Анотація до роботи:

Нальотова О.М. Ефективність небівололу при лікуванні хворих хронічною серцевою недостатностю після хірургічної корекції мітральних вад.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 – кардіологія.- Запорізький державний медичний університет МОЗ України, Запоріжжя, 2002.

Дисертація присвячена обґрунтуванню доцільності включення кардіоселективного -адреноблокатора з вазодилатуючою активністю - небівололу в традиційну комбіновану терапію (інгібітори АПФ, діуретики, серцеві глікозиди) у хворих із ХСН після хірургічної корекції мітральних вад. Включення небівололу в традиційну терапію ХСН у запропонованому дозовому режимі (0,625-5 мг/добу) забезпечувала більш виражене зменшення суб'єктивних і об'єктивних проявів ХСН, зниження активності симпато-адреналової і ренін-ангиотензинової систем, відновлення вазодилатуючої функції ендотелію судин, зменшення імунного запалення, а також підвищення якості життя хворих. Терапія, що включає небіволол, не викликає статистично значущих змін з боку основних клінічних і біохімічних показників крові і не зменшує безпеку традиційної медикаментозної терапії.

1. У дисертації клінічно обґрунтоване рішення наукової задачі доцільності включення небівололу в комбіновану традиційну терапію у хворих із хронічною серцевою недостатністю після хірургічної корекції мітральних вад.

2. Традиційна терапія (еналапрілом, спіронолактоном і дігоксином) протягом 6-ти місяців у хворих із хронічною серцевою недостатністю після хірургічної корекції мітральних вад ефективно зменшувала вираженість суб'єктивних і об'єктивних проявів серцевої недостатності (на 20,1%), а також сприяла поліпшенню гемодинамічних показників і геометрії серця: підвищенню серцевого індексу (на 11,2%), ударного об’єму (на 11,1%), фракції викиду (на 14,3 %), зниженню тиску в легеневій артерії (на 13,2%), зменшенню діаметра лівого передсердя (на 6,0%).

3. Включення небівололу в традиційну терапію у хворих із хронічною серцевою недостатністю після хірургічної корекції мітральних вад сприяє зменшенню суб'єктивних і об'єктивних клінічних проявів серцевої недостатності (на 28,3%), поліпшенню гемодинамічних показників і геометрії серця: підвищенню серцевого індексу (на 15,8%), ударного об’єму (на 17,2%), фракції викиду (на 27,1%), зниженню тиску в легеневій артерії (на 20,3%), зменшенню діаметра лівого передсердя (на 8,4%).

4. Терапевтичний ефект лікування, що включає небіволол, обумовлений зниженням активності симпато-адреналової і ренін-ангіотензинової систем, зменшенням хронічного запалення міокарда (внаслідок активації імунної системи), а також відновленням вазодилатуючої функції ендотелію судин. Це проявляється вірогідним зниженням екскреції норадреналіну із сечею (на 57,2%), активності реніну плазми крові (на 43,8%), рівнів альдостерону (на 51,7%) і туморнекротичного фактору- (на 47,8%) у крові і дилатацією плечової артерії у відповідь на реактивну гіперемію (після зовнішньої оклюзії) на 25,5% від вихідного діаметру.

5. Якість життя хворих із хронічною серцевою недостатністю після хірургічної корекції мітральних вад залежить від проведеної медикаментозної терапії. Використання протягом 6-ти місяців традиційного лікування сприяє поліпшенню показників якості життя на 22,5%, а включення у фармакотерапію небівололу забезпечує поліпшення цього показника на 32,8%.

6. Використання комбінованої терапії, що включає небіволол, протягом 6 місяців у хворих із хронічною серцевою недостатністю після хірургічної корекції мітральних вад не викликає змін вмісту в крові еритроцитів, лейкоцитів, гемоглобіну, загального білірубіну, креатиніну, натрію і калію.

Публікації автора:

1. О.М.Нальотова Вплив терапії, яка включає небіволол, на функціональний стан ендотелію судин у хворих на хронічну серцеву недостатність після хірургічної корекції мітральних вад // Клін. фармація.- 2002. – Т.6, № 2.- С. 30-33.

2. В.К.Гринь, Е.Н.Налётова, С.В.Налётов Патогенетическое обоснование применения средств с отрицательной инотропной активностью для фармакотерапии сердечной недостаточности // Арх. клин. и эксп. мед.- 1999.- Т.8, № 2.- С. 254-255.

3. Е.Н.Налётова, А.С.Прилуцкий, В.К.Гринь, Э.А.Майлян Влияние небиволола на содержание фактора некроза опухолей при сердечной недостаточности у больных с оперированными митральными пороками // Вестник неотложной и восстановительной мед.- 2001.- Т. 2, № 2-3.- С. 167-169.

4. В.К.Гусак, В.К.Гринь, О.М.Нальотова Вплив терапії небівололом на динаміку об’єктивних і суб’єктивних клінічних проявів хронічної серцевої недостатності у хворих після хірургічної корекції мітральних пороків // Клін. фармація.- 2001.- Т. 5, № 3.- С. 22-25.

5. В.К.Гринь, Е.Н.Налётова Влияние терапии, включающей небиволол, на качество жизни больных с застойной сердечной недостаточностью при оперированных митральных пороках // Серцево-судинна хірургія / Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України, випуск 8.- Київ.- 2000.- С. 41-44.

6. Е.Н.Налётова, В.К.Гринь Влияние небиволола и ирбесартана на показатели гемодинамики у больных с ревматическими пороками сердца, осложнённых сердечной недостаточностью // Мат. міжнар. науков.-практ. конф. «Ліки-людині».-Харків.- 2000.- С. 64-65.

7. Налётов С.В., Валитова И.А., Гринь В.К., Налётова Е.Н. Модуляторы активности ренин-ангиотензиновой системы в фармакотерапии различных сердечно-сосудистых заболеваний // Тез. доп.VI Конгресу кардіологів України.- Київ.- 2000.- С. 175.

8. Налётова Е.Н. Применение средств, снижающих активность симпато-адреналовой и ренин-ангиотензиновой систем у больных с застойной сердечной недостаточностью // Тез. доп. Міжнар. конг. студентів і молодих вчених.- Дніпропетровськ.- 2000.- С.62-63.

9. В.К.Гринь, Е.Н.Налётова Активность ренин-ангиотензиновой системы у больных с сердечной недостаточностью при митральных пороках // Тез. доп. ІІ Національного з’їзду фармакологів України.- Дніпропетровськ.- 2001.- С. 65-66.