Анотація до роботи:

Пасічник Н.А. Ефективність використання вуглеамофоски (“Текос–3”) при вирощуванні моркви столової на темно-сірих опідзолених ґрунтах Північного Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.04 – агрохімія. Національний аграрний університет, Київ, 2002.

Робота присвячена висвітленню питань оцінки ефективності застосування органо-мінерального добрива, виготовленого з бурого вугілля твердофазним способом, при вирощуванні моркви столової. Викладено результати досліджень впливу вуглеамофоски на окремі показники родючості темно-сірого опідзоленого ґрунту та інтенсивність фізіолого-біохімічних процесів у рослинах. Встановлено, що удобрення вуглеамофоскою (“Текос–3”) сприяє підвищенню врожайності моркви столової на 40 %, покращенню біологічної цінності та здатності до тривалого зберігання отриманої продукції. Визначено раціональні дози, проведена економічна і енергетична оцінка внесення вуглеамофоски як окремо, так і в поєднанні з вермикомпостом.

Ключеві слова: вуглеамофоска, вермикомпост, мінеральні добрива, морква столова, біологічна цінність, лежкість.

В дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання з визначення агрохімічної ефективності використання вуглеамофоски (торгова марка “Текос – 3”) при вирощуванні моркви столової на темно-сірих опідзолених ґрунтах в Північному Лісостепу України. Одержані результати дозволяють стверджувати:

1. Використання вуглеамофоски забезпечує підвищення врожайності моркви столової сорту Монанта на 39,5 - 40,1 % порівняно з контролем (без добрив). Оптимальні умови створює поєднання цього добрива з вермикомпостом, приріст врожаю за цього становить 42,2 - 46,6 %. Між величиною врожайності та параметром “питома щільність посіву” існує тісний зв’язок (r=0,99), що дозволяє використовувати останній для оцінки продуктивності культури.

2. Застосування вуглеамофоски, як самостійно, так і в поєднанні з вермикомпостом, сприяє покращенню якості отримуваної продукції. Вміст сухої речовини збільшувався в середньому на 0,65 %, каротину – на 3,75 мг%, цукрів - на 1,2 % порівняно з контролем (без добрив) і відповідно на 0,5%, 1,95 мг% і 0,6% – варіантом, де вносилась рекомендована доза мінеральних добрив. Вміст нітратів у отриманій продукції (108 - 127 мг/кг) знаходився в межах МДР.

3. Внесення вуглеамофоски оптимізує умови живлення рослин моркви столової. Так в період максимального поглинання елементів рослинами вміст в орному шарі ґрунту азоту сполук, які легко гідролізуються, підвищувався на 7,8-9,2 рухомих форм фосфору – на 9,0-16,0, обмінного калію – на 15,0 мг/кг.

4. Застосування вуглеамофоски як окремо, так і в поєднанні з вермикомпостом обумовлює позитивні зміни в органічній речовині ґрунту. Зокрема це стосується збільшення вмісту в орному шарі рухомих її сполук на 41-50 мг/100 г порівняно з контролем (без добрив) та розширення відношення Сгк : Сфк до 1,21-1,25 в підорному (в контролі воно складало 1,19, при використанні мінеральних добрив – 1,13-1,19).

5. Удобрення вуглеамофоскою є активізуючим фактором фізіолого-біохімічних процесів у рослинах, зокрема засвоєння елементів живлення. В період максимального їх поглинання вміст азоту в листках порівняно з контролем був вищим на 0,70 - 0,86, фосфору – на 0,22 - 0,29, калію – на 0,98 - 1,17 %; в коренеплодах – відповідно на 0,16-0,40, 0,16 - 0,33 і 0,40 - 0,48 %. Коефіцієнт використання елементів живлення з добрив при застосуванні суміші половинних доз вуглеамофоски і вермикомпосту підвищувався, порівняно із рекомендованою дозою мінеральних добрив, на 10,7 (N), 2,5 (Р) і 16,9 % (К).

