Анотація до роботи:

Верзун А.А. Ефективність сільськогосподарського виробництва та її залежність від фіскальної політики держави. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК. – Державний агроекологічний університет Міністерства аграрної політики України, Житомир, 2005.

У дисертаційній роботі обґрунтовано теоретичні та методичні аспекти ефективності сільськогосподарського виробництва. Розглянуто економічну суть та складові фіскальної політики. Досліджуються особливості формування фіскальної політики держави в аграрному секторі економіки України. Наводиться методика регулювання економічної ефективності сільськогосподарського виробництва важелями фіскальної політики. Проведено оцінку економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Висвітлено роль податкової системи та місце фінансової підтримки сільського господарства у формуванні економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Обґрунтовано основні напрями підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва в контексті реформування фіскальної політики держави в аграрному секторі економіки.

1. Регулювання ефективності сільського господарства здійснюється важелями фіскальної політики через реалізацію таких заходів: підтримка доходів виробників; цінове втручання; компенсація платежів; сприяння розвиткові ринку; сприяння розвитку виробничої інфраструктури; здійснення регіональних програм; макроекономічна політика.

2. Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва залишається низькою. Більшість сільськогосподарських підприємств Львівської області практично не отримують прибутків від своєї діяльності. Основними причинами цього є неефективне використання ресурсів через недосконалість технологій, а отже, й висока собівартість продукції та низькі закупівельні ціни. Внаслідок цього виникла ситуація, коли сільськогосподарські підприємства зобов’язані платити податки, але не мають можливості цього зробити. Для виправлення становища необхідно сформувати фіскальну політику, здатну виконувати подвійне завдання: оптимізувати рівень оподаткування з метою стимулювання підвищення ефективності підприємництва, а також забезпечити достатній для розширеного відтворення рівень субсидіювання сільського господарства.

3. Щоб ефективніше оподатковувати діяльність великих сільськогосподарських підприємств та господарств, що спеціалізуються на виробництві тваринницької продукції і мають невеликі площі сільськогосподарських угідь, а тому є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, пропонуємо внести зміни в розрахунок суми цього податку. Суть запропонованих змін полягає в застосуванні підвищувального коефіцієнта, який слід розраховувати виходячи з індексу виробничого потенціалу відповідного підприємства без врахування вартості землі, визначеного як відношення вартості його виробничого потенціалу у розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь до середнього в районі аналогічного показника.

4. Для кращого регулювання ефективності тваринницької галузі необхідно вдосконалити процес використання коштів, отриманих сільськогосподарськими товаровиробниками у вигляді дотацій за рахунок ПДВ, що виплачуються переробними підприємствами сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м’ясо в живій вазі. Оскільки отримані кошти використовуються сільськогосподарськими товаровиробниками в основному на споживання, а не на розвиток виробництва, вважаємо за доцільне частину сум спрямовувати на рахунок Державного казначейства та використовувати на поліпшення фінансування програм селекції у тваринництві і птахівництві та часткової компенсації витрат на закупівлю високопродуктивної худоби.

5. Дослідженням встановлено, що процес підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва ускладнюється відсутністю належного інформаційно-консультаційного та фінансового забезпечення. Вирішити цю проблему пропонується створенням при регіональних управліннях сільського господарства і продовольства фінансово-інформаційно-розрахункових центрів (ФІРЦ) з метою ефективнішого планування та використання бюджетних коштів, призначених для сільського господарства. Основними функціями ФІРЦ повинні бути: планування та прогнозування потреби сільськогосподарських товаровиробників у фінансовій підтримці; надання консалтингових послуг; фінансування сільськогосподарських товаровиробників або заходів, пов’язаних із забезпеченням сільськогосподарського виробництва; збір інформації про напрями використання державних коштів.

6. Держава не дотримується своїх зобов’язань щодо фінансування сільського господарства. Кошти, передбачені у Зведеному бюджеті для його потреб, виділяються із запізненням та не в повному обсязі. Вважаємо, що фінансування сільського господарства необхідно віднести до пріоритетних напрямів витрачання бюджетних коштів, тобто за умови недовиконання плану видатків на сільське господарство слід вважати недопустимим перевиконання плану видатків за іншими напрямами, крім видатків на соціальні потреби, забезпечення правопорядку та обороноздатності країни.

7. Проведені нами розрахунки обсягів державної підтримки тваринництва з метою відтворення поголів’я великої рогатої худоби та підвищення економічної ефективності галузі дозволили обґрунтувати висновок, що реальним інвестором розширеного відтворення у м’ясному та молочному скотарстві може бути держава, а підтримка повинна здійснюватись у вигляді заходів, які б дозволили: спростити процедуру отримання позик та здешевити їх вартість; здійснювати достатні компенсаційні виплати на 1 голову худоби або 1 кг продукції; регулювати ціни з метою забезпечення прибутковості галузі. Підтримка цін і доходів має здійснюватися через систему відшкодування товаровиробникам різниці між ціною підтримки і фактичною середньою ринковою ціною (за умови, що вона не нижча підтримки) у межах обсягів квотованої продукції. Еквівалентні ціни формуються на авансований у виробництво капітал у галузях, які обслуговують агропромисловий комплекс.

