Анотація до роботи:

Чуйко Н.В. Ефективність використання ресурсів у скотарстві. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК). – Дніпропетровський державний аграрний університет, Дніпропетровськ, 2007.

У дисертаційній роботі обґрунтовано теоретико-методичні основи ефективності використання ресурсів у скотарстві. Розкрито сутність і зміст категорій „ ефективність”, „ресурсозбереження”, „ресурсовикористання”.

Досліджено сучасний стан галузі скотарства в Україні та Харківській області. Обґрунтовано особливості її функціонування в ринкових умовах господарювання, особливо при умові вступу України до СОТ. Розглянуто кількісний та якісний склад ресурсів, які мають вплив на ефективність розвитку скотарства.

Розроблені пропозиції щодо ефективності використання ресурсів, зокрема запропоновано ресурсозберігальну технологію переробки органічних добрив.

У дисертаційній роботі обґрунтовано комплексний підхід та розроблені практичні рекомендації з удосконалення механізму ресурсозбереження у скотарстві в сільськогосподарських підприємствах. За результатами дослідження можна зробити такі висновки і пропозиції.

1. Основним напрямом підвищення ефективності скотарства є ресурсозбереження, що досягається за рахунок комплексу науково-технічних, організаційних та економічних заходів, спрямованих на найбільш раціональне, економне використання ресурсів. Ресурсозбереження як напрям економічної політики визначає характер виробничого ресурсовикористання, тобто є первинним. Головним важелем економічного механізму ресурсозбереження в ринкових умовах виступає конкуренція, що в кінцевому результаті веде до ресурсозбереження та забезпечує ефективність виробництва окремої галузі, а також підприємства в цілому.

2. Показники є кількісне вираження рівнів змін ефективності у динаміці, а критерії – це якісна її оцінка. Ототожнення критерію з продуктивністю праці є некоректне, адже це лише один з видів ресурсів, який впливає на ефективність. Використання узагальнювального показника ефективності виробництва на різних рівнях господарювання є складне, оскільки багатьом з них властиві недоліки, тому для визначення ефективності варто користуватися не одним показником, а їх системою.

3. Зміна відносин власності зумовила кардинальні перетворення всієї системи економічних відносин як на загальнодержавному, так і на галузевому рівнях. Протягом 1990–2005 рр. виробництво молока у всіх категоріях господарств зменшилося в 1,8 раза, а м’яса – у 2,7 раза. У сільськогосподарських підприємствах України виробництво молока скоротилося в 7,2, а в особистих господарствах населення зросло в 1,9 раза, виробництво яловичини і телятини у сільськогосподарських підприємствах зменшилося в 11,7, а в господарствах населення – збільшилося в 2,3 раза. Особливістю розвитку скотарства в Україні та її регіонах є те, що виробництво продукції цієї галузі із сільськогосподарських підприємств перемістилося в особисті господарства населення, в результаті чого одержана продукція не відповідає вимогам стандартів СОТ і найближчих торговельних партнерів з Євросоюзу.

4. До зменшення виробництва продукції скотарства призвели низька закупівельна ціна та висока собівартість продукції скотарства. У сільськогосподарських підприємствах Харківської області виробництво продукції скотарства з 2000 по 2005 рр. було збиткове, тільки у 2003 і 2005 рр. галузь молочного скотарства була рентабельна (+7,4 і +6,2 % відповідно). Це пов’язано з більшими витратами ресурсів на виробництво продукції скотарства. Так, затрати праці на виробництво 1 ц молока і 1 ц приросту живої маси великої рогатої худоби збільшилися у 2005 р. відносно 1990 р. в 1,3 і 2,0 раза відповідно. Витрати кормових ресурсів на виробництво 1 ц молока у 2005 р. порівняно з 1990 р. зменшилися на 13,3 %, а на 1 ц приросту великої рогатої худоби мали тенденцію до збільшення. На 1 умовну голову великої рогатої худоби витрати кормів зменшилися на 5,3 % і становили у 2005 р. 31,28 ц к. од., але у зв’язку з незадовільною якістю кормів, особливо з недостатнім вмістом у них перетравного протеїну й інших поживних речовин, цей рівень можна вважати ще нижчим.

