Анотація до роботи:

Курик Л.М. Ефективність синглетнокисневої терапії в комплексному лікуванні хворих на хронічне обструктивне захворювання легень. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.27 – пульмонологія. – Державна установа “Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського Академії медичнних наук України”, Київ, 2007.

Стандартне лікування викликає у 87,6% хворих на хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) покращання клініко функціональних показників. Проте, не зважаючи на адекватну базисну терапію, відбувається постійна персистенція, а з часом і наростання хронічного запального процесу у бронхах, не вдається досягнути значного покращання реологічної властивості, кислотно-основного та газового складу крові, що значно ускладнює перебіг та очікувані результати від проведеного лікування.

Запропоновано спосіб комплексного лікування хворих на хронічне обструктивне захворювання легень ІІ ступеня тяжкості, із застосуванням синглетно-кисневої терапії.

Вивчено, проаналізовано та доведено, що застосування синглетнокисневої терапії у комплексному лікуванні загострення ХОЗЛ, приводить до позитивних змін клінічних симптомів захворювання, покращання показників функції зовнішнього дихання, а також збільшення поверхневого натягу конденсату повітря, що видихається та впорядкування його рідкокристалічної структури, нормалізації реологічних, кислотно-основних та газових параметрів крові у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень середнього ступеню тяжкості.

У дисертації вперше запропоновано спосіб комплексного лікування хворих на хронічне обструктивне захворювання легень ІІ ступеня тяжкості, із застосуванням синглетно-кисневої терапії. Вивчено вплив запропонованого лікування на динаміку клінічних проявів хронічного обструктивного захворювання легень, функцію зовнішнього дихання, біофізичні та рідкокристалічні характеристики конденсату повітря,що видихається, реологічні властивості, кислотно-основний та газовий склад крові.

1. Стандартне лікування викликає у 87,6% хворих на ХОЗЛ покращання клініко функціональних показників. Проте, не зважаючи на адекватну базисну терапію, відбувається постійна персистенція, а з часом і наростання хронічного запального процесу у бронхах, що характеризується збільшенням інтенсивності кашлю, кількості мокроти, задишки, нічних пробуджень та потреби у користуванні короткотривалими бронхолітиками; падінні швидкісних показників функції зовнішнього дихання, зменшенні поверхневого натягу та наростанні анізотропії у відбитках конденсату повітря, що видихається, персистенції запальних змін гемограми. Не вдається досягнути значного покращання реологічної властивості, кислотно-основного та газового складу крові, що характеризується не стабільністю деформаційної та осмотичної стійкості еритроцитів, персистенцією респіраторного ацидозу та гіпоксичної рідкокристалічної структури сироватки крові у хворих на ХОЗЛ, що значно ускладнює перебіг та очікувані результати від проведеного лікування.

2. Включення в комплексне лікування хворих на хронічне обструктивне захворювання легень середнього ступеня тяжкості синглетно-кисневої терапії дозволяє достовірно зменшити клінічні прояви ХОЗЛ: кашель з (2,5 ± 0,1) до (0,4 ± 0,01) балів; задишки з (2,5 ± 0,1) до (0,9 ± 0,1) балів; кількості мокроти з (2,3 ± 0,7) до (0,3 ± 0,8) балів; споживання короткотривалих бронхолітиків з (6 ± 1,7) до (2,4 ±1,0) разів; нічних пробуджень через ХОЗЛ-симптоми з (2,1 ±0,2) до (0,1 ± 0,1) рази; сумарного ХОЗЛ-рахунку з (18,7 ± 0,01) до (7,1 ± 0,01) балів.

3. Застосування синглетнокисневої терапії у комплексній терапії хворих на ХОЗЛ достовірно збільшує деформаційну здатність та осмотичну стійкість еритроцитів за рахунок зниження відносного градієнтного мембранного потенціалу з (0,381 ± 0,023) в.о. до (0,067 ± 0,005) в. о.; збільшення відносного заряду мембран еритроцитів з (0,055 ± 0,009) в. о. до (0,262 ± 0,006) в. о., нормалізує реологічну властивість крові за рахунок зменшення ступеня деформації еритроцитів з (2 ± 0,0) балів до (1,0 ± 0,1) балів.

4. Синглетно-киснева терапія у комплексному лікуванні хворих на ХОЗЛ дозволяє досягнути достовірної структуризації рідкокристалічної структури сироватки крові з досягненням рідкокристалічних варіантів норми: 96,7 % хворих через 2 місяці після проведеного стаціонарного лікування мали рідкокристалічний варіант норми.

