Надьон Олексій Леонідович. Ефективність програмних санацій черевної порожнини у хворих на гострий розлитий перитоніт: дисертація канд. мед. наук: 14.01.03 / Інститут невідкладної і відновної хірургії ім. В.К.Гусака АМН України. - Донецьк, 2003.
Анотація до роботи:
Надьон О.Л. Ефективність програмних санацій черевної порожнини у хворих на гострий розлитий перитоніт. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03– Хірургія. – Інститут невідкладної і відновної хірургії ім. В.К.Гусака АМН України, м.Донецьк, 2003 р.
На основі клінічного аналізу результатів лікування 104 хворих на гострий розлитий перитоніт показана висока ефективність інтраопераційної біопсії парієтальної очеревини, як методу вірогідної оцінки тяжкості запального процесу черевної порожнини і визначення показань до етапних санацій черевної порожнини. Виявлено клінічні і морфологічні показники, що мають найбільшу прогностичну значимість для оцінки ступеня ендотоксикозу у хворих на ГРП. Розроблений і застосований диференційний підхід до програмних санацій черевної порожнини з врахуванням морфометричних показників парієтальної очеревини і тяжкості ступеня ендотоксикозу. Метод етапних санацій черевної порожнини дозволив уникнути небажаних етапних санацій у хворих на ГРП, запобігти прогресуванню ГРП (7,3%) в порівнянні з такими ситуаціями, коли ГРП лікували ВПЛ (21,6%) і знизити число післяопераційних ускладнень з 58,8% до 18,9% і летальність з 33,3% до 20,8%.
У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в поліпшенні якості лікування хворих на ГРП шляхом оптимізації програмних санацій черевної порожнини на підставі розроблених клініко-морфологічних критеріїв.
Морфометричні параметри біоптата очеревини, взятого при першій лапаротомії, що характеризують альтеративно-ексудативний компонент запалення, відображають рівень інтоксикації хворого, тяжкість фібринозно-гнійного запалення в очеревині, відповідають тяжкості клініко-лабораторних показників, є одночасно точкою відліку для визначення ефективності і кількості етапних санацій черевної порожнини і прогнозування результату лікування ГРП.
При оцінці тяжкості стану хворих (сума балів n < 10) і при відносному об’ємі судин МГЦР не більш 0,4429 ± 0,0231, фібрину – 0,1196 ± 0,0153, НПЯЛ – 0,1314 ± 0,0546 і осередків некрозу – 0,0053 ± 0,0016 необхідно здійснювати переважно однократну програмну санацію черевної порожнини через 18-24 г. Період від лапаротомії до ушивання наглухо операційної рани при цьому не перевищує 3 доби.
При оцінці тяжкості стану хворих (сума балів 10 n < 20) і при відносному об’ємі судин МГЦР, рівному чи вище 0,5262 ± 0.0138, фібрину – 0,1503 ± 0,0369, НПЯЛ – 0,3128 ± 0,0334 і осередків некрозу – 0,0173 ± 0,0046 у післяопераційному періоді показані дві-три етапні санації черевної порожнини з інтервалом 24-36 г. Період від лапаротомії до ушивання наглухо операційної рани складає при цьому 7 діб.
Перевага деструктивно-запальних процесів над репаративно-резорбтивними в очеревині, тобто, відсутність позитивної динаміки в відносному об’ємі судинного русла, НПЯЛ, прогресивне зменшення макрофагів і лімфоцитів, наявність осередків екстенсивного поширення некрозу, відсутність ознак формування грануляційної тканини є прогностично несприятливими факторами. У цих випадках черевна порожнина не ушивається наглухо.
Розроблений спосіб керованої лапаростомії забезпечує надійну фіксацію країв операційної рани поза вогнищем інфекції і технічно полегшує вільний багаторазовий доступ у черевну порожнину для її повторних санацій, створює сприятливі умови для загоєння рани і дозволяє призначити хворим ранній активний режим.