5. Продуктивність праці є важливий показник, який характеризує ефективність виробництва. При проведенні групування сільськогосподарських підприємств Харківської області за рівнем затрат праці на 1 ц молока і 1 ц приросту живої маси великої рогатої худоби було встановлено, що при збільшенні затрат трудових ресурсів на виробництво 1 ц молока з 4,90 до 18,79 люд.-год продуктивність корів зменшується з 3 931 кг до 1 719 кг, або на 56,3 %, прибутковість галузі (+27,1 %), змінюється на збитковість (39,9 %). З ростом затрат праці на 1 ц приросту живої маси великої рогатої худоби знижуються і середньодобові прирости з 389 до 278 г, або в 1,4 раза, підвищується собівартість 1 ц приросту живої маси великої рогатої худоби і собівартість 1 ц м’яса великої рогатої худоби в 1,3 раза. Рівень збитковості збільшується: з 27,0 % у першій групі до 55,7 % у господарствах, які ввійшли до третьої групи.

6. Ефективність розвитку скотарства визначається розвитком кормовиробництва та використанням кормових ресурсів. За допомогою групування сільськогосподарських підприємств Харківської області було досліджено зміну продуктивності великої рогатої худоби з підвищенням рівня годівлі. Установлено тенденцію випереджувального росту продуктивності й оплати корму продукцією з підвищенням рівня годівлі. Витрати кормів на одну середньорічну корову в третій групі підприємств були більші відносно першої на 27,9 %, тоді як продуктивність на 65,9 %. Витрати кормових ресурсів на 1 ц молока з підвищенням середнього річного удою молока від однієї корови у третій групі були менші на 22,9 %. Збитковість виробництва у першій групі (12,7 %) змінюється на прибутковість (+ 24,4 %). Дослідження, проведені щодо витрат кормів на одну голову молодняку великої рогатої худоби, мали подібну тенденцію.

7. Для забезпечення населення Харківської області молоком і молочними продуктами, виробленими безпосередньо сільськогосподарськими підприємствами регіону, необхідно перейти до повільного нарощування поголів’я тварин, досягнувши тих показників виробництва продукції скотарства, які були у 1990 р., а також слід дещо перевищити їх. Важливим резервом збільшення виробництва продукції скотарства є повноцінна годівля тварин та ефективне використання трудових ресурсів. Так, при середньому річному удої молока від однієї корови 3 000 кг для утримання 737,7 тис. гол корів потрібно мати 2 545,1 тис. т к. од., а при утриманні поголів’я в кількості 290,1 тис. гол. і середньому річному удої молока від однієї корови 6 000 кг потрібно мати 1 740,8 тис. т к. од., економія становить 804,3 тис. к. од. Цього достатньо для утримання 134 тис. корів та виробництва 804 тис. т молока.

8. Проведені перспективні розрахунки для ТОВ „Центр Правової Підтримки Бізнесу” Куп’янського району Харківської області свідчать, що з підвищенням продуктивності корів з 4 000 кг до 6 000 кг собівартість молока є менша на 19,4 %, а прибуток вищий у 2,2 раза. З підвищенням продуктивності корів збільшується рентабельність виробництва молока з 41,9 % до 76,0 %. При підвищенні концентрації поголів’я молодняку великої рогатої худоби прибуток у господарстві збільшується у третьому варіанті розрахунків порівняно з першим у 3,7 раза, а затрати трудових ресурсів на 1 ц приросту живої маси знижуються на 27,3 %.

9. Відродження молочно-товарного виробництва в сільськогосподарських підприємствах залежить також від державної цінової політики, що повинна гарантувати галузі тваринництва такий рівень цін на продукцію, який би зміг забезпечив умови розширеного відтворення й інтенсивного розвитку галузі. Прогнозована ціна реалізації у 2007 р. для сільськогосподарських підприємств Харківської області виробників молока і м’яса великої рогатої худоби при досягненні ними мінімального 5 % рівня рентабельності повинна становити на молоко 113,02 грн., а при вирощуванні великої рогатої худоби потрібно реалізовувати 1 ц м’яса за 1 027,97 грн.

10. Обсяг та ефективність виробництва продукції скотарства залежить від рівня дотримання і виконання організаційно-технологічних заходів, що охоплюють весь виробничий цикл, до якого входить комплекс робіт по догляду за тваринами, що включає енергозберігальні прогресивні технології їх утримання, недопущення яловості маточного поголів’я, через яку у 2005 р. сільськогосподарські підприємства недодержали 1 476,8 тис. грн., дотримання оптимальних термінів сухостійного і сервіс-періоду, строків їх використання тощо.

