Саприкін Вячеслав Олександрович. Ефективність різних концентрацій марганцю в раціонах поросних свиноматок : Дис... канд. с.-г. наук: 06.02.02 / УААН; Інститут тваринництва. — Х., 2002. — 166арк. — Бібліогр.: арк. 109-141.
Анотація до роботи:
Кущ М.М., Саприкін В.О. Вплив різних доз марганцю на мікроскопічну будову деяких внутрішніх органів свиней. //Науковий вісник Львівської ДАВМ ім. С.З.Гжицького.- Львів.- 1999.- в. 3.- ч. 1.-с. 141-143. (Автором особисто проведені досліди та виготовлення гістопрепаратів та морфометрія).
Саприкін В.О. Обмін марганцю в організмі поросних свиноматок в залежності від його рівня в раціоні. //Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини ХЗВІ.- Х.- 2000.- в. 6.- ч. 1.- с. 256-259.
Саприкін В.О. Вплив різної концентрації марганцю в раціонах поросних свиноматок на їх господарсько-біологічні якості //Науково-технічний бюлетень ІТ УААН.- Х.- 2001.- № 79.- с. 86-89.
Саприкін В.О. Вплив різної концентрації марганцю на продуктивні властивості свиноматок //Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини ХЗВІ.- Х.- 2001.- в. 9.- ч. 3.- с. 81-84.
Саприкін В.О., Федотов І.Г., Чалий О.І., Берестова Л.Е., Креньов А.В. Деклараційний патент на винахід ”Спосіб годівлі свиноматок” № 35151 А від 15.03.2001р.
Саприкін В.О. Вміст марганцю в органах та тканинах свиноматок, які одержували різні рівні цього мікроелемента під час поросності //Науково-технічний бюлетень ІТ УААН.- Х.- 2002.- № 81.- с. 116-118.
Саприкін В.О. Перетравність поживних речовин при згодовуванні свиноматкам раціонів з різною концентрацією марганцю в сухій речовині //Вісник Полтавської державної аграрної академії.- 2002.- №2-3.- с 104-105.
Дисеpтацiя на здобуття наукового ступеня кандидата сiльськогосподаpських наук за спецiальнiстю 06.02.02 - годiвля тваpин i технологiя коpмiв.- Iнститут тваpинництва УААН. Хаpкiв, 2002.
В pоботi викладено експеpиментальний матеpiал по встановленню впливу piзних концентpацiй маpганцю в сухiй pечовинi pацiонiв поpосних свиноматок на їх пpодуктивнiсть (багато- та великоплiднiсть, масу гнiзда, молочнiсть), якiсть одеpжаного пpиплоду та на баланс маpганцю i азоту, пеpетpавнiсть поживних pечовин pацiонiв у piзнi теpмiни поpосностi, вмiст маpганцю в оpганах i тканинах маток, гiстобудову pяду їх внутpiшнiх оpганiв, pезистентнiсть. Базуючись на одеpжаних даних i pозpахунках економiчної ефективностi застосування добавок до pацiонiв солей сipчанокислого маpганцю, встановлено, що iз дослiджуваних доз маpганцю (47, 80 i 120 мг/кг СР pацiонiв) ефективною концентацiєю є 80 мг маpганцю/кг СР pацiонiв i її слiд pозглядати, як уточнену ноpму маpганцю в pацiонi поpосних свиноматок.
Збільшення концентрації марганцю до 80мг кг/СР порівняно з його вмістом 47мг кг/СР раціону поросних свиноматок (як рекомендовано ВАСГНіЛ, 1985):
а) підвищує багатоплідність свиноматок на 13,8% (р<0,001), масу гнізда при народженні – на 20,5% (р<0,001), великоплідність – на 5,6% (р<0,001), молочність – на 28,7% (р<0,001);
б) позитивно впливає на ріст і збереженість одержаних поросят, які перевершують контрольних ровесників в 21 та 60-денному віці за живою масою одного поросяти на 12,2 і 5,9%, за середньодобовими приростами – на 14,7 та 5,9%, за збереженням – на 14,6 і 15,1% та яких при бонітуванні було оцінено за класом “еліта” на 16,9% більше.
Подальше підвищення концентрації марганцю до 120 мг/кг СР раціонів, порівняно із вмістом 80 мг/кг СР, не супроводжується зростанням багато- та великоплідності свиноматок. Однак, у порівнянні з тваринами, які отримували 47 мг марганцю/кг СР відтворювальна функція цих свиноматок була вищою за багатоплідністю – на 4,6%, за масою гнізда при народженні – на 9,6%, за великоплідністю – на 4,8%.
Марганець, що знаходиться в межах 47-120 мг кг/СР раціону поросних свиноматок, за результатами дисперсійного аналізу однофакторного комплексу має достовірний вплив на продуктивність тварин. Сила цього впливу становить: на багатоплідність – 0,07 - 0,16 (р<0,05), на великоплідність – 0,6 (р<0,01) - 0,3 (р<0,001), на молочність – 0,24 (р<0,01).
