1. В сучасній економічній науці відсутній єдиний підхід до визначення економічної ефективності галузі скотарства. Як відомо, економічна ефективність порівнює результати і витрати виробництва та проявляється у скороченні затрат праці та ресурсів на одиницю корисного результату. З кількісної сторони її сутність відображають показники, стосовно яких серед науковців до цього часу ведуться дискусії. Проте, найважливішими показниками економічної ефективності виробництва продукції галузі слід вважати: прибуток на одну голову і на центнер продукції та рівень рентабельності. 2. Аналіз основних показників розвитку скотарства в досліджуваних підприємствах приміської зони показав, що ситуація в галузі після 1990 року значно погіршилась. Суттєво скоротилося поголів'я великої рогатої худоби, особливо на вирощуванні та відгодівлі, знизилась продуктивність тварин і, як наслідок, зменшились обсяги виробництва молока і яловичини. 3. Вивчення наявності та використання ресурсного потенціалу скотарства у досліджуваних підприємствах свідчать, що їх рівень не відповідає сучасним вимогам. Для реалізації виробничого потенціалу галузі необхідно задіяти всі резерви для зростання рівня продуктивності великої рогатої худоби. Розвиток скотарства необхідно спрямовувати на розширене відтворення стада на базі нарощування поголів’я корів на підприємствах усіх форм власності. Першочерговим завданням для галузі повинно стати збереження існуючого рівня концентрації виробництва продукції з подальшим його нарощуванням. Виробничий потенціал приміських сільськогосподарських підприємств забезпечить можливість мати уже в 2005 році виробництво молока з розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь 667 центнерів, яловичини – 35,3 центнера. Приміська ознака диференціації підприємств повинна забезпечити більш високі темпи розвитку скотарства по відношенню до інших підприємств Полтавської області. 4. Економічна криза та розвиток інфляційних процесів вплинули на об'єктивність оцінок економічного стану підприємств з використанням
вартісних показників. Проте загальна тенденція до погіршення показників ефективності (без урахування їх інформаційної ємності) в 1995-1998 рр. простежується чітко. Щоправда, у 1999 р. стан галузі стабілізувався. Збитковість молока і м'яса великої рогатої худоби порівняно з попереднім роком дещо зменшилася і склала, відповідно, -21,1% і – 50,1%. Протягом 1999-2001 рр. темпи збільшення собівартості виробництва продукції скотарства дещо відставали від темпів зростання середніх цін реалізації. В 2001 р. в цілому по досліджуваних підприємствах було прибутковим виробництво як молока, так і м’яса великої рогатої худоби (рівень рентабельності, відповідно, 36,0% і 0,2%). 5. Проведений в дисертаційній роботі аналіз причин зниження ефективності скотарства дозволив визначити, що основними з них є: зниження продуктивності тварин внаслідок недостатнього рівня годівлі та рівня фондозабезпеченості, зниження продуктивності праці, погіршення селекційно-племінної роботи; надмірна енерго-, матеріало- і трудомісткість виробничих процесів у багатьох підприємствах; відсутність ефективної форми заготівлі продукції замість ліквідованих державних поставок; недосконалість відносин власності як при виробництві, так і при переробці продукції галузі; відсутність еквівалентності обміну між промисловими ресурсами, що споживаються скотарством та кінцевою продукцією галузі; низька платоспроможність населення та переробних підприємств. 6. На сучасному етапі розвитку продуктивних сил та виробничих відносин реформування галузі скотарства повинно здійснюватися шляхом створення спеціалізованих підприємств, які застосовують малозатратну технологію виробництва. Пропонується відновити діяльність підприємств, спеціалізованих на дорощуванні та відгодівлі великої рогатої худоби у розташованих поблизу приміської зони районах з передачею їм надремонтних телят з підприємств, що спеціалізуються на виробництві молока. 7. Дослідження та узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду переконливо свідчать про необхідність державного регулювання економічних відносин в агропромисловому комплексі та стимулювання виробництва продукції за допомогою комплексу економічних важелів. Основними з них є створення відповідної законодавчої бази, поєднання державного регулювання розвитку галузі з економічною свободою суб'єктів її ринку, здійснення соціально-економічного захисту товаровиробників. 8. Ефективним важелем відродження виробництва (що доведено і практикою зарубіжних країн) є інтеграція сільськогосподарських товаровиробників з промисловими переробними та торговельними підприємствами. Окрім вже існуючої інтеграції виробництва і переробки продукції скотарства на господарському рівні, необхідно сформувати інтегровані господарські структури також на міжгосподарському, регіональному і галузевому рівнях. Умови поглиблення співпраці виробників, переробних і реалізаційних структур потребують удосконалення цінової політики, перш за все переробних підприємств по відношенню до сільськогосподарських. Прибуток необхідно розподіляти у відповідності з витратами кожного учасника. В діяльності інтегрованих систем визначальне місце належить ціновому механізму, завдання якого – спрямувати діяльність на забезпечення економічної заінтересованості всіх учасників. Список опублікованих праць 1. Єгорова О.В. Формування ринку молока в Полтавській області // Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту. – 1999. - № 2. - С. 51-52. 2. Єгорова О.В. Удосконалення організації реалізації молока // Економіка АПК. – 2000. - № 3. - С. 83-84. 3. Єгорова О.В. Вплив рівня концентрації виробництва продукції скотарства на його ефективність // Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту. – 2000. - № 4. - С. 90-93. 4. Єгорова О.В. Державна підтримка виробників молока в сучасних умовах // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 61. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2000. - С. 25-29. 5. Єгорова О.В. Інтенсифікація виробництва продукції скотарства // Економіка АПК. – 2001. - № 3. - С. 74-77. 6. Єгорова О.В. Спеціалізація як чинник формування економічної ефективності виробництва // Економіка, менеджмент, освіта в системі реформування агропромислового комплексу. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції молодих учених-аграрників. – Харків: ДАУ, 2000. - С. 43. 7. Єгорова О.В. Формування та використання ресурсного потенціалу галузі скотарства у приміській зоні м. Полтави // Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК. Частина 4. Ціноутворення, інфраструктура аграрного ринку та виробничий потенціал в АПК. - К.: ІАЕ УААН, 2001.- С. 226-230. | 