особистий внесок здобувача в застосуванні методу обстеження, наборі клінічного матеріалу, аналізі отриманих результатів та написанні роботи).

10. Волкова Т.М. Сравнительное изучение методов определения остроты зрения у детей первого года жизни // Матеріали VII Міжнародної науково-практичної конф. „Наука і освіта 2004”. Том 46. Клінічна медицина. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С. 7-8.

11. Волкова Т.М. Сравнительная оценка остроты зрения детей 1 года жизни методом ПФВ (традиционная и усовершенствованная методики) // Матеріали I Міжнародної науково-практичної конф. „Науковий потенціал світу 2004”. Том 33. Клінічна медицина. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С.12-14.

12. Волкова Т.М. Развитие и проявление макулярных рефлексов у здоровых детей раннего возраста // Тези та лекції Міжнародної науково-практичної конф. лікарів-офтальмологів України „Запобігання сліпоти у дітей в Україні в рамках виконання програми ВООЗ «Зір-2020» з практичним семінаром «Жива хірургія»”. – Київ, 2005. – С.61-63.

13. Волкова Т.М., Сердюченко В.И. Совершенствование метода преимущественной фиксации взгляда для определения остроты зрения детей раннего возраста // VIII Съезд офтальмологов России: Тез. докл. – М., 2005. – С. 746-747. (Особистий внесок здобувача в наборі клінічного матеріалу, аналізі отриманих результатів та написанні роботи).