Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Економічні науки / Економіка сільського господарства і апк


Бага Лілія Григорівна. Ефективність різних форм технічного забезпечення сільськогосподарського виробництва: дисертація канд. екон. наук: 08.07.02 / Харківський національний аграрний ун-т ім. В.В.Докучаєва. - Х., 2003.



Анотація до роботи:

Бага Л.Г. Ефективність різних форм технічного забезпечення сільськогосподарського виробництва. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК.- Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, Харків, 2003.

Досліджено стан і перспективи розвитку системи технічного забезпечення виробничих процесів в умовах приватизації аграрного сектора економіки. Висвітлено теоретичні основи та прикладні питання ефективного використання сільськогосподарськими підприємствами різних форм технічного забезпечення.

Універсалізовано модель власної закупівлі техніки підприємствами для різних виробничих цілей. Доповнено методику визначення потреби в засобах виробництва на основі визначення можливих прибутків при різних формах технічного забезпечення.

Розкрито перспективи подальшого формування відносин сільськогосподарських підприємств різних форм власності та різного виробничого потенціалу з організаціями інфраструктури технічного забезпечення аграрного сектора економіки України.

1. Аналіз стану сільського господарства дає підставу визнати його низьку ефективність. Реформування власності в сільському господарстві призвело до значних змін, основним типом власності стала приватна. Практично завершено процес приватизації. При достатньому забезпеченні земельними ресурсами й успішному реформуванні рівень забезпеченості трудовими та матеріальними ресурсами залишається низьким, ці ресурси не оновлюються, коефіцієнт оновлення за період з1991 по 2001р.р. коливається від 0,3 до 0,6 що обумовлює

значне зменшення обсягів виробництва в усіх галузях, незважаючи на збільшення виробництва продукції у приватному секторі. Сільськогосподарські підприємства не мають коштів для придбання необхідних засобів виробництва.

2.Проведене нами дослідження інфраструктури АПК свідчить, що організація технічного забезпечення сільськогосподарського виробництва, яка склалася в досліджуваному регіоні на даному етапі ринкових відносин, перебуває у стадії формування. Основними формами організацій, які працюють у даній сфері, є лізингові компанії, але ними обслуговується лише 1% агропідприємств та машинно-технологічні станції різних форм власності, яких припадає одна на 1,5 райони, а також механізовані загони, створені в агропромисловому комплексі області. Необхідні додаткові дослідження з даної проблеми з визначенням перспективних шляхів застосування різних форм технічного забезпечення виробничих процесів, з урахуванням виробничої спеціалізації, цілей, наявних площ, матеріальних можливостей підприємств, чим і обумовлена актуальність нашого дослідження.

3. Важливим для функціонування агрофірм є визначення шляхів і перспектив застосування різних форм технічного забезпечення сільськогосподарського виробництва з наданням різноманітних механізованих послуг, при різних потужностях підприємств і використанні різних видів сільськогосподарської техніки.

4. Результати наших досліджень можуть застосовуватися не лише при теоретичному вивченні діяльності агропромислового комплексу, а й в процесі виробництва на конкретних підприємствах. Практичне дослідження дозволяє отримати економію коштів від 630 до 801 грн на гектар ріллі. Запропонована нами система не лише забезпечує дотримання технологій виробництва та одержання високоякісної продукції, скорочення виробничих витрат, з обов’язковою прибутковістю діяльності, а й сприяє значному полегшенню праці сільськогосподарського трудівника, зменшенню його завантаженості, підвищенню рівню механізації виробничих процесів, отже, перетворенню селянської праці на більш привабливу. Запропоноване уточнення до існуючої методики дозволяє визначити ту форму технічного забезпечення, яка найбільше підходить до виробничих цілей підприємства.

5. Розроблені в процесі дослідження оптимізаційні моделі, які враховують можливості власної закупівлі техніки, мають універсальний характер, тому їх варто застосовувати для визначення потреби в техніці за умов різної наявності її та ресурсів (грошових, трудових, енергетичних та ін.).

6. Для підвищення економічної ефективності технічного забезпечення виробничих процесів на даному етапі ринкових відносин сільськогосподарським підприємствам пропонується:

- при власній закупівлі використовувати малопотужну техніку за умов мінімальних капіталовкладень. Така мінімалізація вигідна при створенні малих сільськогосподарських підприємств (селянських (фермерських) господарств, підсобних сільськогосподарських підприємств, малих орендних господарств). Таку форму закупівлі техніки варто застосовувати й іншим підприємствам, які не мають достатніх коштів. У майбутньому, при достатній кількості капіталу, варто орієнтуватися на закупівлю, спрямовану на інтенсифікацію виробництва, що практично не відрізняється від закупівлі техніки з мінімальним використанням паливно-мастильних матеріалів;

- у системі власної закупівлі засобів виробництва віддавати перевагу вітчизняній техніці, яка має меншу закупівельну вартість, вигідна для використання і нижчий рівень експлуатаційних витрат (особливо потужна), тоді як витрати паливно-мастильних матеріалів більше залежить від типу робіт, ніж від типу техніки, а роботи виконуються з приблизно однаковою ефективністю;

- при закупівлі техніки великими підприємствами виходити з енергомісткості виробничих процесів. Так, для виконання енергомістких робіт універсального характеру рекомендується закупати вітчизняну потужну техніку, а для робіт з низькою енергоємністю - змішану універсальну вітчизняну й іноземну малопотужну техніку, все ж віддаючи перевагу вітчизняній;

