Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Токсикологія


Локай Борис Анатолійович. Ефективність пеніциліну в комплексній терапії отруєнь блідою поганкою: дисертація канд. мед. наук: 14.03.06 / АМН України; Інститут фармакології та токсикології {Київ}. - Х., 2003.



Анотація до роботи:

Локай Б.А. Ефективність пеніциліну в комплексній терапії отруєнь блідою поганкою.– Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.06 – токсикологія.– Інститут фармакології та токсикології АМН України, Київ, 2003.

Дисертація присвячена експериментальному та клінічному обгрунтуванню лікування хворих з отруєнням блідою поганкою шляхом використання натрієвої солі бензилпеніциліну (Пен). Проведені дослідження показали, що у щурів, отруєних екстрактом блідої поганки (ЕБП), виникають значні порушення енергетичного обміну, активності ферментів цитолізу та холестазу. У крові донорів, інкубованій з ЕБП, відбуваються зміни показників гліколізу та обміну аденіннуклеотидів, деструктивні зміни будови еритроцитів, лейкоцитів і лімфоцитів. Застосування Пен у дослідах in vitro та in vivo позитивно впливає на нормалізацію біохімічних і морфологічних проявів токсичної дії ЕБП. У хворих з отруєнням блідою поганкою вивчено стан окисно-відновної та аденіннуклеотидної систем, морфологію клітин крові. Показано, що застосування Пен у складі комплексної терапії в добовій дозі 1 млн ОД/кг маси тіла в токсикогенній фазі екзоінтоксикації скорочує тривалість клінічних проявів захворювання, сприяє більш швидкому зменшенню активності цитолітичних ферментів печінки, стимулює біосинтез аденіннуклеотидів і регенерацію клітин крові, суттєво зменшує відсоток летальності.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, спрямованої на підвищення ефективності фармакотерапії хворих з отруєнням блідою поганкою шляхом використання натрієвої солі бензилпеніциліну в перші 3 доби захворювання.

  1. У щурів, отруєних екстрактом блідої поганки (внутрішньоочеревинно, одноразово в дозі 32,5 мг/кг; ЛД50) з першої доби у крові реєструється зменшення рівня АТФ на 44 % (р<0,001), АДФ – на 33 % (р<0,01) і АМФ – на 11 % (р>0,05). З 30 тварин загинуло 12 (40 %). У щурів, отруєних сублетальною дозою (20 мг/кг) екстракту блідої поганки, у сироватці крові відмічалось підвищення активності АлАТ у 7,2 раза, АсАТ – у 3,5 і ЛФ – у 2,9 раза (р<0,001).

  2. Натрієва сіль бензилпеніциліну (внутрішньом’язово, двічі на добу у дозі 5 млн ОД/кг кожні 12 год, починаючи через 3 год від моменту отруєння протягом 3 діб) справляє позитивний вплив на перебіг отруєння (ЛД50) у білих щурів, що проявляється збільшенням тривалості їх життя у 5,7 раза (р<0,05) і зменшенням у 2,5 раза (р<0,001) летальності. На третю добу досліду у крові зростає концентрація АТФ на 19 % (р<0,02), АДФ – на 13 % (р>0,05) і АМФ – на 42 % (р<0,02). У щурів, отруєних сублетальною дозою екстракту блідої поганки і лікованих пеніциліном, у сироватці крові на третю добу досліду, порівняно з нелікованими тваринами, зменшується активність АлАТ у 2,2 раза, АсАТ – у 1,2 і ЛФ – у 1,6 раза (р<0,001).

  3. В умовах in vitro при інкубації крові донорів протягом 3 год з екстрактом блідої поганки в дозі 500 мг/л (відповідає реальній концентрації) відбувається зменшення рівня глюкози на 57 %, співвідношень МК/ПВК у 2,5 раза, ОВП МК/ПВК на 9 % і НАД/НАДН2 на 60 %, функціонально активних форм еритроцитів на 60 %, АТФ на 80 % з одночасним збільшенням АМФ у 1,5 раза і неорганічного фосфору в 2 рази, збільшення концентрації молочної кислоти у 2,4 раза, дегенеративно змінених форм еритроцитів у 9,5 раза (р<0,001). Екстракт блідої поганки викликає розшарування і руйнацію плазматичних мембран клітин крові, деструкцію ядра, мітохондрій, ендоплазматичної сітки, комплексу Гольджі, лізосом.