Підвищення концентрації марганцю до 80-120 мг/кг СР раціонів супроводжується високодостовірним (р<0,001) збільшенням (у відсотках від прийнятого) його всмоктування із шлунково-кишкового тракту та більшим утриманням у організмі. Сила впливу марганцю в межах цих концентрацій в сухій речовині раціону у легко- та глибокопоросних маток відповідно становить: на процес всмоктування 0,77 (р<0,01) - 0,95 (р<0,001), на екскрецію – 0,78 (р<0,01) - 0,95 (р<0,001), на утримання в організмі – 0,78 (р<0,01) - 0,95 (р<0,001).
Збільшення концентрації марганцю в раціонах поросних свиноматок з 47 мг/кг СР до 80 мг/кг СР викликає достовірне підвищення його вмісту у внутрішніх органах свиноматок, таких як печінка (р<0,001), нирки (р<0,01), серце (р<0,001), селезінка (р<0,001). При споживанні 120мг Mn/кг СР раціонів порівняно з тваринами, які одержували 80мг марганцю/кг СР, підвищення вмісту цього мікроелемента виявлено лише в селезінці.
При вмісті 80 мг марганцю в 1 кг СР раціонів поросних свиноматок спостерігається збільшення на рівні тенденції перетравності усіх груп поживних речовин раціону (за винятком сирого жиру), у порівнянні, як із меншою (47 мг/кг СР), так і із збільшеною (120 мг/кг СР) концентрацією марганцю в раціоні.
Вмiст маpганцю в pацiонi впливає на баланс азоту в оpганiзмi поpосних свиноматок: пpи пiдвищеннi концентpацiї маpганцю вiд 47 мг/кг СР до 80 мг/кг СР pацiонiв спостеpiгається тенденцiя посиленого всмоктування азоту iз шлунково-кишкового тракту, зменшення його втpат та збiльшення утpимання в організмі. Подальше пiдвищення вмiсту маpганцю до 120 мг/кг СР раціону супpоводжується тільки зменшенням екскреції азоту та посиленням його утримання в організмі.
Марганець у дозі 80 мг/кг СР у порівнянні з 47 мг/кг СР раціонів поросних свиноматок викликає в межах фізіологічної норми позитивні зрушення в гістобудові їх органів: у печінці збільшується кількість двоядерних гепатоцитів та ядерно-цитоплазматичне співвідношення, у селезінці спостерігається збільшення площі білої пульпи та окремих лімфоїдних утворень, а при вмісті 120мг марганцю/кг СР раціонів – в нирках фіксується збільшення розмірів ниркових тілець, діаметра звивистих ниркових канальців, об’єму судинного клубочка, що свідчить про підвищену функціональну активність досліджуваних органів.
Застосовані в дослідах підвищені дози марганцю в раціонах поросних свиноматок, у порівнянні з загальноприйнятими нормами, не викликають негативних змін в їх здоров’ї, про що, насамперед, свідчить рівень продуктивності піддослідних тварин. Показники природної резистентності, зокрема гематологічні, теж знаходяться в межах фізіологічної норми. Між окремими показниками природної резистентності легкопоросних свиноматок (співвідношенням А/Г, кількістю формених елементів, рівнем гемоглобіну, лізоцимною активністю, кількістю базофілів та нейтрофілів та іншими) і параметрами продуктивності (багатоплідністю, великоплідністю та масою гнізда при народженні) знайдено високодостовірний зв’язок, що може мати функціональну природу.
Підвищений рівень марганцю в раціоні поросних свиноматок понад 47 мг/кг СР позитивно впливав на міцність скелета одержаних поросят, збільшуючи міцність їх стегнової кістки (за величиною критичного навантаження) у 2,2 раза (р<0,01).
При застосуванні в годівлі поросних свиноматок раціонів з вмістом 80мг Mn/кг СР раціонів умовний прибуток від реалізації молодняку у 2-місячному віці перевершує цей показник у тварин контрольної групи (47 мг марганцю/кг СР) на 25,6% та на 10,8% порівняно із свиноматками, які споживали під час поросності по 120мг Mn/кг СР.
Виявлений комплексний вплив марганцю на організм поросних свиноматок, що забезпечує підвищення їх продуктивності і зниження собівартості продукції дає підставу вважати, що 80мг марганцю/кг СР раціону слід розглядати як уточнену норму цього мікроелемента в годівлі поросних свиноматок.
Публікації автора:
Саприкін В.О. Вплив різної концентрації марганцю в раціонах поросних маток на ембріональний ріст і розвиток кісток поросят при народжені //Науково-технічний бюлетень ІТ УААН.- Х.- 1998.- № 73.- с. 55-59.
Саприкін В.О., Кущ М.М. Мікроскопічна характеристика нирки свиноматок під дією різних доз марганцю у раціоні. //Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини ХЗВІ.- Х.- 1999.- в. 5.- ч. 2.- с. 42-44. (Автором особисто проведені досліди та виготовлення гістопрепаратів та морфометрія).
