1. За роки ринкових перетворень економіки України в галузі сільського господарства спостерігаються негативні тенденції, зменшуються обсяги виробництва продукції, підвищується собівартість одиниці продукції, погіршується соціально-економічний розвиток села. В цих умовах ефективне рослинництво є одним із найважливіших факторів стабілізації сільськогосподарського виробництва та підвищення добробуту сільських товаровиробників. 2. Ефективність – складна економічна категорія, в якій відображаються дії об’єктивних економічних законів і висвітлюється одна з найважливіших сторін суспільного виробництва. Дослідження цієї категорії буде не повним, якщо ми не врахуємо різних її видів, зокрема економічної, технологічної, соціальної, екологічної, енергетичної ефективності. 3. Ефективність виробництва продукції рослинництва в сільськогосподарських підприємствах передбачає таку організацію господарської діяльності, яка ґрунтується на раціональному використанні ресурсів (землі, основного і оборотного капіталу, робочої сили), що може забезпечити лише впровадження новітніх технологій, дотримання вимог біологізації та екологізації виробництва. 4. Одним із елементів новітніх технологій є оптимізація розміщення посівів сільськогосподарських культур на грунтах з різним вмістом поживних речовин, що дозволяє суттєво підвищити ефективність галузі рослинництва. В дисертаційній роботі розроблено числову економіко-математичну модель формування урожайності сільськогосподарських культур з урахуванням потенційної родючості грунту в розрізі полів сівозмін. Реалізація розробленої моделі дає можливість значно підвищити ефективність виробництва продукції рослинництва. 5. Причинами не використання інноваційної моделі розвитку аграрного сектору є низький рівень залучення інвестицій, насамперед, через непривабливість сільськогосподарського виробництва, незадовільного економічного стану та впливу негативних макроекономічних чинників: недосконалість законодавчо-нормативної бази, високий рівень тінізації доходів, низький рівень платоспроможного попиту на продукцію, високий рівень податків, відсутність ринкової інфраструктури, що погіршує збут продукції тощо. 6. У роботі розроблена методика, яка ґрунтується на співвідношенні показників “витрати - обсяг продукції - прибуток”. Алгоритм одержання моніторингової оцінки ефективності виробництва забезпечує визначення такого обсягу реалізації сільськогосподарської продукції, який забезпечує відшкодування всіх витрат і одержання прогнозованого прибутку; величини прибутку при певному обсязі реалізації продукції рослинництва; впливу зміни величини витрат, обсягу і цін реалізації на прибуток підприємства; раціональної (оптимальної) структури витрат на виробництво одиниці продукції. 7. Сучасне сільське господарство України повинно розвиватися з дотриманням агроекологічного напрямку та виробництва безпечних для здоров’я людини продуктів харчування. Україна має достатні можливості для цього: науковий потенціал, здатний розробляти екологічно-безпечні технології; має категорію населення, яка бажає споживати екологічно чисті продукти і платити за них вищу ціну; нарощувати експорт такої продукції. Для цього необхідно організовувати дієвий контроль за якістю продукції на всіх етапах її виробництва, розробити систему стимулювання випуску екологічно-чистої продукції. Все це повинно бути пріоритетом державної підтримки. 8. Інструментами державної політики підтримки розвитку сільського господарства на даному етапі мають бути: пряма бюджетна державна підтримка сільськогосподарських товаровиробників, виплачувана у вигляді дотацій і компенсацій, створення державних запасів продовольства шляхом використання заставних цін, державні капітальні інвестиції, що є інвестиціями в пріоритетні галузі виробництва, товарні пільгові короткострокові кредити. |