Анотація до роботи:

Грінка Т.І. Ефективність використання робочої сили в харчовій промисловості України: оцінка та напрями підвищення. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.09.01 – Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. – Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України, Київ, 2006.

Дисертація присвячена розробці теоретико-методологічних і методичних засад оцінки ефективності використання робочої сили та механізму управління підвищенням ефективності праці в харчовій промисловості України. Для досягнення кінцевої цілі дослідження використовується система показників та критеріїв, яка відображає різні сторони використання праці: соціально-економічну, матеріально-технічну, організаційно-економічну. Запропоновані та перевірені на адекватність моделі розрахунку ефективності використання робочої сили на мікро-, мезо, та макрорівнях. Виявлені структурно-динамічні зрушення у використанні робочої сили дозволили обґрунтувати алгоритм прогнозування розвитку харчової промисловості України на основі ефективної зайнятості. В роботі доведено, що основою концепції механізму управління підвищенням ефективності використання робочої сили є стратегія і тактика розвитку в умовах конкуренції, а основним напрямом його вдосконалення є розвиток соціально-трудових відносин на принципах партнерства, підвищення якості людського капіталу, мотивація праці і соціальний розвиток, впровадження інновацій.

В дисертації здійснено комплексне дослідження і вирішення наукової задачі – розробка теоретико-методологічних засад оцінки ефективності використання робочої сили та удосконалення механізму управління ефективністю праці в харчовій промисловості України.

Результати проведеного дисертаційного дослідження дали змогу зробити висновки концептуального, теоретичного і науково-практичного спрямування, основними з яких є:

1. Доведено, що ефективність виробництва має тісний зв’язок з ефективним використанням робочої сили. З позиції автора, ефективність – це результативність, яка розглядається не лише як розрахункова , але й як економічна категорія, що виражає виробничі відносини. Вона досягається тоді, коли є раціональний розподіл зайнятого трудоактивного населення, співпадають інтереси усіх учасників соціально-економічних відносин, чітко сформульовані цілі у вигляді визначеного економічного результату, діють мотиваційні чинники.

2. Формування авторського підходу до групування та визначення факторів, що впливають на ефективність використання робочої сили, дозволило більш конкретно та повно обґрунтувати їх поділ та визначити класифікаційні ознаки. В ході дослідження встановлено, що внутрішні (регульовані) та зовнішні (нерегульовані) фактори впливу на використання праці неоднакові за мірою впливу, ступенем використання та контролем. Тому для практики господарювання важливим є конкретне усвідомлення масштабів та напрямів дії, форм контролю, використання і можливості управління ними на різних рівнях виробничої діяльності.

3. Рівень ефективності використання робочої сили у ринковій економіці має характеризуватися системою взаємопов’язаних і доповнюючих один одного критеріїв та показників, кожний з яких відбиває результат праці з того чи іншого боку і може використовуватися у господарському механізмі ринкової економіки відповідно до його економічної природи і тієї ролі, яку він здатний відіграти в тій чи іншій ланці господарювання (аналізі, плануванні, стимулюванні).

В роботі загальна тенденція ефективності використання робочої сили відображається динамікою її критеріального показника – продуктивності праці. Величина цього показника буде складатися як динаміка критеріальних показників продуктивності праці на різних рівнях управління. Критерії мікрорівня базуються на витратних показниках використання робочої сили. Критерії мезорівня передбачають визначеність стосовно обсягів виробництва продукції харчової промисловості (борошна, хліба, м’яса, олії тощо) та витрат. Критерій ефективності використання робочої сили макрорівня містить показники чисельності, навчання, інвестування, обсягу харчової продукції тощо.

4. Проведена оцінка використання робочої сили на підприємствах харчової промисловості України дозволила виявити механізм соціально-економічних зв’язків між процесами розвитку виробництва і зайнятістю. Дослідження інноваційно-інвестиційного впливу підтвердило висновки, що робоча сила – капіталоємний товар, відтворення якого вимагає збільшення інвестицій в людський розвиток.

Дослідження показали, що освітній рівень працівників харчових підприємств зростає. Позитивна тенденція прослідковується у формуванні кваліфікованих кадрів, зокрема при навчанні безпосередньо на виробництві, при навчанні новим професіям. Як головний недолік у складі робочої сили є поступове старіння кадрів та вибуття молоді. Крім того, низький рівень оплати праці (в розрахунку на одного штатного працівника на 16% нижчий за середній у промисловості) суттєво знижує мотивацію і стимули до продуктивної діяльності. Отже, на підприємствах є значні резерви зростання ефективності використання робочої сили.

5. З метою пошуку підходів до оптимізації механізму управління ефективністю використання робочої сили дисертантом була побудована модель оцінки ефективності використання праці залежно від обсягів виробленої продукції, інвестицій в основний капітал, чисельності працюючих, рівня заробітної плати, частки висококваліфікованих працівників. Перевірка реальності моделі показала достатній ступінь адекватності відображення взаємозв’язків між чинниками, які досліджувалися, що дає підставу використовувати її як один з оптимізаційних інструментів.

6. Визначено кількісні та якісні характеристики взаємозв’язків між зайнятістю, діяльністю підприємств, інвестиційно-інноваційним потенціалом, техніко-технологічним, організаційним та соціальним розвитком, які покладено в основу розробки сценарію розвитку харчової промисловості. Розрахунки засвідчують, що вирішальним фактором її розвитку буде ефективність використання робочої сили, за рахунок чого забезпечуватиметься майже весь приріст обсягів виробництва.