  4. У крові донорів, інкубованій протягом 3 год з екстрактом блідої поганки у дозі 500 мг/л і натрієвою сіллю бензилпеніциліну у дозі 1 млн ОД/л, збільшується рівень глюкози на 26 %, концентрація АТФ – у 2,6 раза, кількість функціонально активних еритроцитів – на 3,9 %, зменшується вміст молочної кислоти на 37 %, співвідношення МК/ПВК – на 23 %, ОВП МК/ПВК і НАД/НАДН2 - на 3 % і 43 %, кількість дегенеративно змінених форм еритроцитів – у 3,1 раза (р<0,001 по відношенню до показників інкубації з ЕБП).

  5. Латентний період у хворих з летальним наслідком отруєння був на 3 год коротшим, ніж при тяжкому перебігу – відповідно 8,74±0,73 год та 11,69±1,70 год (р<0,001), і найдовший строк до госпіталізації – 21,70±5,57 год порівняно з більш легкими формами захворювання (відповідно 17,70 год і 14,80 год; р<0,05).

  6. На момент госпіталізації у хворих з середньотяжким, тяжким і дуже тяжким перебігом отруєння збільшення розмірів печінки відмічалося, відповідно, у 78 %, 85 % і 100 % пацієнтів, підвищення концентрації загального білірубіну у сироватці крові – у 4,1; 6,2 і 23,1 раза (р<0,001), активності АлАТ – у 3,5 (р>0,05); 6,3 і 6,0 разів (р<0,05), АсАТ – у 3,3; 5,7 і 9,2 раза (р<0,05), зменшення на 4 % (р<0,001) функціонально активних форм еритроцитів і збільшення в 8,3 раза (р<0,001) дегенеративно змінених форм, зниження концентрації АТФ на 69 % (р<0,02), енергетичного заряду на 20 % (р<0,05), ступеня фосфорування на 54 % (р<0,001) з одночасним збільшенням вмісту АМФ в 1,5 раза (р<0,01) і неорганічного фосфору в 2 рази (р<0,001).

  7. У хворих, які отримували базисну терапію, в період ранної реконвалесценції, порівняно з періодом розпалу, реєструвалось підвищення рівня АТФ на 47 %, зменшення активності АлАТ на 55 %, незворотньо змінених форм еритроцитів на 46 % (p<0,05). Повне видужання відмічалось у 10 % хворих, поліпшення – у 47 %, летальність складала 43 %.

  1. Використання натрієвої солі бензилпеніциліну (внутрішньовенно у добовій дозі 1 млн ОД/кг маси тіла протягом перших трьох діб отруєння) в комплексній терапії, порівняно з базисним лікуванням, позитивно впливало на перебіг захворювання – скорочення на 5 діб нормалізації розмірів і тривалості болючості печінки, на 10 діб - проявів токсичної енцефалопатії, нормалізація активності АлАТ. Вміст АТФ зріс на 24 % (р<0,02), кількість незворотньо змінених форм еритроцитів зменшилась на 50 % (р<0,05). Видужання реєструвалося у 35 % хворих, поліпшення – у 59 %, летальність складала 5,9 % (p<0,05).

Публікації автора:

  1. Локай Б.А. Токсичність і токсикокінетика отрути блідої поганки // Вестн. проблем биологии и медицины. - 1997. - № 8. - С. 37-41.

  2. Локай Б.А. Обгрунтування застосування пеніциліну в терапії отруєнь блідою поганкою // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія.– 2000.– №1 (д).– С. 125-126.

  3. Локай Б.А. Морфологія клітин крові, інкубованої з отрутою блідої поганки і пеніциліном // Вісник наукових досліджень.– 2000.– № 4.– С. 96-97.