5. Використання синглетнокисневої терапії у комплексному лікуванні призводить до нормалізації поверхневого натягу конденсату повітря, що видихається; зменшує кількість патологічних анізотропних включень у його відбитках; а також призводить до достовірного покращання та стабілізаціі у часі функції зовнішнього дихання (FVC, FEV ₁, FEF ₇₅, FEF ₅₀, FEF ₂₅ та PEF).

6. Застосування синглетнокисневої терапії у комплексній терапії хворих на ХОЗЛ дозволяє нормалізувати кислотно-основний та газовий склад крові за разунок достовірного зниження НСО₃ з (26,1 ± 0,5) до (25,8 ± 0,5) ммоль/л, РСО₂ з (41,1 ± 0,8) до (38,0 ± 0,7) мм. рт. ст.; зменшення рівня SBC з (26,2 ± 0,4) до (24,7 ± 0,4) ммоль/л та рівня SBE з (2,2 ± 0,5) до (-0,4 ± 0,3) ммоль/л, збільшити напругу кисню в крові (РО₂) з (59,4 ± 0,9) до (69,5 ± 1,2) мм. рт. ст. та ступеня насиченості гемоглобіну киснем (SO₂) з (89,6 ± 2,1) % до (93,5 ± 0,4) %.

Публікації автора:

1. Курик Л.М. Фізико-хімічні аспекти синглетно-кисневої терапії у лікуванні патологічних процесів // Укр. пульмонол. журн. – 2006. – № 1. – С. 66 –68.

2. Курик Л.М., Чухраєва Е.Н., Криворучко С.Г. Влияние синглетно-кислородной терапии на биофизические показатели деформируемости и осмотической стойкости эритроцитов у больных с хроническим обструктивным заболеванием лёгких // Вістник фізіотерапії і курортології. – 2006. – № 3. – С. 50 – 54. (Здобувачем проведено обстеження хворих, статистична обробка матеріалу, аналіз і узагальнення результатів, Чухраєвій Е.Н., Криворучко С.Г. належить відбір хворих, консультативна допомога).

3. Курик Л.М. Вплив синглетно-кисневої терапії на клініко-функціональні показники у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень // Укр. пульмонол. журн. – 2006. – № 3. – С. 25 – 29.

4. Самосюк І.З. , Чухраєва Е.Н., Писанко О.І., Діденко А.А., Бондаренко Л.Н. , Курик Л.М. Синглетно-кислородная терапия. Аппараты МИТ–С // Биомедицинские технологии и радиоэлектроника. – 2007. – № 1. – С. 67 – 75. (Здобувачем проведено обстеження хворих, статистична обробка матеріалу, аналіз і узагальнення результатів, Самосюку І.З. , Чухраєвій Е.Н., Писанко О.І., Діденко А.А., Бондаренко Л.Н. належить відбір хворих, консультативна допомога).

5. Курик Л.М. Вплив синглетно-кисневої терапії на реологічні властивості, кислотно-основний та газовий склад крові у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень// Укр. пульмонол. журн. – 2007. – № 2. – С. 26 – 31.

6. Курик Л.М. Гомеостаз і деякі характеристики еритроцитів крові // Матеріали науково-медичної конференції студентів та молодих вчених НМУ ім. О.О. Богомольця. – Київ, 1998 р. – С. 37 – 38.

7. Курик Л.М. Ефективність синглетно-кисневої терапії в комплексному лікуванні хворих з пульмонологічною патологією // Матеріали ІІ з’їзду алергологів України – Київ, 2006. – С. 135.

8. Курик Л.М. Ефективність синглетно-кисневої терапії в комплексному лікуванні хворих на хронічне обструктивне захворювання легень // Інформотерапія: теоретичні аспекти та практичне застосування: Матеріали ХІІ міжнародної конференції. Київ, 2006 р. С. 85.

9. Курик Л.М. Ефективність синглет-кисневої терапії в комплексному лікуванні хворих з хронічним обструктивним захворюванням легень // Применение лазеров в медицине и биологии: первые Шахбазовские чтения: Матеріали ХХVI міжнародної науково-практичної конференції. – Ялта, 2006. – С. 99 – 100.

10. Курик Л.М. Використання синглетно-кисневої терапії в комплексному лікуванні хворих з пульмонологічною патологією // Екопатологія в педіатрії:матеріали доповідей міжнародної конференції/ – Тернопіль, 2006 р. – С. 43 44,