8. Пропонуємо використовувати в аналізі, окрім узагальнюючих показників економічної ефективності, наприклад норми прибутку, обчислених за загальноприйнятою методикою, скориговані на вплив фіскальної політики держави показники. Цей коефіцієнт визначається як відношення суми прибутку та прямих і непрямих державних платежів виробникам до авансованого у виробництво капіталу.

9. Одним із основних внутрішніх чинників підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва є його інтенсифікація. Держава має забезпечити низку заходів для підвищення економічної ефективності виробництва продукції рослинництва через його інтенсифікацію, зокрема: збільшення компенсаційних витрат з розрахунку на 1 га посівів при використанні інтенсивних технологій до рівня, що забезпечує достатню рентабельність виробництва та встановлення достатнього рівня закупівельних цін; фінансове стимулювання тимчасового вилучення сільськогосподарських земель з обороту для скорочення видатків сільськогосподарських підприємств та ефективного використання фінансових ресурсів; забезпечення авансових закупівель сільськогосподарської продукції до державного резерву з метою надходження додаткових фінансових ресурсів у сільське господарство.

Публікації автора:

У наукових фахових виданнях:

1. Верзун А.А. Основні напрями державної фінансової підтримки сільського господарства // Наук. вісн. Нац. аграр. ун-ту. – 2001. – №44. – С. 237-239 (0,2 друк.арк.).

2. Стахів Л., Верзун А. Податкові платежі у контексті земельної реформи // Вісн. Львів. держ. аграр. ун-ту: Економіка АПК. – 2002. – №9. – С. 433-436 (0,16 друк. арк., у т.ч. авторських – 0,08 друк. арк.). Автором розглянуто питання справляння ПДВ при оренді землі.

3. Верзун А.А. Особливості оподаткування податком на додану вартість продукції молочного скотарства: Ринкова трансформація економіки АПК: Кол. Монографія: У 4 ч. / За ред. П.Т. Саблука, В.Я.Амбросова, Г.Є.Мазнєва. – Ч.3: Фінансово-кредитна система. – К.: ІАЕ, 2002. – С. 366-370 (0,25 друк.арк.).

4. Верзун А.А. Можливості подальшого реформування фіксованого сільськогосподарського податку // Зб. наук. праць Луган. нац. аграр. ун-ту. – 2004. – №37(49). – С. 22-25 (0,2 друк.арк.).

5. Верзун А.А. Шляхи реформування державної фінансової підтримки сільського господарства // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. – Вип. 193: В 5 т. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. – Т. 3. – С. 739-745 (0,45 друк.арк.).

6. Диба М.І., Трушковський В.С., Синівська Л.В., Верзун А.А. Спеціальний режим справляння ПДВ та його вплив на розвиток тваринницької галузі // Економіка АПК. – 2004. – №6. – С. 54-58 (0,25 друк. арк., у т.ч. авторських – 0,08 друк. арк.). Автором розглянуто питання залежності ефективності галузі скотарства від впливу програми підтримки тваринництва через виплату дотацій за рахунок ПДВ.

В інших виданнях:

1. Верзун А.А., Стахів Л.В. Особливості застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість сільськогосподарських товаровиробників // Зб. наук. праць Міжнар. наук.-практ. конф. Луган. нац. аграр. ун-ту. – 2002. – №14(26), Т. 2. – С. 278-281 (0,22 друк. арк., у т.ч. авторських – 0,12 друк. арк.). Автором розглянуто питання застосування спеціального режиму справляння ПДВ при реалізації молока та м’яса у живій вазі на переробні підприємства та використання виплачених ними дотацій.

2. Верзун А. Податок на додану вартість: проблеми реформування // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. 10-й річниці Конф. ООН з питань охорони навколишнього середовища та розвитку „Еколого-економічні проблеми розвитку АПК”. – Львів: Львів. держ. аграр. ун-т, 2002. – Т. 2. – С. 404-408 (0,25 друк.арк.).

3. Верзун А.А. Роль місцевих бюджетів у фінансовій підтримці сільського господарства Львівської області // Матеріали Першої всеукр. наук.-практ. конф. вчених, викладачів та практичних працівників „Розвиток фінансово-кредитної системи України в умовах ринкових трансформацій”. – Вінниця: Універсум – Ландо ЛТД, 2003. – С. 65-67 (0,3 друк.арк.).