У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і вирішення наукового завдання підвищення ефективності використання короткострокових банківських кредитів аграрними підприємствами. За результатами дисертаційного дослідження зроблено такі висновки: 1. Ефективність використання короткострокового кредиту – це результат, що отримує позичальник завдяки використанню кредиту в розрахунку на одиницю залучених позикових коштів. 2. Характерні ознаки досліджуваних методик визначення ефективності використання короткострокових банківських кредитів зумовили їх поділ на чотири групи. До першої групи віднесено індексні показники, що розраховуються шляхом порівняння різних факторів та зіставлення даних звітного періоду з попереднім. В основу другої групи покладено показники оборотності оборотних і кредитних коштів. Розрахунок диференціалу фінансового левериджу характерний для показників третьої групи. Визначення терміну, за який позичальник зможе повернути кредитору основну суму боргу та відсотки за ним, належить до показників четвертої групи (строкові). 3. Встановлено принципи визначення ефективності використання короткострокових кредитів, які не доцільно застосовувати, зокрема: здійснення коригування заборгованості за короткостроковими кредитами на різницю між кредиторською та дебіторською заборгованістю, дисконтування грошових потоків; порівняння вартості позикових коштів за різні періоди, заміна податкового коректора коефіцієнтом 0,5 при розрахунку приросту власного капіталу. Визначено показники, які не характеризують безпосередньо рівень ефективності кредитів, а саме: оцінка фінансового стану позичальника, зіставлення прибутку з вартістю кредиту тощо. 4. Державна підтримка підприємств галузі, зокрема через механізм часткової компенсації вартості кредитів сприяє підвищенню рівня їх забезпеченості короткостроковими банківськими кредитними ресурсами. Вона надає можливість на кожну бюджетну гривню залучити близько 20 грн. додаткових фінансових ресурсів. Позитивний вплив застосованих заходів що супроводжувалися поступовим зниженням реальної відсоткової ставки за кредитами для сільськогосподарських підприємств з 54 до 17,2% при зростанні видатків бюджету на часткову компенсацію у 8,3 раза безпосередньо виявляється у тенденціях зміни таких показників за 2000–2005 рр., а саме: обсяги наданих короткострокових кредитів агропромисловим підприємствам підвищилися у 3,3 раза, пільгових – у 9,3 раза; кількість прокредитованих підприємств – у 2,6 раза. Це сприяло виведенню підприємств галузі на рентабельний рівень діяльності проти 100-відсоткової збитковості 1998–1999 рр. 5. Незважаючи на сприятливі тенденції у банківському кредитуванні недостатньо уваги приділяється ефективності використанню короткострокових кредитів, що знижує ефект від їх залучення. Сучасні методики визначення рівня ефективності кредитних ресурсів здебільшого не відповідають об’єктивним вимогам товаровиробників, що спричинено отриманням протилежних результатів за досліджуваними показниками й зумовлює необхідність комплексного вивчення впливу залучених кредитів на результати діяльності позичальника. Це пояснює доцільність впровадження методики, що базується на визначенні частки фінансового результату, отриманого завдяки залученню короткострокового кредиту порівняно з його обсягом. Відмітною рисою запропонованої методики є можливість її застосування, як до моменту укладання кредитної угоди для визначення доцільності залучення кредиту, так і ефективності його використання. Такий підхід слугуватиме базовою основою для прийняття зважених управлінських рішень щодо доцільності залучення позикових коштів та ефективності їх використання. 6. Незважаючи на значний розвиток банківської системи за роки незалежності держави, залишається недостатньо поширеним використання такого інструменту кредитування аграрних підприємств як овердрафт, частка якого в загальному обсязі кредитних ресурсів, наданих суб’єктам господарювання за 1998–2006 рр., зросла лише з 0,5 до 3%, що зумовлює доцільність законодавчого врегулювання даного виду розрахунків. Низький рівень капіталізації комерційних банків і притаманний аграрним підприємствам високий кредитний ризик є вагомими індикаторами доцільності розбудови кредитної сільськогосподарської кооперації через запровадження державної фінансової та інформаційної підтримки, закладання фонду гарантування вкладів учасників, удосконалення моніторингу операцій кредитних спілок; збільшення кредитних закупок за заставними цінами шляхом встановлення прийнятних цін у визначені терміни, надання інформаційного забезпечення, сприяння збільшенню кількості пунктів прийому продукції та експорту. 7. Діючі процедури короткострокового грошового кредитування є суттєвим фактором підвищення рівня його ефективності. Зокрема через запровадження певного порядку залучення та використання позикових коштів, а саме: отриманню кредитних ресурсів позичальником має передувати кваліфіковане визначення розміру та доцільності їх залучення скоригованих на ризик втрати кредитоспроможності з урахуванням умов його надання та часткової компенсації вартості, удосконалення моніторингу кредиту в частині визначення рівня його ефективності використання, встановлення негативних відхилень з урахуванням попереджувальних ознак погіршення фінансового стану позичальника, запровадження стабілізаційних заходів, порядок реалізації яких має бути сплановано заздалегідь. |
