Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Хірургія


Бутирський Олександр Геннадійович. Ефективність топічного використання напівпроникних біогенних мембран у комплексному лікуванні трофічних виразок гомілки при посттромбофлебітичному синдромі : Дис... канд. наук: 14.01.03 - 2003.



Анотація до роботи:

Бутирський А.Г. Ефективність топічного використання напівпроникних біогенних мембран у комплексному лікуванні трофічних виразок гомілки при посттромбофлебітичному синдромі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 - хірургія. - Харківський державний медичний університет, Харків, 2002.

Дисертацію присвячено питанням лікування виразкових форм посттромбофлебітичного синдрому. У роботі розвивається новий напрямок у застосуванні ксеногенних біологічно активних покриттів, заснований на властивостях напівпроникної мембрани. Встановлено, що ксенотрансплантати (КТ) із подібними властивостями мають місцеву імуномодулюючу, антибактеріальну і біостимулюючу активність, що дозволяє підсилювати фагоцитоз, виводячи його на новий рівень, придушувати наявну перекручену регенерацію, надаючи тканинам стимулюючого потенціалу. Запропоновано спосіб консервації і застосування КТ. Показано, що застосування КТ сприяє поліпшенню суб'єктивного стану пацієнтів, скорішому загоєнню трофічних виразок, у підсумку попереджає тривалу непрацездатність і інвалідизацію пацієнтів. Результати досліджень знайшли своє застосування в роботі хірургів стаціонарів і поліклінік у лікуванні хворих з венозними виразками з поліпшенням результату.

  1. Проблема лікування трофічних виразок є досить актуальною. Ксеногенні біогенні покриття з властивостями напівпроникних мембран можуть бути використані з високою ефективністю в комплексному лікуванні ТВ при ПТФС. Їх використання обґрунтоване, тому що КТ редукують окремі ланки патогенезу виникнення і розвитку ТЯ.

  2. Топічне застосування пропонованих трансплантатів прискорює процеси дозрівання грануляційної тканини, епітелізації, що призводить до більш інтенсивного загоєння трофічних виразок, супроводжується раннім зникненням болю і сприяє ранній активізації хворих, що значно поліпшує якість їх життя.

  3. При загальноприйнятому методі лікування ТВ місцева алергійна реакція з явищами запалення ексудативно-проліферативного характеру в поєднанні з циркуляторними розладами супроводжується перекрученнями процесів регенерації у вигляді неповної епітелізації поверхні ТВ, розвитку дистрофічних змін у знов утвореному епітелії й уповільнення темпів дозрівання ГТ із наступним формуванням грубого рубця з ділянками фіброзу і гіалінозу сполучної тканини. Застосування КТ із вираженими біостимулюючими властивостями викликає значне прискорення процесів регенерації, швидкої і повної епітелізації поверхні ТВ, дозрівання ГТ з утворенням ніжноволокнистої сполучної тканини, що пов'язано з посиленням синтетичної активності фібробластів. Це створює оптимальні умови для загоєння ТВ.

  4. Крім морфо-функціональних зрушень у тканинах ТВ запропонований метод лікування супроводжується збіднінням мікробного пейзажу з різким зменшенням кількості мікробів і зміною високо патогенних штамів на умовно патогенні або сапрофітні, що є одним з важливих компонентів, які забезпечують загоєння виразок. Така дія КТ, на нашу думку, забезпечується не тільки його властивостями, але також і методом його консервації.

  5. Дані аналізу цитологічних досліджень дозволяють виявити місцеву імуномодулюючу дію у біологічно активних КТ із властивостями напівпроникних мембран, що є одним з механізмів стимуляції загоєння ТВ.

  6. Проведені дослідження не дозволяють рекомендувати ТОГМЛ, позбавлену властивостей НПБМ, як покриття для ТВ, тому що перебіг останніх погіршується, спричиняючи посилення болю, активацію гнійної ексудації, зниження проліферативних реакцій, що призводить до загострення процесу і погіршення якості життя пацієнтів.

Публікації автора:

  1. Бутирський О.Г. Клініко-мікробіологічні зіставлення при лікуванні посттромбофлебітичних виразок із застосуванням ксенотрансплантатів // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 2001. – № 1. – С. 93-97.

  2. Бутирський О.Г. Морфологічна і гістохімічна оцінка застосування біотрансплантатів при лікуванні трофічних виразок гомілки // Шпитальна хірургія. – 2001. - № 3. – С. 33-37.

  3. Бутирський О.Г., Фесенко В.П., Могилястий О.А. Чи можливо застосування твердої оболонки головного мозку людини як покриття для трофічних виразок? // Галицький лікарський вісник. – 2002. – № 3. – С. 37-38.

  4. Бутырский А.Г. Опыт лечения трофических язв нижних конечностей при хронической венозной недостаточности // Проблемы, достижения и перспективы медико-биологических наук и практического здравоохранения. – Симферополь: Изд-во КГМУ, 1998. – Т. 134, Ч. 2. - С. 3-7.

  5. Бутырский А.Г. Сравнительные данные о динамике морфологических изменений в посттромбофлебитических язвах голени при различных видах лечения // Вестник морфологии. – 2000. – Т.6. - №2. – С. 244 -246.

  6. Бутырский А.Г. Цитологическое обоснование использования биотрансплантата для лечения трофических язв при хронической венозной недостаточности // Клінічна хірургія. – 2000. - №9. – С. 10-11.

  7. Бутырский А.Г. Цитоморфологичесике параллели при лечении венозных язв с применением биогенных мембран // Буковинський медичний вісник. – 2001. - №3. – С. 11-14.

  8. Патент 25352 А Україна, МКИ А 61 В 17/00, А 61 К 35/56. Спосіб лікування трофічних виразок та опіків / Шестопалов Д.В., Бутирський О.Г. - № 96031020; Заявл. 15.03.96; Опубл. 30.10.98. – 3 с.