7. Цілеспрямованість механізму управління підвищенням ефективності використання робочої сили визначають мета і завдання підприємств, стратегія і тактика їх розвитку в умовах посилення конкуренції. Основними напрямами вдосконалення організаційно-економічного механізму управління ефективністю використання робочої сили визначено розвиток соціально-трудових відносин на принципах партнерства, підвищення якості людського капіталу, розширення спектру засобів мотивації праці та посилення їх взаємозв’язку з результатами діяльності, впровадження інновацій. Проведені дослідження привели автора до висновків, що вибір способу мотивації повинен визначатися для кожного підприємства забезпеченням оптимального співвідношення між ефективністю і витратністю, а також з врахуванням популярності мотиваторів.

Застосування запропонованого інструментарію для визначення пріоритетних напрямів підвищення ефективності використання робочої сили дозволить гнучко приймати вірні рішення, «пристосовуватися» до умов, що змінюються, конструювати «процес праці» на кожному рівні управління.

Публікації автора:

у фахових виданнях:

1. Грінка Т.І. Умови праці // Економіка і проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. – Дніпропетровськ: Наука і освіта. – 2000. –Вип. 25. – С. 3-8.

2. Грінка Т.І., Немченко А.Б. Деякі особливості проведення економічного аналізу виробничої діяльності підприємств в сучасних умовах. // Зб. наук. пр. Уманської державної аграрної академії. – Умань: Уман. держ. агр. акад. – 2001. – Вип. 53. – С. 195-199. (особистий внесок: розширення сфери застосування методу економічного аналізу та методики його використання на підприємствах АПК, узагальнені методологічні пропозиції щодо виконання аналітичного дослідження, 0,21).

3. Грінка Т.І. Показники виміру продуктивності праці в молочній промисловості// Регіональні перспективи. – 2002. – №1(20). – С. 78-80.

4. Грінка Т.І. Визначення системи переваг показників, які входять в узагальнений показник “Ефективне використання робочої сили” // Економіка промисловості. – Донецьк: ІЕ НАНУ. – 2002. – №3(17). – С. 217-222.

5. Грінка Т.І. Рева О.М. Розстановка пріоритетів на множині показників, які входять в узагальнений показник “Ефективне використання робочої сили” // Водний транспорт: Зб. наук. пр. Київської державної академії водного транспорту – К: КДАВТ. – 2002. – №3. – С.133-141. (особистий внесок: робоча гіпотеза та обчислення нормованої інтегрованої вагомості показників, які входять в узагальнений показник “Ефективне використання робочої сили”).

6. Грінка Т.І. Особливості забезпечення підприємств АПК конкурентоспроможною робочою силою // Формування конкурентоспроможності робочої сили: Зб. наук. праць. Серія: Економіка праці та соціальної сфери. – К: ІЕ НАНУ. – 2003. – Вип. 3. –С.122-130.

7. Грінка Т.І. Мотиваційний аспект механізму ефективності використання робочої сили // Вісник Технологічного університету Поділля. Серія: Економічні науки. – 2003. – Ч. I. – Т. I. – С.195-198.

8. Грінка Т.І. Науково-методологічні основи до побудови моделі оцінки ефективності використання робочої сили на мезорівні // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб наук. пр. – Дніпропетровськ: ДНУ. – 2005. – Вип. 202. – Т. I. – С.64-74.

9. Грінка Т.І. Регулювання освітньої та професійно-кваліфікаційної підготовки робочої сили в харчовій промисловості України // Зайнятість та ринок праці: Зб. наук. пр. – К.: РВПС України НАН України. – 2005. – С.84-92.

10. Грінка Т.І. Регіональні особливості розвитку молочної промисловості // Вісник Харківського державного політехнічного університету. – 2000. – Вип. 122. – Ч 4 . – С. 174-177.

11. Грінка Т.І. Вплив змісту праці на підвищення її ефективності // Вісник Технологічного університету Поділля. Серія: Економічні науки. – 2000. – №6. – С.99-101.

Матеріали і тези конференцій

12. Грінка Т.І. Потенційні можливості раціонального використання робочої сили в молочній промисловості України // Соціально-економічні аспекти збалансування потреб в трудових ресурсах: Матеріали другої міжнародної науково-практичної конференції (16-17 листопада 2000 р.). – Кіровоград: КДТУ, 2000. –С.9-11.

13. Грінка Т.І.Тенденції розвитку техніки в молочній промисловості Кіровоградської області і їх вплив на зростання продуктивності праці // Сучасні інформаційні та енергозберігаючі технології життєзабезпечення людини: Зб. наук. пр. – К.: ФАДА ЛТД. – 2000. – Вип.8. – С. 242-245.

14. Грінка Т.І. Використання робочої сили в умовах сезонних молочних виробництв // Наука і освіта 2001: Зб. наук. пр. – Дніпропетровськ: Наука і освіта. – 2002. – Том 2. – С.15-16.

15. Грінка Т.І. Економіко-математичне моделювання завдань поточного планування в молочній промисловості // Математичні моделі та інформаційні технології в соціально-економічних та екологічних системах: Зб. наук. пр. – Луганськ: СНУ, 2001. – С. 44-47.