Анотація до роботи:

Парунян Л.М. Ефективність визначення фекальної еластази 1 в діагностиці зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністью 14.01.02 – Внутрішні хвороби. – Київська медична академія післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика МОЗ України.- Київ, 2004.

Дисертацію присвячено встановленню інформативності визначення ФЕ1 при діагностиці ЗСНПЗ. Обстежено і проліковано 402 хворих у віці від 6 до 66 років з різними гастроентерологічними захворюваннями: ХП (164 пацієнти), ЦД (110 хворих), СПК (75 пацієнтів), постгастрорезекційні синдроми (35 хворих), лактазну недостатність (36 хворих). Дослідження показали, що показники ФЕ 1 добре корелюють з результатами інвазивного тесту Лунда. Вірогідної різниці між чутливістю та специфічністю тесту Лунда та методу визначення ФЕ 1 в діагностиці ЗСНПЗ виявлено не було (р>0,05). Загальна чутливість методу в визначенні ЗСНПЗ при ХП склала 87,8%. Результати досліджень показали також, що показники рівню ФЕ 1 є чутливим маркером, що дозволяє розмежувати діарею панкреатичного та непанкреатичного генезу. У хворих на ЦД ЗСНПЗ різного ступеня було визначено усього в 42,7% (з них - у 56,3% пацієнтів з ЦД 1 типу та у 32,3% пацієнтів з ЦД П типу). Дослідження показників ФЕ 1 в динаміці лікування хворих на ХП показало, що у групах хворих з легкою та середньоважкою ЗСНПЗ відмічалась вірогідна позитивна динаміка. З практичної точки зору у даного методу є цілий ряд суттєвих переваг: висока чутливість та специфічність, простота методики, відсутність необхідності у спеціальній дієті, стабільність повторних вимірювань, міжнародна стандартизація. Усе це дозволяє розглядати метод у якості нового “золотого стандарту” неінвазивної діагностики ЗСНПЗ.

1. Визначення ФЕ1 є високочутливим та специфічним методом непрямої беззондової діагностики ЗСНПЗ, який можна розглядати у якості неінвазивного “золотого стандарту”.

2. За допомогою визначення ФЕ1 можна встановити ступінь важкості ЗСНПЗ, що важливо при плануванні та проведенні замісної ферментної терапії. Показники ФЕ1 від 200 до 100 мкг/г калу свідчать про наявність легкої ЗСНПЗ, від 100 до 50 мкг/г калу – про наявність середньоважкої та нижче 50 мкг/г калу – про тяжку ЗСНПЗ.

3. Визначення ФЕ1 дозволяє з високою вірогідністю встановити або підтвердити діагноз хронічного панкреатиту (діагностична чутливість - 87,8%) та іншої панкреатичної патології, розмежувати абдомінальний больовий синдром та діарею панкреатичного та непанкреатичного генезу.

4. Цукровий діабет часто супроводжується ЗСНПЗ (у 42,7% випадків), яка частіше зустрічається у хворих на цукровий дібет 1 типу (55,3% випадків).

5. Визначення фекальної еластази 1 дозволяє контролювати ефективність лікування хронічного панкреатиту та корегувати дози застосованих препаратів. Прийом ферментів із замісною метою не впливає на показники ФЕ 1.

Публікації автора:

1. Парунян Л.М.. Эффективность фекальной эластазы 1 в диагностике внешнесекреторной функции поджелудочной железы по эффективности фекальной эластазы 1//Врач. дело. – 2003. - №8. – С. 44-46.

2. Фекальная эластаза 1 как маркер внешнесекреторной недостаточности поджелудочной железы/Передерий В.Г., Ткач С.М., Доготарь В.Б., Парунян Л.М., Чичула Ю.В..//Сучасна гастроентерологія і гепатологія. – 2002. - №1. – С. 25-27

3. Парунян Л., Морозова З.. Диагностическая ценность фекальной эластазы 1 при заболеваниях, сопровождающихся внешнесекреторной недостаточностью поджелудочной железы//Ліки України. – 2003. - №7-8. С. 20-21.

4. Деклараційний патент на винахід №51558А, бюлетень №11 від 15.11.2002. Спосіб оцінки ступеня зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози./В.Г. Передерій, С.М. Ткач, Ю.В. Чічула, В.А. Гдаль, З.В. Морозова, Л.М. Парунян.

5. Деклараційний патент на винахід №56051А, бюлетень №4 від 15.04.2003. Спосіб діагностики хронічного панкреатиту./В.Г. Передерій, С.М.Ткач, Ю.В.Чічула, Л.М.Парунян В.А.Гдаль, З.В.Морозова.

6. Переваги і недоліки різних методів оцінки зоннішньосекреторної недостатності підшлункової залози/Передерий В.Г., Ткач С.М., Парунян Л.М,и др. //Лабораторна діагностика. – 2002. - №4 - С. 2-8.

7. Гдаль В., Морозова З., Парунян Л., Чічула Ю.. Огляд ферментних препаратів, які застосовуються в клінічній гастроентерології//Ліки України. – 2001. - №6. с. 54-57; №7-8. - С.61-63.

8. . Сучасні методи діагностики хронічного панкреатиту/Ткач С.М., Парунян Л.М., Догатарь В.Б. та інш.//Нова медицина. – 2003. - №2(7). – С. 38-41.

9. Martynchuk A.A., Parunyan L.M., Chichula Y.V.. Clinical evaluation of ¹³C-mixed trygliceride breath test in diagnostic of exocrine pancreatic function in patient with chronic pancrestitis //Gut; Vol.35 (Suppl II). – November 2003. – abstract no.TUE-G-260