В дисертації викладено теретичне обгрунтування і нове вирішення проблем оцінки і створення вихідного матеріалу в селекції гороху методом складної гібридизації. Наукове завдання вирішувалося шляхом дослідження ефективності різних типів схрещувань на підставі гібридологічного аналізу. 1. Встановлено, що найбільш ефективно ідентифікувати вихідний матеріал за ознаками кількості вузлів і загальної висоти рослини а також індексів кількості насінин в бобі, кількості бобів на фертильному вузлі, які характеризуються низькими значеннями коефіцієнта варіації. 2. Для оцінки вихідного матеріалу гороху на стійкість до вилягання і продуктивність найбільш доцільно використовувати індекси довжини стерильного і фертильного міжвузля та співвідношення між довжиною фертильної і стерильної частини рослини. 3. Індивідуальну продуктивність гороху на рівні 70 - 80% загального ефекту визначають показнаки кількості насінин з рослини, бобів на рослині, фертильних вузлів на рослині, насінин в бобі, маси 1000 насінин. 4. Фенетична структура продуктивності сорту гороху, побудована на основі еколого-генетичної моделі кількісних ознак, визначає формування продуктивності за індивідуальними владами її елементів, фазами розвитку та впливом лімітуючих факторів середовища. 5. Ступінь і частота трансгресій елементів продуктивності гібридів F2 в більшій мірі визначається генотипом батьківських форм, ніж схемою схрещування. Відмічено підвищені рівні ступеня і частоти трансгресій складних 4-компонентних гібридів F2 за ознаками кількості бобів на фертильному вузлі, насінин бобі, маси 1000 насінин і збирального індексу. 6. Встановлена пряма негативна залежність зниження рівня домінування з ускладненням гібридних комбінацій. 7. Найвищими значеннями коефіцієнта успадковування в F2 за ознаками кількості вузлів на рослині, маси 1000 насінин, кількості насінин в бобі, лінійної щільності і збирального індексу характеризуються 4-компонентні гібридні комбінації. 8. Встановлена підвищена інтенсивність доборів в F2 різноманітних генотипів в популяціях 4-компонентних гібридних комбінацій. 9. Для створення нового вихідного матеріалу за ознакою детермінантності більш доцільно використовувати в якості компонентів для гібридизації не мутанти, а гібриди від схрещування звичайних і мутантних форм. 10. Встановлено незалежний характер успадковування ознак детермінантності самарського (deh) і луганського (det) типу та штамбовості (fa). 11. Створено нові генотипи гороху з поєднанням ознак штамбовості і детермінантності, які характеризуються суцвіттями верхівкова колосовидна китиця (detdetfafa) і справжній зонтик (dehdehfafa). 12. Встановлено, що індивідуальний добір штамбово-детермінантних форм більш доцільно вести з F3 –F4 в гетерогенних сім’ях від родоначальників штамбового типу розвитку. 13. Із застосуванням 4-компонентних конвергентних схем гібридизації створено сорт гороху Уладівський напівкарлик, який занесено до Державного Реєстру сортів рослин України на 1997 рік та сорт Корал, переданий до Державного сортовипробування на 2003 рік. |