- щодо використання лізингу, то на сучасному етапі ринкових відносин у лізинг брати потужну універсальну вітчизняну техніку для підприємств з великою площею оброблюваних земель, малопотужну універсальну іноземну для підприємств з невеликими земельними площами. У подальшому, зі зміною ринкових умов, все ж таки варто буде орієнтуватися на вітчизняні марки техніки (за умови їх достатності для забезпечення виробничих процесів);

- енергомісткі роботи виконувати вітчизняною потужною технікою, взятою в лізинг, або одержувати такі послуги від спеціалізованих обслуговуючих підприємств, або ж сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, які функціонуватимуть на колективних засадах власності;

- для одержання технічних послуг від спеціалізованих підприємств залучати потужну вітчизняну й іноземну техніку, що забезпечує значну інтенсифікацію виробництва та скорочує строки виконання робіт і витрати на утримання засобів виробництва та на паливно-мастильні матеріали. У майбутньому сільськогосподарським підприємствам варто все ж таки при одержанні послуг віддавати перевагу спеціалізованій вітчизняній техніці, що значно покращить систему механізації виробництва та скоротить витрати на виробничі фонди, але забезпечить інтенсифікацію діяльності;

- при кооперативному володінні технікою віддавати перевагу формуванню спеціальних кооперативів із спільного використання техніки. Така форма вигідна для малих підприємств, які обробляють невеликі земельні площі. При цьому цікавим є те, що малопотужна техніка і вітчизняна, і іноземна більш вигідна, оскільки її краще використовувати на малих площах, а також надавати послуги громадянам. У майбутньому це дозволить підприємствам більш раціонально використовувати різні види техніки, зокрема сезонні;

- ураховуючи кризовий стан технічного забезпечення сільського господарства на сучасному етапі, всі зусилля агропідприємств спрямувати на механізацію необхідних виробничих процесів з мінімальними витратами капіталу. Найбільш доцільно створювати обслуговуючі кооперативи на засадах колективної власності і закуповувати або включати в них спеціалізовану та сезонну техніку типу комбайнів, обприскувальних машин, просапних тракторів та ін. Державі доцільно проводити політику всебічної підтримки безприбуткових обслуговуючих кооперативів, надавати їх пільгові кредити, субсидії. Це скоротить витрати на утримання техніки, розширить період її використання, отже, її окупність, а також дозволить повніше механізувати виробничі процеси. Така форма організації технічного забезпечення виробничих процесів є найбільш перспективною в розвитку аграрних відносин;

- у майбутньому, при формуванні у підприємств достатнього капіталу, для крупних підприємств більше уваги приділяти лізинговим операціям з потужною вітчизняною технікою, закупати в особисте володіння вітчизняні марки техніки. Послуги варто одержувати для спеціалізованих робіт від обслуговуючих кооперативів, які мають бути виконані більш кваліфіковано та швидше, ніж власними силами;

- дрібним сільськогосподарським підприємствам і в подальшому організовувати сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи та закупати у власне володіння малопотужну техніку універсального характеру. Зі сторони варто одержувати спеціалізовані енергомісткі послуги та послуги сезонного характеру, що не лише вигідно для сільськогосподарського виробництва (завдяки скороченню витрат на утримання дорогої техніки зі збільшенням інтенсифікації виробництва, а також проведенню кваліфікованих спеціалізованих робіт – обприскування, меліорації, боротьби зі шкідниками), а й дозволяє розвантажити працівника-власника, полегшити сільськогосподарську працю та зробити її більш привабливою.

7. Важливим фактором розвитку ефективної системи технічного забезпечення виробничих процесів є підтримка держави, здійснювана не лише через компенсації вартості техніки, допомогу спеціалізованим обслуговуючим підприємствам типу МТС і лізинговим компаніям, а й через поступовий перехід до паритетності при утворенні цін на сільськогосподарську продукцію.

Публікації автора:

  1. Бага Л.Г. Ульянченко О.В. Про оптимізацію сполучення галузей з урахуванням системи маркетингу //Мат-ли наук. конф., м.Харків, квітень 1995 р. – Харків,1995 .-С.39.

  2. Бага Л.Г., Бідило М.І. Економічні та технологічні фактори, які впливають на ефективність використання машинно-тракторного парку і зв’язок між ними // Економіка, менеджмент, освіта в системі реформування АПК: Мат-ли Всеукр. конф. молодих учених–аграрників, 11-13 жовтня 2000р./ Харк. держ. аграр. ун-т. – Харків, 2000.- С.13-15.

  1. Бага Л.Г. Розвиток технічного обслуговування в АПК// Вісник ХДАУ.-2001.-№2.- С.230-232.

  2. Бага Л.Г. Перспективи технічного забезпечення сільського господарства Харківської області// Вісник ХДАУ.-2001.-№7.- С.172-174.

  3. Бага Л.Г. Диверсифікація в технічному забезпеченні сільськогосподарського виробництва //Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання: Кол. монографія/ За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва. – У 2-х тт.- Київ: ІАЕ УААН, 2001. – Т.1. – С.282 –284.

  4. Бага Л.Г. Формування системи технічного забезпечення сільського господарства Харківської області //Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених м. Харкова: Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна.-2002.- № 55.- С.257-261.

  5. Бага Л.Г. Перспективи формування технічного забезпечення сільського господарства на основі використання різних форм виробничого обслуговування// Вісник ХНАУ.- 2002.-№7.- С.294-299.

  6. Бага Л.Г. Харківський регіональний лізинг: проблеми та перспективи// Вісник ХНАУ.- 2002.-№8.- С.15-20.