1. Сучасний стан машиновикористання в аграрній сфері економіки України вимагає поліпшення організаційного застосування обмеженої кількості засобів виробництва, формування економіко-організаційних умов експлуатації наявної техніки, що забезпечить конкурентноспроможність продукції сільсько-го господарства. 2. Нормативна забезпеченість тракторами фермерських господарств була перевищена у 1993 р. в 3,3 рази, а в 1998 р. - в 1,4 рази. Вказана тенденція зменшення чисельності тракторного парку фермерських господарств не вплинула негативно на динаміку виробництва їх валової продукції на 100 га сільськогосподарських угідь. За цей період воно збільшилося у 1,6 рази. 3. Рівень прибутковості державних машинно-технологічних станцій в 2000 р. залежав на 84,8 % від частки витрат на амортизацію в структурі собівартості і на 15,2 % від інших факторів (рівень змінних витрат, ціна, обсяг виробітку і т. ін.). Збільшення рівня амортизаційних витрат на 1 % викликало зменшення рівня прибутковості МТС на 3,6 %. 4. В доходах від господарської діяльності державних машинно-технологічних станцій механізовані послуги планувались на 2001 р. в се-редньому на рівні 47 %, а решта – виробництво і реалізація сільського-сподарської продукції. Частина державних МТС України планувала на послуги лише до 10 % надходжень, що свідчить про невиконання місії машинно-технологічними станціями, які створюються перш за все як форми міжгоспо-дарського використання сільськогосподарської техніки. 5. На формування економічної ефективності державних сільського-сподарських машинно-технологічних станцій впливають ряд чинників. Серед них основними є: рівень використання техніки, розміри площ орендованих земель, частка амортизаційних витрат у структурі собівартості та питома вага доходу від надання механізованих послуг у виручці від реалізації. Причому перші два мають прямопропорційний вплив на ефективність бізнесу МТС, решта – оберненопропорційний. 6. Класифікація форм міжгосподарського машиновикоритсання в агробізнесі має базуватися на наступних видах: індивідуальні, групові та змішані; державні, недержавні та змішані; підприємницькі, обслуговуючі та змішані. 7. Машинно-технологічним станціям необхідно враховувати ступінь підприємницького ризику при інвестиціях в техніку. Зокрема, коефіцієнт валової маржі не повинен бути вищим за 0,4, а коефіцієнт підприємницького ризику не перевищувати 3. 8. Машинно-технологічним станціям при проведені аналізу портфелю послуг для стратегічного планування за допомогою матриці “Бостонської консультаційної групи” використовувати в методиці її побудови відносну частку ринку МТС по виду послуги, а горизонтальну та вертикальну прямі поділу матриці на сектори проводити через точки на осях, знайдених методом простої середньої арифметичної по всіх значеннях послуг в діапазоні відрізків осей. 9. Підприємствам агробізнесу при плануванні витрат на ремонт та технічне обслуговування враховувати маржинальний характер їх зміни та вплив інфляційних процесів в умовах ринкової економіки через використання планових витрат палива машини, балансової або поточної ринкової її вартості, нормативного відсотку річних витрат на ремонт та технічне обслуговування від балансової або поточної ринкової вартості машини та коефіцієнту коригування витрати коштів на ремонт та технічне обслуговування залежно від тривалості експлуатації і амортизаційного терміну техніки. 10. Сільськогосподарським підприємствам та агроконсалтинговим службам використовувати елементи методики планування і коригування економічних параметрів та механізму підвищення ефективності господарю-вання на основі міжгосподарського використання сільськогосподарської техніки, які розроблені в дисертаційній роботі. 11. Машинним асоціаціям в статуті на основі наведених пропозицій в роботі передбачити порядок розробки та затвердження: єдиних агротехнічних термінів проведення технологічних операцій, єдиних розцінок на механізовані послуги, календарного графіку проведення робіт видами техніки, принципів формування та використання страхового парку техніки і т. ін. | 