Анотація до роботи:

Гончарова Ірина Євгенівна. Ефективність терапії із застосуванням методу краніоцеребральної гіпотермії в лікуванні психічних розладів внаслідок хронічної гіпертонічної дисциркуляторної енцефалопатії. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.16. – психіатрія. ДУ “Інститут неврології психіатрії і наркології АМН України”. Харків, 2008.

Вивчено 77 хворих із психічними розладами внаслідок ХГДЕ, віком від 40 до 63 років. Були виявлені провідні психопатологічні синдроми. Хворим з основної групи (47) проводилися 1-2 сеансу КЦГ. Контрольна група (30) одержувала тільки медикаментозне лікування. Поліпшення стану відбулося у більшості хворих основної групи. Відбулася зміна чи посилення парасимпатичної спрямованості вегетативних реакцій. Поліпшилися пам’ять та увага. Підвищилося психологічне благополуччя, редукувалася емоційна лабільність, зменшилася виразність соматичних симптомів, тривоги і безсоння, а також соціальної дисфункції і депресії. Відзначено поліпшення церебральної гемодинаміки і біоелектричної активності головного мозку, а також, зменшення проявів зовнішньої і внутрішньої гідроцефалії. Метод КЦГ може бути рекомендований для використання в комплексному лікуванні хворих із психічними розладами внаслідок ХГДЕ.

1. Представлено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у визначенні ефективності застосування методу КЦГ в терапії психічних порушень у хворих із психічними розладами, внаслідок ХГДЕ. На підставі комплексного підходу, розроблений оптимальний для даного контингенту хворих режим КЦГ.

2. Визначені психопатологічні синдроми. У хворих були виявлені : органічний емоційно-лабільний розлад (F 06.6), з провідним астено-невротичним синдромом (17 хворих, 36 %), органічний депресивний розлад (F 06.3), з переважаючим тривожно-депресивним синдромом (21 хворий, 44,7 %) і органічний маячний розлад (F 06.2), з переважаючим депресивно-параноїдним синдромом (9 хворих, 19,15 %). Зворотньому розвитку під впливом КЦГ піддалися: астено-невротичний синдром – повна редукція в 64,7 %, часткова у 35,3 % хворих, тривожно-депресивний синдром – повна редукція в 38,09 %, часткова в 57,14 % хворих, депресивно-параноїдний синдром – повна редукція в 55,6 %, часткова в 44,4 %. Більш значна редукція психопатологічних синдромів відзначена при органічному емоційно лабільному розладі. При органічному депресивному розладі і маячному розладі ряд симптомів редукувався не цілком, що пов’язано з важчим станом цих груп хворих до лікування.

3. Відзначено зменшення виявленості депресії. Показники по шкалі MADRS, знизилися у хворих органічним емоційно лабільним розладом з 15,59±1,97 до 2,12±1,67, органічним депресивним розладом з 27,33±3,52 до 8,24±2,87, органічним маячним розладом з 34,89±5,57 до 9,56±2,56.

4. Відзначені зміни показників, оцінки неврологічного статусу хворих: головний біль (повна редукція в 40,43±7,23 %, часткова в 53,19±7,35 %), запаморочення (повна редукція в 25,53±6,43 %, часткова в 31,9±6,87 %), шум у голові (повна редукція в 27,66±6,6 %, часткова в 19,15±5,8 %), вегетативні пароксизми (повна редукція в 31,9±6,87 %, часткова в 8,52±4,1 %). Виявлені зміни вегетативних показників: у хворих з вихідною перевагою симпатикотонії, відбулася зміна симпатикотонії парасимпатичною спрямованістю вегетативних реакцій (ВІ -7,58±5,24, ХО – 3024,98±243,76 л.). При вихідній перевазі парасимпатикотонії, відбулося незначне посилення парасимпатичної спрямованості вегетативних реакцій (ВІ –30,9±7,73, ХО – 2731,24±213,05 л.). У більшості хворих у процесі КЦГ відбулася зміна чи посилення парасимпатичної спрямованості вегетативних реакцій.

5. Встановлено, що застосування методу КЦГ у комплексному лікуванні хворих з даною патологією сприяє поліпшенню пам’яті та уваги. За методикою «запам’ятовування 10 слів», відбулося поліпшення короткочасної пам’яті, підвищилася продуктивність запам’ятовування, покращилося відстрочене відтворення. За методикою таблиці Шульте відзначається поліпшення показників стійкості і концентрації уваги, а також зменшення виснажуваності уваги. Кращі результати після лікування відзначені при органічному емоційно лабільному розладі. За методикою САН відбувається поліпшення функціонального стану і зменшення стомлюваності. Поліпшення значніше при органічному емоційно лабільному і органічному депресивному розладах. За опитувальником загального здоров’я GHQ-28 підвищилося психологічне благополуччя, редукувалася емоційна лабільність, зменшилася виразність соматичних симптомів, тривоги і безсоння, а також соціальної дисфункції і депресії.