11. При виявленні ефективності різних технологій виробництва молока ми провели їх порівняння при однакових показниках собівартості ресурсів, які використовуються галуззю. Розрахунки показали, що собівартість 1 ц молока при різних способах утримання корів істотно не відрізняються від 110,66 грн. при утриманні безприв’язно на глибокій підстилці до 113,95 грн. на прив’язі, або на 2,9 %. Затрати кормів на 1 ц молока при безприв’язному утриманні корів на глибокій підстилці на 12 – 15 % вищі, ніж на прив’язі, витрати на зарплату і утримання основних засобів нижчі. Затрати електроенергії за рахунок підігрівання води на вигульних майданчиках суттєво збільшуються. Підстилки на вигульних майданчиках потрібно в 3,5 раза більше, ніж в приміщеннях при прив’язній технології. Затрати на гній становлять 2,7–4,5 %, молоко 79,1–80,9 %, на телят – 16,4%.

12. Для забезпечення еколого-соціального спрямування розвитку аграрного виробництва, підвищення його екологічної безпеки та постачання споживачам екологічно чистої продукції можливе застосування у сільському господарстві такого ресурсозберігального заходу, як вермикультивування. Нами було проведено два варіанти розрахунків виробництва біогумусу і біомаси для ДП ДГ „Кутузівка” Харківського району Харківської області: перший варіант оснований виробництвом біогумусу і біомаси на вулиці у спеціальних буртах розміри якого 50х2х0,45 м, другий варіант оснований на тому, щоб закуплені ложі помістити у довго незмінну підстилку і виробляти біогумус і біомасу у приміщенні, що дасть можливість очистити повітря у корівнику від запаху аміаку Витрати на виробництво біогумусу і біомаси у першому варіанті становили 1653792 грн., а в другому – 1212932 грн., або 26,7 % менші. У першому варіанті рівень рентабельності виробництва біогумусу становить 119,6 %, біомаси – 119,5 %, а в другому – 83,9 і 83,9 % відповідно, що пов’язано з меншим виходом продукції та умовами його виробництва.

Публікації автора:

1. Чуйко Н.В. Ефективність виробництва молока в дореформений і післяреформений періоди // Економіка АПК і природокористування: Вісник ХНАУ. – 2003. – № 6. – С. 272-275.

2. Чуйко Н.В. Сучасний стан та перспективи розвитку продукції м’ясного скотарства // Економіка АПК і природокористування: Вісник ХНАУ. – 2004. – № 2. – С. 263-266.

3. Чуйко Н.В. Стан та резерви зменшення витрат при формуванні собівартості продукції скотарства // Економіка АПК і природокористування: Вісник ХНАУ. – 2004. – № 8. – С. 226-230.

4. Чуйко Н.В. Оцінка ефективності прив’язного і безприв’язного способу утримання корів // Економіка АПК і природокористування: Вісник ХНАУ. – 2004. – № 10. – С. 390-395.

5. Чуйко Н.В. Состояние и эффективность использования кормовых ресурсов в скотоводстве // Бизнес Информ. – 2005. –№ 5-6.– С. 70-74.

6. Чуйко Н.В. Конкурентоспроможність молочної продукції в нових умовах господарювання // Економіка АПК і природокористування: Вісник ХНАУ. – 2006. – № 2. – С. 369-374.

7. Чуйко Н.В. Ресурсозбереження та ефективність використання добрив великої рогатої худоби // Економіка АПК і природокористування: Вісник ХНАУ. – 2006. – № 10. – С. 244-248.

8. Чуйко Н.В. Розвиток особистих господарств населення в Україні та їх роль у виробництві продукції скотарства // Зб. наук. пр. Луган. нац. аграр. ун-ту / За ред. В.Г. Ткаченко. – Луганськ: Вид-во ЛНАУ, 2006. - № 61 (84). – С. 429-432.

9. Чуйко Н.В. Підвищення продуктивності великої рогатої худоби як резерв ресурсозбереження // Підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин: Зб. наук. пр. – Т. 16 / Харк. держ. зоовет. акад. – Х., 2006. – С. 132 –137.

10. Чуйко Н.В. Роль особистих селянських господарств у виробництві продукції скотарства // Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн: Мат-ли Міжнар. форуму молодих вчених: У 2 т. Т.1. – Х.: Вид-во ХНТУСГ. – 2005. – С. 290-291.

11. Экономика мирового сельского хозяйства: Курс лекций/ А.И. Сокол, В.А. Головко, Б.М. Кузьмин, К.Г. Храпач, В.Д. Белойван, Ю.Г. Батырь, В.В. Мерчанский, Н.А. Сердюкова, Н.В. Чуйко, В.Н. Клочко / Харьк. гос. зоовет. акад. – Х., 2006. – 360 с. (Автор зібрав і узагальнив статистичну інформацію, 0,53 ум.-друк. арк.).