У дисертаційній роботі представлено рішення важливої наукової та практичної проблеми – поліпшення якості лікування хворих з пептичними дуоденальними виразками шляхом диференційованого відбору пацієнтів з гіперереактівністю організму для магнітотерапії за розробленою методикою на основі виявлених у них порушень мікроциркуляції та вегетативного тонусу і спрямованості впливу перемінного магнітного поля на показники поверхневого натягу крові в експерименті. 1. У 42% хворих перебіг ВХ ДПК протікає на фоні гіперреактивності організму та супроводжується больовим (100%), диспепсичним (88%) синдромами високим відсотком супутньої патології гепатобіліарної системи (67%), вегетативних розладів (97%) і зменшенням компенсаторно-адаптаційних можливостей організму. На ступінь виразності клінічних і морфологічних ознак ВХ ДПК впливають вік хворого, тривалість захворювання, супутня патологія, особливості порушення вегетативної регуляції. 2. Гіперреактивність організму при ВХ ДПК зумовлена гіперкортизолемією, надмірною інтенсифікацією вільнорадикальних процесів (збільшений вміст ДК, МДА і ПГЕ), пригніченням антиоксидантного захисту (знижена активність СОД), симпатикотонією при одночасному посиленні тонусу парасимпатичного відділу, згущенням крові за рахунок підвищення динамічного і статичного поверхневого натягу, зростанням модуля в'язкоеластичності і релаксації. 3. Низькочастотне ПеМП в експерименті знижує поверхневий натяг сироватки крові хворих ВХ з гіперреактивністю організму, що проявляється зменшенням величини показників міжфазної тензіометрії. Зміни поверхневого натягу носять дозозалежий характер. Виразність змін залежать від програми (частоти модуляції) і експозиції ПеМП. Позитивна динаміка показників міжфазної тензіометрії крові під впливом ПеМП обґрунтовує доцільність використання магнітотерапії у хворих на ВХ на фоні гіперреактивності організму. 4. Залучення до стандартного комплексу лікування магнітотерапії значно підвищує (р=0,001) результати лікування пацієнтів з ВХ ДПК, усуває больовий та диспептичний синдроми, вегетативні розлади. Ефективність фізіотерапевтичного лікування хворих на фоні гіперреактивності організму залежить від початкових параметрів ПОЛ, показників варіабельності серцевого ритму та фізико-хімічних властивостей крові. 5. Включення до комплексного обстеження хворих на ВХ ДПК варіометричного та тензіометричного обстежень дозволяє удосконалити критерії відбору хворих та підвищити ефективність лікування шляхом диференційованого призначення магнітотерапії. 6. Лікувальні ефекти магнітотерапії у хворих на ВХ ДПК на фоні гіперреактивності організму реалізуються шляхом зменшення напруженості симпатичного відділу вегетативної нервової системи, інгібування ПОЛ і підвищення антиоксидантного захисту, пригнічення продукції середньомолекулярних сполук, відновлення міжфазного натягу сироватки крові в ділянці короткого часу існування поверхні, що віддзеркалює позитивну динаміку рівня сурфактантів і поверхнево-інактивних речовин у крові. |