  4. Локай Б.А. Зміни вмісту метаболітів гліколізу в крові, інкубованій з отрутою блідої поганки і пеніциліном // Медична хімія.– 2000.– № 3.– С. 51-54.

  5. Локай Б.А. Ефективність пеніциліну в комплексній терапії аманіта-фаллоїдинового гепатиту // Вісник наукових досліджень.– 2001.– № 2.– С. 36-37.

  6. Локай Б. Дія ліпоєвої кислоти і пеніциліну на активність ферментів сироватки крові щурів, отруєних екстрактом блідої поганки // Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє.– Тернопіль: “Економічна думка”, 1999.– С. 302-305.

  7. Локай Б.А., Куйбіда О.І., Стародуб Є.М. Інтенсивна терапія отруєнь блідою поганкою // Шпитальна хірургія.– 2000.– № 4.– С. 124-126. Дисертант розробив алгоритм лікування, забезпечував підбір та обстеження хворих, підбірку літературних джерел. Провів математичну обробку отриманих результатів. Літературно оформив статтю.

  8. Локай Б.А., Стародуб Є.М., Бойчук Б.Р. Вміст аденіннуклеотидів і форма еритроцитів у крові хворих з отруєнням блідою поганкою // Медична хімія.– 2001.– № 1.– С. 63-65. Дисертант забезпечував обстеження хворих. Особисто провів визначення показників енергетичного обміну і форми еритроцитів, статистичну обробку отриманих результатів, аналіз літературних джерел. Оформив статтю до друку.

  9. Кузьменко С., Локай Б. Клітинно-молекулярна модель гострих отруєнь блідою поганкою // Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє. – Тернопіль: «Економічна думка», 1998. - С. 220-223. Дисертант провів морфологічні дослідження крові донорів та математичний аналіз отриманих результатів. Оформив статтю до друку.

  10. Стародуб Є.М., Локай Б.А. Вплив пеніциліну на систему аденінових нуклеотидів // Гастроентерологія.– Дніпропетровськ, 1999.– Вип. 28.– С. 267-269. Дисертант виконав лабораторні дослідження і статистичний аналіз отриманих результатів. Підготував статтю до друку.

  11. Деклараційний патент № 39779 А України. Спосіб моделювання гострих отруєнь шапинковими грибами / С.А. Кузьменко, Б.А. Локай, Б.Р. Бойчук.– Опубл. 15.06.2001. Бюл. № 5. Дисертантом проведено морфологічне дослідження крові донорів.

  12. Локай Б.А. Дія отрути блідої поганки на обмін аденіннуклеотидів // ХХХІХ підсумк. наук. конф. студентів і молодих вчених медінституту, 26 квітня 1996 р.: Збірн. статей.– Тернопіль, 1996.– С. 113-115.

  13. Локай Б.А. Отравления ядовитыми шляпочными грибами // Гігієнічні проблеми охорони здоров’я населення: Матер. ювілейної наук.-практ. конфер., присв’яч. 75-річчю кафедри гігієни і екології людини. - Дніпропетровськ, 1997. - С. 286-288.

  14. Lokai B. Toxicology of Amanita phalloides poisons // 1-st International Medical Congress of Students and Young Scientists, May, 18-22, 1997: Theses. - Ternopil, 1997.- P. 324.

  15. Локай Б.А. Альтеративні моделі отруєнь блідою поганкою // 3-й Міжнародний медичний конгрес студентів і молодих вчених (Тези доповідей).- Тернопіль, 19-21 травня 1999 р.- Тернопіль: “Укрмедкнига”, 1999.- С. 310.

  16. Кузьменко С., Локай Б., Бойчук Б. Отруєння грибами в медико-екологічному аспекті // Українські медичні вісті.- VІІ Конгрес СФУЛТ.– 1998.- № 1-2.- С. 202-203. Дисертант оформив статтю до друку.

  17. Стародуб Є.М., Локай Б.А. Моделювання отруєнь блідою поганкою // Здобутки клінічної та експериментальної медицини.- Тернопіль: “Укрмедкнига”, 1999.- С. 432-437. Дисертантом проведений відбір літературних джерел, переклад англомовних видань, літературне оформлення статті.