1. У гірській зоні Закарпаття за умов важкої доступності до земельних ділянок, розосереджених по гірській території, малоземелля і високої щільності населення, найбільш ефективними є особисті господарства населення, що обумовило вибір даної форми господарювання. У 2001 р. у власності громадян знаходилося 73,1 % сільськогосподарських угідь і вироблено 98,1 % валової продукції. 2. Основним напрямом спеціалізації гірської зони є виробництво продукції тваринництва, яка обумовлюється природно-кліматичними та ґрунтовими умовами, що характеризуються високою питомою вагою (43,8 %) природних пасовищ і сіножатей. У структурі товарної продукції тваринництво займає 66 %. 3. Тваринництво в особистих господарствах населення в гірській зоні прибуткове. Рівень рентабельності у 2001 році дорівнював 21,7 %, тоді як у сільськогосподарських підприємствах Закарпатської області збитковість була на рівні – 16,2 %, а в Україні – 6,6 %. Отже, на підвищенні ефективності тваринництва в цих господарствах і слід зосередити основну увагу. 4. Визначено, що економічна ефективність виробництва продукції тваринництва є вищою у тих особистих господарствах населення, де утримується більше поголів’я худоби, нижча собівартість продукції і вища прибутковість господарства, а товарність продукції досягає 76-80 %. У зв’язку з цим, саме в напрямі збільшення кількості утримуваного поголів’я тварин пропонується розвивати особисті господарства населення по виробництву продукції тваринництва для гірської зони Закарпаття, залежно від площі використовуваних сільськогосподарських угідь, яку можна збільшити за рахунок оренди. 5. Найбільшу суму доходу, прибутку та вищу рентабельність матимуть ті господарства, які утримуватимуть п’ять голів корів, п’ятеро телят, троє свиней та п’ять голів овець. Чистий прибуток такого господарства становитиме 2,9 тис. грн. за рік, а рівень рентабельності 35,6 %. Нами опрацьовано і впроваджено відповідні моделі в досліджуваному регіоні. 6. Поряд з особистими господарствами населення потрібно формувати більші за розмірами приватні господарства фермерського типу, які б виробляли товарну продукцію, займались репродукцією молодняка для особистих господарств, вели племінну роботу. Пропонуються моделі таких приватних господарств: на 50 вівцематок із шлейфом, 10 кіз, 5 корів і 2 коней; на 5 основних свиноматок та 10 корів; на 100 вівцематок і на 10 основних свиноматок. 7. Важливим напрямом підвищення економічної ефективності виробництва продукції тваринництва є поліпшення племінної роботи. Пропонується проводити штучне осіменіння корів в особистих господарствах населення спермою перевірених биків буро-карпатської породи за рахунок державних коштів, виділених на розвиток племінної справи. Саме це дасть можливість ефективно використати дотаційні кошти держави, а також сприятиме збереженню генофонду буро-карпатської породи великої рогатої худоби в горах. Потребує також подальшого вдосконалення селекційно-племінна робота по збереженню генофонду гірсько-карпатської породи овець. 8. Для підвищення ефективності ведення тваринництва в гірській зоні Закарпаття необхідно вирішити питання реалізаційних цін на екологічно чисту продукцію тваринництва особистих господарствах населення, запровадивши систему державної підтримки цін і доходів на тваринницьку продукцію. 9. Організацію заготівлі та переробки продукції тваринництва пропонується здійснювати шляхом створення в гірських районах інтегрованих формувань. Впровадження розробленої бізнес-програми розвитку молокопереробного підприємства та економічного обґрунтування переробки м’яса у Воловецькому районі, як прикладу інтегрованого виробництва і переробки тваринницької продукції, сприятиме вирішенню проблеми виробництва, переробки і реалізації продукції тваринництва та підвищення його ефективності. 10. Прогноз розвитку тваринництва у гірській зоні до 2010 р. свідчить про можливість забезпечення населення регіону продуктами харчування і створення фонду реалізації за його межі екологічно чистої продукції, збільшити доходи сільського населення, поліпшити соціальну сферу села. |