6. Відзначено, що у хворих відбувається поліпшення кровонаповнення (до нижньої межи вікової норми в обох басейнах у 21,28±6,03 %, у вертебро-базиллярному басейні в 23,4±6,24 %, покращилося кровонаповнення в обох басейнах у 8,51±4,11 %, у вертебро-базиллярному басейні в 10,64±4,55 %), знижується тонус судин (до меж вікової норми у вертебро-базиллярному басейні в 10,64±4,55, часткова редукція в обох басейнах у 63,83±7,08), поліпшується венозний відтік (в обох покращився в 44,69±7,33 %, нормалізувався у вертебро-базиллярном басейні в 8,51±4,11 %), редукується асиметрія кровонаповнення у вертебро-базилярному басейні в 27,66±6,6 %. Відзначено позитивну динаміку біоелектричної активності. На ЕЕГ у 38,3±7,16 % зменшилася виразність загальномозкових змін біоелектричної активності, відновилася реакція активації на відкривання очей, покращилася виразність зональних розходжень. У 19,5±5,8 % хворих редукувалася пароксизмальна активність, 6,38±3,6 % вона стала менш вираженою.

7. Виявлено за даними КТ зменшення ознак зовнішньої (повна редукція ознаки в 29,79 %, часткова редукція в 38,29 %) і внутрішньої гідроцефалії (повна редукція в 19,15 %, часткова в 40,43 %).

8. Розроблений універсальний режим КЦГ для даного контингенту хворих. Визначено, що оптимальним режимом є гіпотермія помірної глибини. Ця методика дозволяє досягти максимально можливого терапевтичного ефекту при мінімальних навантаженнях на організм, що забезпечує повну безпеку при проведенні процедури навіть у соматично ослаблених і хворих похилого віку.

Метод КЦГ може бути рекомендований для використання в комплексному лікуванні хворих із психічними розладами внаслідок хронічної гіпертонічної дисциркуляторної енцефалопатії тому що він дозволяє зменшити застосування фармакологічних препаратів, не дає побічних ефектів, прискорює поліпшення психічного стану.

Публікації автора:

1. Гончарова І. Є. Динаміка психічних порушень у хворих із хронічною дисциркуляторною енцефалопатією внаслідок гіпертонічної хвороби в процесі лікування методом краніоцеребральної гіпотермії // Український вісник психоневрології. – 2002. – Т. 10, вип. 4 (33). – С. 67-68.

2. Гончарова І. Є. Динаміка нейрофізіологічних показників у хворих із психічними порушеннями, внаслідок хронічної гіпертонічної дисциркуляторної енцефалопатії в процесі лікування методом краніоцеребральної гіпотермії // Архів психіатрії. – 2005. – Т. 11, №4. – С. 93-95.

3. Гончарова І. Є. Зміна стану лікворовмісних просторів головного мозку за даними комп'ютерної томографії у хворих із психічними порушеннями внаслідок хронічної дисциркуляторної енцефалопатії, яка обумовлена гіпертонічною хворобою в процесі лікування методом краніоцеребральної гіпотермії // Журнал психіатрії і медичної психології. – 2006. – №1. – С. 73-76.

4. Бачериков А. М., Гончарова І. Є. Динаміка психічних порушень у хворих із хронічною дисциркуляторною енцефалопатією, внаслідок гіпертонічної хвороби в процесі лікування методом краніоцеребральної гіпотермії // Нові напрямки в діагностиці, лікуванні і профілактиці артеріальної гіпертензії та її ускладнень: Матеріали наукових праць Української науково-практичної конференції. – 2002. – Харків (19-20 листопада). – С. 23-24. (Дисертантом проведено обстеження пацієнтів, робота написана та підготовлена до друку).

5. Бачериков А. М., Гончарова І. Є. Лікування та профілактика депресивних розладів і когнітивних порушень в осіб похилого віку за допомогою методу краніоцеребральної гіпотермії // Матеріали IV Національного Конгресу геронтологів і геріатрів України – 2005. - Київ (11-13 жовтня).С. 116. (Дисертантом проведено обстеження пацієнтів, робота написана та підготовлена до друку)

6.Гончарова І. Є. Лікування та профілактика психічних розладів і когнітивних порушень у хворих на хронічну гіпертонічну дисциркуляторні енцефалопатію за допомогою методу краніоцеребральної гіпотермії // Український вісник психоневрології. – 2007. – Т. 15, вип. 1 (50). – С. 172.

7. Гончарова І. Є. Зміна стану хворих із психічними порушеннями внаслідок хронічної гіпертонічної дисциркуляторної енцефалопатії у процесі лікування методом краніоцеребральної гіпотермії (за даними психодіагностичного дослідження // Український вісник психоневрології. – 2007. – Т. 15, вип. 2 (51). – С. 50-52.

8. Патент 63708 А. МПК А61М19/00 Спосіб лікування психотичних та непсихотичних психічних розладів / Волошин П. В., Бачериков А. М., Шестопалова Л. Ф., Підкоритов В. С., Реміняк В. І., Ткаченко Т. В., Романова Г. О., Гончарова І. Є., Пайкова Л. М., Ломакін І. І., Бабійчук Г. А., ІНПН АМНУ – 3. №2003065046; Заявл. 02.06.2003; Опубл. 15.01.2004, Бюл. 1. (Дисертантом проведено добір матеріалу, патентний пошук)