Диференційований підхід до програмної санації черевної порожнини, заснований на розроблених діагностичних критеріях, дозволив ефективно боротися з мікробною флорою в черевній порожнині, ендогенною інтоксикацією, зменшив кількість ускладнень на 10,1% і знизив летальність у 1,6 рази в хворих на ГРП.
Публікації автора:
Бондарев В.І., Абліцов М.П., Пепенін О.В., Бондарев Р.В., Алексєєв О.В., Надьон О.Л. Роль лапароскопії в лікуванні гострого панкреатиту // Шпитальна хірургія, № 2. – 2001. – С. 100-101.
Бондарев В.И., Наден А.Л., Алексеев А.В. Опыт хирургического лечения больных ишемическими поражениями кишечника // Український медичний альманах, 2001. – том 4, № 3. – С. 26-30.
Бондарев Р.В., Наден А.Л. Применение программных санаций брюшной полости в комплексном лечении больных с острым разлитым перитонитом // Український медичний альманах, 2002. – том 5, № 3. – С. 15-19.
Бондарев Р.В., Надьон О.Л., Трофімов В.Є. Інтраопераційна і післяопераційна санації черевної порожнини електрохімічно активованими розчинами у хворих на гострий розлитий перитоніт // Науковий вісник Ужгородського університету, серія “Медицина”. – 2002. – С. 35-36.
Наден А.Л. Сравнительная характеристика иммунных показателей у больных разлитым и ограниченным перитонитом // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. Збірник наукових праць. – Випуск 4 (18). – Київ – Луганськ – Харків, 1998. - С. 112-125.
Наден А.Л. Показатели клеточного иммунитета у больных гнойным разлитым перитонитом // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. Збірник наукових праць. – Випуск 1 (21). – Київ – Луганськ – Харків, 1999. - С. 170-171.
Бондарев В.И., Наден А.Л. Применение этапных санаций брюшной полости в лечении острого разлитого перитонита // Зб.наукових праць “Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики”. – Київ – Луганськ. – Вип. 4. – 2000. - С. 302-306.
Бондарев В.И., Трофимов В.Е., Наден А.Л. Гистоэнзимологическая характеристика печени больных с острым разлитым перитонитом // Зб.наукових праць “Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики”. – Київ – Луганськ. – Вип. 4. – 2000. - С. 375-379.
Бондарев В.И., Трофимов В.Е., Наден А.Л. Особенности эндогенной интоксикации при остром разлитом перитоните // Зб.наукових праць “Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики”. – Київ – Луганськ. – Вип. 4. – 2000. - С. 380-385.
Бондарев Р.В., Наден А.Л. К вопросу о программных санациях брюшной полости у больных с разлитым перитонитом // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики. – Київ – Луганськ – 2001. – випуск 6. – С. 239-243.
Бондарев Р.В., Наден А.Л., Ханин Е.Ю. Клинико-морфологическая характеристика синдрома кишечной недостаточности у больных с острым распространенным перитонитом //Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики. – Київ – Луганськ – 2002. – випуск 8. – С. 213-217.
Василенко Е.Н., Наден А.Л., Шлопов В.Г. Изучение морфометрических показателей региональных лимфатических узлов в зависимости от стадии перитонита // Научные труды сотрудников медицинского университета и врачей практического здравоохранения. Луганск – 1997. – С. 53-54.
Василенко Е.Н., Наден А.Л. Определение тяжести течения перитонита при перфортативных язвах желудка и двенадцатиперстной кишки в зависимости от показателей клеточного иммунитета // Научные труды сотрудников медицинского университета и врачей практического здравоохранения. Луганск – 1997. – С. 54-55.
Наден А.Л. Декомпрессия кишечника в лечении острого разлитого перитонита // Научные труды сотрудников медицинского университета и врачей практического здравоохранения, Луганск. - 1997. – С. 71-74.