6. Внесення вуглеамофоски як окремо, так і в поєднанні з вермикомпостом, стабілізує процеси перетворень у вуглеводному комплексі коренеплодів моркви столової, що створює передумови для довготривалого їх зберігання. Після осінньо-зимового періоду продукція, отримана за використання цього добрива в дозі 0,32 т/га + N₅₁К₅₀, характеризувалась високими показниками біологічної цінності – вміст каротину складав 12,5 мг%, цукрів – 6,88%, тоді як за внесення рекомендованої дози мінеральних добрив – відповідно 11,0 мг% і 6,54 %.

7. Застосування вуглеамофоски при удобренні моркви столової є економічно доцільним заходом, який забезпечує 814-869 грн. чистого прибутку та рівень рентабельності 110 %. Коефіцієнт біоенергетичної ефективності становить 1,64-1,82.

Публікації автора:

1. Бикін А.В., Пасічник Н.А. Вплив вуглеамофоски на урожайність та показники якості продукції моркви столової // Науковий вісник НАУ. – 2000. – №32. – С. 140-146 (отримання експериментальних даних, їх аналіз та узагальнення)

2. Пасічник Н.А. Вплив вуглеамофоски на зберігання моркви столової // Науковий вісник НАУ. – 2000. – №32. – С. 196-199 (проведення огляду літературних джерел, отримання експериментальних даних, їх узагальнення)

3. Пасічник Н.А. Вплив вуглеамофоски на засвоєння поживних речовин з ґрунту рослинами моркви столової // Науковий вісник НАУ. – 2001. – №40. – С.74-78 (отримання експериментальних даних, їх аналіз та узагальнення).

4. Городний Н.М., Быкин А.В., Осадчий В.Ф., Роспутный А.Д., Генгало О.М., Полищук И.П., Пасичник Н.А. Использование гуминовых удобрений под сельскохозяйственные культуры в Украине // Гуминовые удобрения и их роль в повышении урожайности и охране почв: Материалы Всероссийской научно-практической конференции. – Рязань. – 2001. – С.34-35 (аналіз літературних джерел, узагальнення експериментальних даних).

5. Пасічник Н.А. Вміст макроелементів живлення у ґрунті при удобренні моркви столової вуглеамофоскою // Науковий вісник НАУ. – 2002. – №47. – С.179-182 (отримання експериментальних даних, їх аналіз та узагальнення).

6. Бикін А.В., Пасічник Н.А. Питома щільність як критерій оцінки продукційного процесу посівів моркви столової // Збірник матеріалів другої міжвузівської науково-практичної конференції аспірантів “Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи”. – Вінниця: ВДАУ. – 2002. – С. 18-19.

7. Бикін А.В., Пасічник Н.А. Математична модель розрахунку продуктивності моркви столової залежно від удобрення // Науковий вісник НАУ. – 2002. – №48. – С. 242-246 (аналіз літературних джерел, проведення розрахунків, узагальнення експериментальних даних).

Пасічник Н.А. Ефективність використання вуглеамофоски (“Текос–3”) при вирощуванні моркви столової на темно-сірих опідзолених ґрунтах Північного Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.04 – агрохімія. Національний аграрний університет, Київ, 2002.

Робота присвячена висвітленню питань оцінки ефективності застосування органо-мінерального добрива, виготовленого з бурого вугілля твердофазним способом, при вирощуванні моркви столової. Викладено результати досліджень впливу вуглеамофоски на окремі показники родючості темно-сірого опідзоленого ґрунту та інтенсивність фізіолого-біохімічних процесів у рослинах. Встановлено, що удобрення вуглеамофоскою (“Текос–3”) сприяє підвищенню врожайності моркви столової на 40 %, покращенню біологічної цінності та здатності до тривалого зберігання отриманої продукції. Визначено раціональні дози, проведена економічна і енергетична оцінка внесення вуглеамофоски як окремо, так і в поєднанні з вермикомпостом.

Ключеві слова: вуглеамофоска, вермикомпост, мінеральні добрива, морква столова, біологічна цінність, лежкість.